Печеніжинський район — колишній район у складі Станіславської області УРСР. Центром району було містечко Печеніжин.

Печеніжинський район
Основні дані
Країна: СРСР СРСР, УСРР
Округа/Область: Станіславська область
Утворений: 17 січня 1940
Ліквідований: 6 червня 1957
Площа: 200 км² км²
Населені пункти та ради
Районний центр: Печеніжин
Кількість селищних рад: 1
Кількість сільських рад: 13 (1955)
Кількість смт: 1
Районна влада

Історія

ред.

Утворений 17 січня 1940 року зі складових частин Коломийського повіту — містечка Печеніжин та сільських ґмін Печеніжин і Вербяж Вижни. Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 року Іспаська сільська рада передана з Печеніжинського району до Коломийського району, а Княждвір Горішня і Княждвір Долішня сільські ради передані з Коршівського району до Печеніжинського району. Указом Президії Верховної Ради УРСР 13 листопада 1940 р. Чорнопотоківська сільська рада передана з Делятинського району до Печеніжинського.

У роки ІІ світової війни територія району була окупована німцями і увійшла до Коломийського староства Дистрикту Галичина. Навесні 1944 року радянські війська знову захопили територію району і був відновлений Печеніжинський район з усіма установами.

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР радянська влада знищила історичну назву сіл Княждвір Горішній і Княждвір Долішній і перейменувала їх на безликі: село Верхнє і село Нижнє.

Станом на 1 вересня 1946 року[1] площа району становила 200 км², кількість сільських рад — 14, селищних — 1.

На 22.01.1955 в районі залишилось 13 сільрад.[2]

Указом Президії Верховної Ради УРСР 6 червня 1957 р. Печеніжинський район ліквідовано і приєднано до Коломийського району.

Діяльність ОУН і УПА

ред.

На території району діяла районна організація ОУН, очолювана районним проводом ОУН (керівник — Дмитро Васильович Повх з с. Княждвір), який підпорядковувався Коломийському надрайонному проводу ОУН.

Адміністративний поділ станом на 1 вересня 1946 року[3]

ред.

Примітки

ред.
  1. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 496.
  2. Редько А.Г. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 30 січня 2020.
  3. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 513.