Петро Виговський
Петро Виговський (1667—1697)Народився в с.Вигів Овруцького повіту.Конюший великий литовський, Маршалок, граф Священої Римської імперії, стольник Київський,Знать Поморська, політичний діяч Великого князівства Литовського.Належав до давнього українського шляхетського роду Виговських ,гербу Абданк, був сином козацького турово-пінського полковника та генерального обозного Костянтина Виговського.
| Петро Виговський | |
|---|---|
| Псевдо | Piotr Wyhowski |
| Народився | 1667 |
| Помер | 1697 Гданськ |
| Громадянство | Річ Посполита .svg){kind=small} |
| Діяльність | урядник, політичний діяч |
| Суспільний стан | шляхтич Імперський граф |
| Посада | Маршалок великий Литовський, конюший великий литовський, стольник Київський |
| Рід | Виговські |
| Родичі | Данило Виговський (мінський каштелян)Габріель Виговський(Магнат)Стефан Виговський(Маршалок) |
Життєпис
ред.Петро Виговський — представник давнього українського шляхетського роду Виговських гербу Абданк, родове прізвище якого походить від поселення Вигів (тоді Овруцького повіту Київського воєводства, нині Коростенського району Житомирської області).[1]
Уряди (посади): конюший великий литовський,[2] Маршалок двору найсвітлішоіі королеви Марії-Казіміри, стольник Київський.
Смерть та поховання
ред.
Помер Петро у часі безкоролів’я у Гданську і Похований в Домініканському соборі[3]. В соборі св.Миколая, знаходиться надгробок, який в честь брата встановив Данило Виговський (мінський каштелян) Текст напису з латини має такий переклад: «Зупинися, перехожий, і подивись! Тут покоїться Петро з Вигова Виговський, граф Священної Римської імперії, походження якого дало йому славу та гідність, а природа наділила його найвідповіднішим характером. Але що ж?! Найблагороднішій здатності не дали розвинутися так, як вона могла. Бо коли він користується прихильністю Казимири, найпрекраснішої королеви Польщі, і керує її конюшнею та двором, обіймаючи послідовні посади в розквіті сил, він помирає в Ґданську через передчасний ірон долі та той, хто завдячував своїм початком місцевості на Чорній Мочі в Київській губернії знаходить могилу біля моря Балтійського 15 серпня 1697 року у віці 30 років. Його найлюбіший брат, його величність, граф Данило Виговський, останній конюший Великого Князівства Литовського, маршалок двору найсвітлішої королеви польської Катаржини, староста Нєсвезький, Візненський, Севежський і Шиманський, на свідоцтво невмирущої братерської любові і з поваги до праху поставив скорботний цей мармуровий надгробок. Геть, перехожий! І пам'ятаючи, що ти смертний, помолися над прахом покійного»
Джерела
ред.- Сенютович-Бережний В. Рід і родина Виговських. — С. 149—167.http://www.wladcy.myslenice.net.pl/Polska/zalaczniki/herb%20Abdank.htm
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 614. (пол.)
Примітки
ред.- ↑ Мицик Ю. А. Виговські [Архівовано 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 503. — ISBN 966-00-0734-5.
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюСБ164не вказано текст - ↑ https://shron1.chtyvo.org.ua/Seniutovych-Berezhnyi_Viacheslav/Rid_i_rodyna_Vyhovskykh.pdf?PHPSESSID=1nd9vs2tqj75vlmkjr7u6sh074