Катерина Опалінська

королева Польщі; велика княгиня Литви

Катажина Опалінська (пол. Katarzyna Opalińska 12 жовтня 1680, Познань — 19 березня 1747, Люневіль) — королева Речі Посполитої[джерело?] і Велика княгиня Литовська і Руська в 1705—1708 і 1733—1736 роках, дружина Станіслава Лещинського. Мати французької королеви Марії Лещинської.

Катерина Опалінська
 
Народження: 13 жовтня 1680(1680-10-13)[1][2]
Познань, Великопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита[1]
Смерть: 19 березня 1747(1747-03-19)[1][2] (66 років)
Люневіль, Лотаринзьке герцогство
Поховання: Церква Нотр-Дам-де-Бонсекурd
Країна: Річ Посполита
Релігія: католицтво
Рід: Опалінські
Батько: Ян Кароль Опалінський
Мати: Zofia Czarnkowska Opalińskad
Шлюб: Станіслав Лещинський
Діти: Марія Лещинська і Анна Лещинська

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

ред.

Катерина була дочкою польського магната Яна Карла Опалінського, гербу Лодзя і Зофії Чарнковської. 10 травня 1698 вона вступила в шлюб зі Станіславом Лещинським у Кракові. У 1699 році народила першу доньку Анну, яка померла в 1717 році, в 1703 році народила дочку Марію, майбутню королеву Франції в шлюбі з Людовиком XV.

 
Чоловік Станіслав Лещинський

У 1704 році її чоловік став королем Польщі і великим князем Литви завдяки шведському королю Карлу XII. У 1709 році Станіслав був скинутий, коли шведська армія втратила владу в Польщі. Сім'я Катерини поїхала до Швеції. Оселилася в місті Крістіанстад.[3] У Швеції вона дуже здружилася з овдовілою королевою Гедвігою Елеонорою. Польська королівська сім'я була дуже популярна в Швеції, їх часто запрошували на прийоми шведські аристократи. У 1712 році Катажина відвідала лазні міста Медеви.[3] У 1714 році, з дозволу Карла XII сім'я переїхала в Цвайбрюккен, шведську провінцію в Німеччині. Там вони проживали до смерті короля в 1718 році.[3] Після його смерті родина переїхала до Франції та оселилася в Ельзасі.

У 1725 році дочка Катерини Марія була обрана за дружину французького короля Людовика XV. Катерина Опалінська стала тещею французького короля. Після весілля дочки Катерина і Станіслав проживали в Шато-дю-Шамбор. У 1737 рік Станіслав став правлячим герцогом Лотаринзьким, Катерина отримала титул герцогині. На відміну від Станіслава, Катерина так і не пристосувалася до життя у Франції чи Лотарингії, сумувала за рідною Польщею. Колишня королева була описана як «добросердна, домашня жінка, що любила благодійність, але водночас досить сувора».[4] Як тільки її чоловік став герцогом Лотаринзьким, він завів велику кількість коханок, включаючи Катерину Оссолінську, Анну Марію Оссолінську, Марію Луїзу де Лінангес, мадам де Бассомпьер і мадам де Камбресс. Із 1745 року чоловік мав постійні стосунки з маркізою де Боурфлез. Усім цим відносинам Катерина запобігти не могла.[5]

Катерина Опалінська померла 19 березня 1747 року. У день смерті її зять король Людовик XV наказав провести пам'ятну церемонію в Соборі Нотр-Дам в Парижі. Могила її розташована в Нотр-Дам-де-Бонсекоз у Нансі, поруч спочивають Станіслав і дочка Анна.

Родовід

ред.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Пйотр Опалінський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Кшиштоф Опалінський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9. Софія Костка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Ян Кароль Опалінський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
10. Адам Чарнковський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Тереса Констанція Чарнковська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
11. Катерина Лещинська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Катерина Опалінська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
12. Казімеж Чарнковський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Адам Чарнковський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
13. Констанція Любомирська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Зофія Чарнковська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
14. Ремігіан Залеський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. Тереса Залеська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
15. Анна Мілзинська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #1012920631 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  3. а б в Lundh-Eriksson, Nanna (1947). Hedvig Eleonora (Swedish) . Wahlström & Widstrand.
  4. Nesta H. Webster: The Chevalier De Boufflers (1916)
  5. Bogdan, Henry: La Lorraine des ducs

Література

ред.
  • Zieliński, Ryszard (1978). Polka na francuskim tronie. Czytelnik.

Посилання

ред.