Петар Попович

сербський шахіст
(Перенаправлено з Петар Поповіч)

Петар Попович (серб. Петар Поповић; нар. 4 лютого 1959, Орловат) – сербський шахіст, гросмейстер від 1981 року.

Петар Попович
Оригінал імені серб. Петар Поповић
2007 рік
2007 рік
2007 рік
Країна Югославія Югославія
Сербія та Чорногорія Сербія та Чорногорія
Сербія Сербія
Народження 14 лютого 1959(1959-02-14) (65 років)
Орловат
Титул Міжнародний майстер (1978), Гросмейстер (1981)
Рейтинг ФІДЕ 2448 (квітень 2018)
Піковий
рейтинг
2575 (липень 1996)

Шахова кар'єра

ред.

У 1980-х і до середини 1990-х років належав до когорти провідних югославських шахістів: чотири рази (1986, 1988, 1990, 1994) представляв збірну своєї країни на шахових олімпіадах, один раз, в 1989 році, на командному чемпіонаті світу (вигравши дві медалі: срібну в командному заліку і бронзову в особистому заліку на 3-й шахівниці), а також 1992 року на командній першості Європи[1]. 1995 року виграв у Новому Саді титул чемпіона Югославії[2], а 1991 року в дограванні за золоту медаль поступився Бранко Дамляновичу. Двічі брав участь у міжзональних турнірах (відбіркового циклу чемпіонату світу), найкращий результат показавши 1987 року в Суботиці, де посів 10-те місце[3].

Перших значних результатів досягнув у середині 1970-х років. На перетині 1975 і 1976 років посів 7-ме місце на чемпіонаті Європи серед юніорів у Гронінгені, а в 1977 році поділив 3-тє місце на чемпіонаті світу серед юніорів до 20 років в Інсбруку. У наступних роках досягнув низки успіхів, зокрема, в таких містах, як: Новий Сад (1981, поділив 1-ше місце), Вроцлав (1981, поділив 2-ге місце), Поляниця-Здруй (1982, меморіал Акіби Рубінштейна, поділив 1-місце разом з Лотарем Фогтом)[4], Новий Сад (1982, поділив 2-ге місце з Мігелем Кінтеросом, позаду Джона Ван дер Віла), Наленчув (1984, поділив 2-ге місце з Андрієм Соколовим і Артуром Сигульським, позаду Віктора Гаврикова), Новий Сад (1984, поділив 2-ге місце з Андрієм Соколовим, позаду Предрага Ніколича), Бор (1985, поділив 1-ше місце разом з В'ячеславом Ейнгорном), Канни (1986, поділив 2-ге місце разом із, зокрема, Віктором Корчним і Андрашом Адор'яном), Новий Травник (1987, зональний турнір, поділив 1-ше місце разом з Драганом Барловим), Зениця (1989, посів 1-ше місце), Старий Смоковець (1991, поділив 2-ге місце позаду Івана Соколова, разом з Чабою Хорватом), Відень (1996, меморіал Карла Шлехтера поділив 2-ге місце позаду Ілії Балінова, разом з Павелом Блатним і Аттілою Гроспетером), також Бар (1997, поділив 2-ге місце разом з Андрієм Соколовим, позаду Ульфа Андерссона).

Найвищий рейтинг Ело у своїй кар'єрі мав станом на 1 липня 1996 року, досягнувши 2575 очок ділив тоді 103-тє місце в світовому рейтинг-листі ФІДЕ, одночасно займаючи 2-ге місце (позаду Любомира Любоєвича) серед югославських шахістів.[5].

Зміни рейтингу

ред.
Зміни рейтингу Ело[6]

Примітки

ред.
  1. OlimpBase. Архів оригіналу за 12 березня 2019. Процитовано 10 квітня 2018.
  2. Campionati nazionali della Yugoslavia. Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 10 квітня 2018.
  3. 1987 Subotica Interzonal Tournament. Архів оригіналу за 20 червня 2008. Процитовано 10 квітня 2018.
  4. XX Memoriał Akiby Rubinsteina Polanica Zdrój 1982. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 10 квітня 2018.
  5. FIDE rating history :: Popovic, Petar. Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  6. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Джерела

ред.

Посилання

ред.