Перемога (Болградський район)

село Бородинської селищної громади, Болградський район Одеської області

Перемо́га (до 14.11.1945 Люксембург[1]) — село Бородінської селищної громади, у Болградському районі Одеської області України. Населення становить 585 осіб.

село Перемога
В'їзд до села
В'їзд до села
В'їзд до села
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Болградський район Болградський район
Громада Бородінська селищна громада
Код КАТОТТГ UA51060050260085571
Основні дані
Засноване 1922
Населення 585
Площа 0,83 км²
Густота населення 704,82 осіб/км²
Поштовий індекс 68545
Телефонний код +380 4847
Географічні дані
Географічні координати 46°11′26″ пн. ш. 29°20′25″ сх. д. / 46.19056° пн. ш. 29.34028° сх. д. / 46.19056; 29.34028Координати: 46°11′26″ пн. ш. 29°20′25″ сх. д. / 46.19056° пн. ш. 29.34028° сх. д. / 46.19056; 29.34028
Середня висота
над рівнем моря
38 м
Водойми Чага
Місцева влада
Адреса ради 68540, Одеська область, Болградський район, смт. Бородіно, вул. Миру, 132
Карта
Перемога. Карта розташування: Україна
Перемога
Перемога
Перемога. Карта розташування: Одеська область
Перемога
Перемога
Мапа
Мапа

CMNS: Перемога у Вікісховищі

Історія ред.

По завершенню Першої світової війни проблеми населення Бессарабії загострилися. Болючим питанням було малоземелля та безземелля. Жителі Бессарабії неодноразово зверталися до міністерства сільського господарства Румунії з метою вирішення аграрного питання.

Навесні 1919 року румунська окупаційна влада відібрала відібрала у місцевих поміщиків-колоністів частину землі, яка була розподілена між безземельними виходцями із села Виноградівка (Чумлекіой). Село отримало неофіційну назву Новий Чумлекіой.

Масове заселення села розпочалося у 1920—1922 роках, завершилося у 1934—1936 роках.[2]

У 1945 році указом ПВР УРСР село Люксембург було перейменоване в Перемогу.[3]

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 631 особа, з яких 319 чоловіків та 312 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 584 особи.[5]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
болгарська 84,27 %
українська 5,47 %
російська 4,27 %
гагаузька 3,25 %
молдовська 2,22 %
інші 0,52 %

Примітки ред.

  1. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 935, 995.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 29 травня 2020. 
  3. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14.11.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Ізмаїльської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Процитовано 9 березня 2020. 
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.