Найдавніші відомі володіння Габсбургів, такі як замок Габсбургів і абатство Оттмарсгайм[de], розташовані в колишній Передньої Австрії. У XIII—XIX століття, приблизно 550 років, контроль над регіоном поступово переходив від Габсбургів до інших власників (різні території або кантони Швейцарської Конфедерації, Королівство Франція, Баварія, Вюртемберг, Баден і Гогенцоллерни), за винятком Форарльберга. Як і Австрійське ерцгерцогство, Передня Австрія була частиною Священної Римської імперії XIV—XIX століттях і, на короткий час, Австрійської імперії.
Первинно ядро володінь Габсбургів знаходилось у північній частині Швейцарії (Ааргау). У XIII столітті Габсбургам вдалось приєднати територію Брайсгау у південно-західній Швабії, Зундгау в Ельзасі, а 1301 року Бургау між Аугсбургом та Ульмом. Зі сходом Габсбургів на престол Австрії 1278 року центр монархії перемістився на схід. Невдовзі після битв під Моргартеном (1315) й Земпахом (1386) було втрачено швейцарські володіння, що здобули незалежність і утворили Швейцарський союз. Це перетворило Передню Австрію на далеку периферію габсбурзької держави, орієнтованої тепер у напрямку Дунайського басейну. Тим не менше приєднання земель в цьому регіоні не припинилось: 1386 року під владу Габсбургів потрапив Фрайбург, потім Ортенау нижче Рейном, у 1381 році було придбано графство Гоенберг у центральній Швабії, 1548 року — місто Констанц.
У 1648 році за Вестфальським миром австрійські володіння в Ельзасі (Зундгау) й фортеця Брайзах були передані Франції. У XVIII столітті було приєднано графство Теттнанг на сході Боденського озера. До кінця століття чисельність населення Передньої Австрії зросла до 400 тисяч чоловік.
В адміністративному сенсі Передня Австрія зазвичай об'єднувалась із Тіролем під управлінням єдиних органів державної влади. Граф Тірольський з роду Габсбургів був регентом Передньої Австрії.
Після початку війн з революційною Францією та перемог Наполеона Передня Австрія була окупована військами французів та їхніх союзників. У 1802 році Габсбурги були змушені поступитись Фрикталем Швейцарії. Крах Австрійської імперії у битві під Аустерлицом у 1805 році визначив долю Передньої Австрії: за Прессбурзьким миром австрійські володіння у південно-західній Німеччині було розділено між союзниками Наполеона Баварією, Баденом, Вюртембергом й Гессеном-Дармштадтом. Як компенсацію Габсбурги отримали Зальцбург. Віденський конгрес 1815 року підтвердив стосовно Передньої Австрії умови Прессбурзької угоди. Багато з міст колишньої Передньої Австрії відмовлялись змінювати свої австрійськи герби на нові. У Гюнцбурзі й Циметсхаузені це вдалось зробити лише після приходу баварської армії.
Оберамт Теттнанг[de] (раніше Імперське графство Теттнанг): ексклав на середині північного берега Боденського озера навколо Теттнангу та Вассербурга, яка містила частину колишнього володіння графів Монфорт[de].
Franz Kreutter: Geschichte der k. k. Vorderösterreichischen Staaten. Fürstliches Reichsstift, St. Blasien 1790 (Digitalisat 1. Teil, 2. Teil).
Ignatz de Luca: Die Vorlande. In: Geographisches Handbuch von dem Oestreichischen Staate. 2. Band Die im östreichischen Kreise gelegenen Länder. Verlag Johannes Paul Krauß, Wien 1790, S. 533—592 (Vorarlberg S. 593—600; Google eBook, vollständige Ansicht).
Dieter Mertens: Reich und Elsaß zur Zeit Maximilians I: Untersuchungen zur Ideen- und Landesgeschichte im Südwesten des Reiches am Ausgang des Mittelalters, Universitätsbibliothek Freiburg im Breisgau 2006, DNB 1119716616 (Habilitationsschrift, Albert-Ludwigs-Universität Freiburg, 27. Juni 1977, 332 Seiten, Volltext online PDF, kostenfrei, 332 Seiten, 44 MB).
Christoph Döbeli: Die Habsburger zwischen Rhein und Donau. 2. Auflage, Erziehungsdepartement des Kantons Aargau, Aarau 1996, ISBN 3-9520690-1-9.
Volker Himmelein, Franz Quarthal (Hrsg.): Vorderösterreich. Nur die Schwanzfeder des Kaiseradlers? Die Habsburger im deutschen Südwesten. Süddeutsche Verlagsgesellschaft, Ulm 1999, ISBN 3-88294-277-0 (Katalog der Landesausstellung).
Hans Maier, Volker Press (Hrsg.): Vorderösterreich in der frühen Neuzeit. Thorbecke, Sigmaringen 1989, ISBN 3-7995-7058-6.
Friedrich Metz (Hrsg.): Vorderösterreich. Eine geschichtliche Landeskunde. 4. überarbeitete und erweiterte Auflage. Rombach, Freiburg im Breisgau 2000, ISBN 3-7930-9237-2.
Franz Quarthal: Vorderösterreich. In: Meinrad Schaab, Hansmartin Schwarzmaier (Hrsg.) u. a.: Handbuch der baden-württembergischen Geschichte. Band 1: Allgemeine Geschichte. Teil 2: Vom Spätmittelalter bis zum Ende des alten Reiches. Hrsg. im Auftrag der Kommission für geschichtliche Landeskunde in Baden-Württemberg. Klett-Cotta, Stuttgart 2000, ISBN 3-608-91948-1, S. 587—781.
Franz Quarthal, Gerhard Faix (Hrsg.): Die Habsburger im deutschen Südwesten. Neue Forschungen zur Geschichte Vorderösterreichs. Thorbecke, Sigmaringen 2000, ISBN 3-7995-0124-X.
Dieter Speck: Kleine Geschichte Vorderösterreichs. G. Braun, Karlsruhe 2010, ISBN 978-3-7650-8554-3.
Andreas Zekorn, Bernhard Rüth, Hans-Joachim Schuster und Edwin Ernst Weber (Hrsg.): Vorderösterreich an oberem Neckar und oberer Donau. UVK Verlagsgesellschaft, Konstanz 2002, ISBN 3-89669-966-0 (hrsg. im Auftrag der Landkreise Rottweil, Sigmaringen, Tuttlingen und Zollernalbkreis).
Angelika Westermann: Die vorderösterreichischen Montanregionen in der Frühen Neuzeit (= Vierteljahrschrift für Sozial- und Wirtschaftsgeschichte, Beiheft Nr. 202: Geschichte), Steiner, Stuttgart 2009, ISBN 978-3-515-09306-4 (Habilitation Universität Kiel 2008, 395 Seiten).
Вікісховище має мультимедійні дані
.svg){kind=small}