Передня Австрія
Передня Австрія (лат. Austria anterior; нім. Vorderösterreich; нім. Österreichische Vorlande) — збірна назва для групи володінь австрійської династії Габсбургів, що знаходилась на захід від Тіролю та Баварії. Ця частина Габсбурзької монархії сьогодні розташована в основному в Швейцарії, Форарльберзі, Ельзасі, навколо Бельфора, на півдні Баден-Вюртемберга та в Баварській Швабії.
Передня Австрія лат. Austria anterior нім. Vorderösterreich нім. Österreichische Vorlande | |||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||
Герб | |||||||||||||||||
![]() | |||||||||||||||||
Столиця | Енсісайм Фрайбург-ім-Брайсгау | ||||||||||||||||
Державний устрій | Не вказано | ||||||||||||||||
Історичний період | Середньовіччя Наполеонівські війни | ||||||||||||||||
• Засновано | 1278 | ||||||||||||||||
1805 | |||||||||||||||||
Населення | |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
Сьогодні є частиною | |||||||||||||||||
![]() за темою: Передня Австрія |
Найдавніші відомі володіння Габсбургів, такі як замок Габсбургів і абатство Оттмарсгайм[de], розташовані в колишній Передньої Австрії. У XIII—XIX століття, приблизно 550 років, контроль над регіоном поступово переходив від Габсбургів до інших власників (різні території або кантони Швейцарської Конфедерації, Королівство Франція, Баварія, Вюртемберг, Баден і Гогенцоллерни), за винятком Форарльберга. Як і Австрійське ерцгерцогство, Передня Австрія була частиною Священної Римської імперії XIV—XIX століттях і, на короткий час, Австрійської імперії.
1805 року ці землі були розділені між союзниками Наполеона Баварією, Баденом та Вюртембергом.
Історія
ред.Первинно ядро володінь Габсбургів знаходилось у північній частині Швейцарії (Ааргау). У XIII столітті Габсбургам вдалось приєднати територію Брайсгау у південно-західній Швабії, Зундгау в Ельзасі, а 1301 року Бургау між Аугсбургом та Ульмом. Зі сходом Габсбургів на престол Австрії 1278 року центр монархії перемістився на схід. Невдовзі після битв під Моргартеном (1315) й Земпахом (1386) було втрачено швейцарські володіння, що здобули незалежність і утворили Швейцарський союз. Це перетворило Передню Австрію на далеку периферію габсбурзької держави, орієнтованої тепер у напрямку Дунайського басейну. Тим не менше приєднання земель в цьому регіоні не припинилось: 1386 року під владу Габсбургів потрапив Фрайбург, потім Ортенау нижче Рейном, у 1381 році було придбано графство Гоенберг у центральній Швабії, 1548 року — місто Констанц.
У 1648 році за Вестфальським миром австрійські володіння в Ельзасі (Зундгау) й фортеця Брайзах були передані Франції. У XVIII столітті було приєднано графство Теттнанг на сході Боденського озера. До кінця століття чисельність населення Передньої Австрії зросла до 400 тисяч чоловік.
В адміністративному сенсі Передня Австрія зазвичай об'єднувалась із Тіролем під управлінням єдиних органів державної влади. Граф Тірольський з роду Габсбургів був регентом Передньої Австрії.
Після початку війн з революційною Францією та перемог Наполеона Передня Австрія була окупована військами французів та їхніх союзників. У 1802 році Габсбурги були змушені поступитись Фрикталем Швейцарії. Крах Австрійської імперії у битві під Аустерлицом у 1805 році визначив долю Передньої Австрії: за Прессбурзьким миром австрійські володіння у південно-західній Німеччині було розділено між союзниками Наполеона Баварією, Баденом, Вюртембергом й Гессеном-Дармштадтом. Як компенсацію Габсбурги отримали Зальцбург. Віденський конгрес 1815 року підтвердив стосовно Передньої Австрії умови Прессбурзької угоди. Багато з міст колишньої Передньої Австрії відмовлялись змінювати свої австрійськи герби на нові. У Гюнцбурзі й Циметсхаузені це вдалось зробити лише після приходу баварської армії.
Адміністративний поділ 1790 р
ред.Прикордонний камінь у Швейцарії з гербом Передньої Австрії - Оберамт Оффенбург[de]: лише декілька селищ біля Аппенваєра, Грісгайму[de] та Ортенберга в Ортенау; місто Оффенбург було вільним імперським містом
- Оберамт Гоенберг[de] (колишнє графство Гоенберг[de]): території у верхів'ях Неккару навколо адміністративного центру Роттенбург-ам-Неккар (Горб-ам-Неккар, Оберндорф-ам-Неккар) і на заході Швабського Альбу (Шемберг, Шпайхінген)
- Оберамт Нелленбург[de] (колишнє ландграфство Нелленбург[de]): території від Гегау (Тенген, Аах) і північного заходу від Боденського озера (Штокках [адміністративний центр], Радольфцелль) до Дунаю (Менген, володіння Гутенштайн[de], Заульгау, території в околицях Рідлінгена)
- Оберамт Альбдорф[de] (колишній Бейлівік Швабія[de]; адміністративний центр Вайнгартен): території на схід від північного берега Боденського озера через Шуссенталь[de] (Вальдзее) до Східного Альбу (Шельклінген, Рідлінген), а також у Західному Альгой[de] територія навколо імперського міста Лойткірх-в-Алльгої (Гебрацгофен).
- Оберамт Теттнанг[de] (раніше Імперське графство Теттнанг): ексклав на середині північного берега Боденського озера навколо Теттнангу та Вассербурга, яка містила частину колишнього володіння графів Монфорт[de].
- Оберамт Гюнцбург[de] (колишнє маркграфство Бургау[de]): окрім адміністративного центру Гюнцбурга, інші райони в сучасному баварському адміністративному окрузі Швабія (Крумбах, Вайсенгорн, Бургау, Циметсгаузен) і в сучасному районі Баден-Вюртемберга Альб-Дунай (Егінген)
- Оберамт Віннвайлер[de]: Віннвайлер та околиці, а також деякі місця на південь від Майнца та навколо Кірхгаймболандена
- місто Констанц
Форарльберг (з 1780 року Оберамт Брегенц) в цей час є частиною княжого графства Тіроль разом з Форарльбергом.
Кінець Передньої Австрії
ред.Ще в 1799 році Австрія втратила території на південь від Рейну. Спочатку Фріккталь[de] став французьким протекторатом, в 1802 році — окремим кантоном[de] у Гельветійській республіці, а в 1803 році — остаточно частиною Ааргау. У 1803 році Брайсгау і Ортенау перейшли до короткочасного герцогства Модена-Брайсгау[de], яким керувала гілка Габсбургів. За Пресбурзьким миром 1805 року Габсбурги втратили всю Верхню Австрію. Історичні території — особливо частини Брегенца, Гюнцбурга та Вайсенгорна — відійшли до нового Баварського королівства, Брайсгау — до Великого герцогства Баденського, Роттенбург-на-Неккарі — до нового Вюртемберзького королівства, райони поблизу Зігмарінгена — до Гогенцоллернів, а менші території — до Великого герцогства Гессенського.
Посилання
ред.Література
ред.- Franz Kreutter: Geschichte der k. k. Vorderösterreichischen Staaten. Fürstliches Reichsstift, St. Blasien 1790 (Digitalisat 1. Teil, 2. Teil).
- Ignatz de Luca: Die Vorlande. In: Geographisches Handbuch von dem Oestreichischen Staate. 2. Band Die im östreichischen Kreise gelegenen Länder. Verlag Johannes Paul Krauß, Wien 1790, S. 533—592 (Vorarlberg S. 593—600; Google eBook, vollständige Ansicht).
- Dieter Mertens: Reich und Elsaß zur Zeit Maximilians I: Untersuchungen zur Ideen- und Landesgeschichte im Südwesten des Reiches am Ausgang des Mittelalters, Universitätsbibliothek Freiburg im Breisgau 2006, DNB 1119716616 (Habilitationsschrift, Albert-Ludwigs-Universität Freiburg, 27. Juni 1977, 332 Seiten, Volltext online PDF, kostenfrei, 332 Seiten, 44 MB).
- Christoph Döbeli: Die Habsburger zwischen Rhein und Donau. 2. Auflage, Erziehungsdepartement des Kantons Aargau, Aarau 1996, ISBN 3-9520690-1-9.
- Volker Himmelein, Franz Quarthal (Hrsg.): Vorderösterreich. Nur die Schwanzfeder des Kaiseradlers? Die Habsburger im deutschen Südwesten. Süddeutsche Verlagsgesellschaft, Ulm 1999, ISBN 3-88294-277-0 (Katalog der Landesausstellung).
- Hans Maier, Volker Press (Hrsg.): Vorderösterreich in der frühen Neuzeit. Thorbecke, Sigmaringen 1989, ISBN 3-7995-7058-6.
- Friedrich Metz (Hrsg.): Vorderösterreich. Eine geschichtliche Landeskunde. 4. überarbeitete und erweiterte Auflage. Rombach, Freiburg im Breisgau 2000, ISBN 3-7930-9237-2.
- Franz Quarthal: Vorderösterreich. In: Meinrad Schaab, Hansmartin Schwarzmaier (Hrsg.) u. a.: Handbuch der baden-württembergischen Geschichte. Band 1: Allgemeine Geschichte. Teil 2: Vom Spätmittelalter bis zum Ende des alten Reiches. Hrsg. im Auftrag der Kommission für geschichtliche Landeskunde in Baden-Württemberg. Klett-Cotta, Stuttgart 2000, ISBN 3-608-91948-1, S. 587—781.
- Franz Quarthal, Gerhard Faix (Hrsg.): Die Habsburger im deutschen Südwesten. Neue Forschungen zur Geschichte Vorderösterreichs. Thorbecke, Sigmaringen 2000, ISBN 3-7995-0124-X.
- Dieter Speck: Kleine Geschichte Vorderösterreichs. G. Braun, Karlsruhe 2010, ISBN 978-3-7650-8554-3.
- Andreas Zekorn, Bernhard Rüth, Hans-Joachim Schuster und Edwin Ernst Weber (Hrsg.): Vorderösterreich an oberem Neckar und oberer Donau. UVK Verlagsgesellschaft, Konstanz 2002, ISBN 3-89669-966-0 (hrsg. im Auftrag der Landkreise Rottweil, Sigmaringen, Tuttlingen und Zollernalbkreis).
- Angelika Westermann: Die vorderösterreichischen Montanregionen in der Frühen Neuzeit (= Vierteljahrschrift für Sozial- und Wirtschaftsgeschichte, Beiheft Nr. 202: Geschichte), Steiner, Stuttgart 2009, ISBN 978-3-515-09306-4 (Habilitation Universität Kiel 2008, 395 Seiten).
Це незавершена стаття з історії Австрії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |