Перегонівка (Голованівський район)

Перего́нівка — село в Україні, у Голованівському районі Кіровоградської області. Населення становить 3 023 осіб. Орган місцевого самоврядування — Перегонівська сільська рада. Розташоване на річці Ятрані, за 22 км на північ від районного центру і за 30 км від залізничної станції Ємилівка.

село Перегонівка
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Голованівський район
Рада Перегонівська сільська рада
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване 1760
Населення 3 023 [1]
Площа 6,778 км²
Густота населення 508,7 осіб/км²
Поштовий індекс 26522
Телефонний код +380 5252
Географічні дані
Географічні координати 48°32′01″ пн. ш. 30°31′24″ сх. д. / 48.53361° пн. ш. 30.52333° сх. д. / 48.53361; 30.52333Координати: 48°32′01″ пн. ш. 30°31′24″ сх. д. / 48.53361° пн. ш. 30.52333° сх. д. / 48.53361; 30.52333
Середня висота
над рівнем моря
133 м
Водойми р. Ятрань
Місцева влада
Адреса ради 26522, Кіровоградська обл., Голованівський р-н, с. Перегонівка, вул. Ятранівська, 25, тел. 24-2-42
Сільський голова Козак Володимир Володимирович
Карта
Перегонівка. Карта розташування: Україна
Перегонівка
Перегонівка
Перегонівка. Карта розташування: Кіровоградська область
Перегонівка
Перегонівка
Мапа

Біля села лежить трипільське поселення[1]

ІсторіяРедагувати

Перша згадка про Перегонівку датується 1760 роком.[2] Існує легенда, що назва села виникла через те, що в цьому місці зупинялися для перепочинку війська Османської імперії, які переганяли українських дівчат для гарему султана.

1902 року тут споруджено цукровий завод. Восени 1912 року робітники заводу застрайкували. їх підтримали селяни. Цукрозаводчик змушений був піти на незначне скорочення робочого дня та підвищення заробітної плати.

Радянську окупацію в Перегонівці встановлено в лютому 1918 року.

Повстанська армія батька Махна відступала під тиском білогвардійців Денікіна, якими керував генерал Слащов. Махно сподівався на нейтральне відношення армії УНР, але Петлюра вирішив не пускати анархістів на свою територію й Махно опинився затиснутим між двох вогнів. І тоді він вирішив іти ва-банк.

Треба зазначити, що це не була рядова для того буремного часу битва, адже з боку Махна в ній брало участь до 40 тисяч вояків (серед них 10 тисяч кавалерії), а з боку «добровольців» понад 30 тисяч відбірного війська та до 40 гармат. Загиблих із боку білогвардійців було більше 7 тисяч. Отримавши перемогу у битві під Перегонівкою Махно повернув свої тачанки на схід, чим змусив зупинити наступ Денікіна на Москву. Хід війни було змінено — на краще, чи на гірше це було для України — зараз сказати важко. Мабуть, все-таки на гірше, адже російські більшовики-окупанти стали значно більшим злом.

Армія Махна розтяглася в широку лінію й скажено вдарила по наступаючим білогвардійцям 25 вересня. Спочатку було виграно невеликий бій біля села Крутеньке, а наступного дня почалася генеральна битва під Перегонівкою. Обманним маневром (типовим ще для козаків умовним відступом) махновці завели військо Слащова під вогонь основного корпусу. Тачанки та легкі гармати, поставлені на підводи, заставили три офіцерських полки Добровольчої армії рятуватися втечею. Ті переправились через Синюху, але втекти не змогли — кіннота махновців наздогнала білогвардійців й безжально вирубала вщент. Ніякого знаку, у пам'ять про ті страшні події, біля Перегонівки ми не бачили. Нині в селі мешкає близько 3,5 тисяч осіб. Тут є величезний цукровий комбінат, який давно не працює, а церкву, яка зазначена у деяких переліках пам'яток, давно зруйнували.

26 вересня 1919 року біля Перегонівки відбулося велике зіткнення загонів повстанців під командуванням Нестора Махна з частинами Добровольчої армії.

1925 року створено радгосп при заводі, 1927 року — ТСОЗ. У 1939—1940 рр. радгосп і колгоспи села брали участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 227 жителів села[3].

Під час Німецько-радянської війни до радянської армії було мобілізовано 567 жителів Перегонівки, 247 з них загинули, 320 відзначені нагородами. Під час німецької окупації розстріляно 94 жителів села, у тому числі партизанських зв'язкових В. І. Куиицького та В. Ю. Білика. До Німеччини було вивезено понад 300 юнаків і дівчат. В центрі села відкрито обеліск на честь земляків, полеглих на фронтах війни.

У Перегонівці містилося центральна садиба колгоспу ім. Кірова, за яким було закріплено 3260 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 3130 га орної землі. Господарство спеціалізувалося на відгодівлі великої рогатої худоби. 1971 року на 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 178 цнт м'яса. Хлібороби вирощували зернові і технічні культури: озиму пшеницю, кукурудзу, цукрові буряки, соняшник.

Діяв цукрокомбінат, який переробляв 16 600 цнт буряків за добу. Сільськогосподарські угіддя радгоспу комбінату складали 5409 га, у тому числі 4829 га орної землі. Крім насіння буряків, тут вирощували зернові й технічні культури. Розвинуте було також тваринництво м'ясо-молочного напряму.

У середній школі було 38 вчителів які навчали 700 дітей. Діяли школа робітничої молоді, два будинки культури на 910 місць, 2 бібліотеки з фондом 20 тис. книг. Працювала дільнична лікарня на 35 ліжок, 2 дитячі садки. Було кілька магазинів, їдальнь, побутові майстерні. З партійні організації об'єднували 230 комуністів, 3 комсомольські — 219 членів ВЛКСМ.но бронзовий наконечник стріли (VI ст. до н. е.), виявлено два ранньослов'янські поселення черняхівської культури (II—VI ст. н. ери).

199 трудівників села нагороджені орденами й медалями, у тому числі 22 — орденом Леніна. 1950 року робітник бурякорадгоспу Н. Л. Файда за успіхи в соціалістичному змаганні удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці.

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3789 осіб, з яких 1746 чоловіків та 2043 жінки.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 3484 особи.[5]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 97,56 %
російська 2,12 %
вірменська 0,20 %
молдовська 0,09 %
болгарська 0,03 %

ПромисловістьРедагувати

В селі розташоване ВАТ «Перегонівський цукровий завод».[7]

1902 року тут споруджено цукровий завод. Восени 1912 року робітники заводу застрайкували. їх підтримали селяни. Цукрозаводчик змушений був піти на незначне скорочення робочого дня та підвищення заробітної плати.

1925 року створено радгосп при заводі, 1927 року — ТСОЗ. У 1939—1940 рр. радгосп і колгоспи села брали участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці. До Почесної книги виставки було занесено буряківницю Г. Є. Юрченко і тракториста Ф. К. Площенка.

У Перегонівці містилося центральна садиба колгоспу ім. Кірова, за яким було закріплено 3260 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 3130 га орної землі. Господарство спеціалізувалося на відгодівлі великої рогатої худоби. 1971 року на 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 178 цнт м'яса. Хлібороби вирощували зернові і технічні культури: озиму пшеницю, кукурудзу, цукрові буряки, соняшник.

Діяв цукрокомбінат, який переробляв 16 600 цнт буряків за добу. Сільськогосподарські угіддя радгоспу комбінату складали 5409 га, у тому числі 4829 га орної землі. Крім насіння буряків, тут вирощували зернові й технічні культури. Розвинуте було також тваринництво м'ясо-молочного напряму.

У середній школі було 38 вчителів які навчали 700 дітей. Діяли школа робітничої молоді, два будинки культури на 910 місць, 2 бібліотеки з фондом 20 тис. книг. Працювала дільнична лікарня на 35 ліжок, 2 дитячі садки. Було кілька магазинів, їдальнь, побутові майстерні. З партійні організації об'єднували 230 комуністів, 3 комсомольські — 219 членів ВЛКСМ.

Відомі людиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Доісторична Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Процитовано 28 листопада 2019. 
  2. Матвієнко Л. В. Ми — з колишнього дикого поля. Наш край в легендах, переказах, художніх творах. — 1992.
  3. Перегонівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  7. ВАТ «Перегонівський цукровий завод»

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати