Пашаєв Осман Серверович

Осма́н Серве́рович Паша́єв (кримськотат. Osman Paşayev; нар. 23 січня 1977 в Ангрені) — український і кримськотатарський тележурналіст. Голова профспілки «Медіафронт» (від грудня 2009 року до березня 2011 року. Офіційно досі обіймає цю посаду).

Пашаєв Осман Серверович
Народився 23 січня 1977(1977-01-23) (43 роки)
Ангрен, Ташкентська область, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність журналіст
Alma mater Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

ЖиттєписРедагувати

Народився в Узбекистані. З 1980 жив у Генічеську Херсонської області. З батьками повернувся до Криму 1989 року. Закінчив Кримський факультет Київського економічного університету ім. Гетьмана за фахом «аудит і бухгалтерський облік».

Зі студентських часів працює на телебаченні. Починав ведучим прямих ефірів студії мовлення кримськотатарською мовою ДТРК «Крим». Після закінчення школи новин «Інтерньюз» у Києві почав працювати репортером в студії «12 минут новостєй» ДТРК «Крим».

Від 2001 року живе в Києві. Працював у «Вікнах» СТБ, новинах «Інтера», 5-му каналі, НТН, 2006—2010 — знову «Вікна» СТБ. 2011 спецкореспондент на TVi. З 1 серпня 2011 року працює керівником інформаційної служби телеканалу АТР у Сімферополі. 14 грудня 2009 року Османа Пашаєва обрали головою профспілки «Медіафронт», яка об'єднує 158 працівників чотирьох загальнонаціональних телеканалів, де створені первинні осередки профспілки: СТБ, «1+1», ТРК «Україна», ТОНІС  [1].

Осман Пашаєв фільмував кілька журналістських розслідувань: 2007 він знайшов, чиїм коштом відпочивав у Росії тодішній голова уряду Віктор Янукович. У червні 2008 знайшов Валентину Семенюк у турецькому готелі, яка офіційно була на лікарняному. У грудні 2009 року після публічного прохання Президента Віктора Ющенка у Білій Церкві подарував йому породисте кошеня[2][3], а також журналістськими розслідуваннями, зокрема майновими апетитами Президента Януковича[4].

З першого серпня 2011 року очолив інформаційне мовлення на першому кримськотатарському телеканалі ATR.

У травні 2014 року під час зйомок 70-х роковин депортації кримських татар із колегою зазнав нападу з боку представників так званої «самооборони Криму», а потім був допитаний у Слідчому управлінні. «Самооборона» Криму викрала техніку та гроші, а в «слідчому комітеті» в приміщенні центрального райвідділку на Футболістів, 33 залишили як речові докази техніку знімальної групи. Адвокати Тейфук Гафаров і Еміль Курбедінов приїхали про допомогу, але Пашаєв відмовився покидати приміщення до прийняття заяви про злочин. 19 травня 2014 року покинув Крим і написав заяву про злочин в Шевченківському райвідділку міліції. Зрозумівши дещо в тодішньому процесі з кінця травня остаточно вирішив покинути Україну.

Після цього залишив Крим, переїхавши до Туреччини. З травня 2013 року шеф бюро ATR у Туреччині. До листопада 2014 року жив у Стамбулі. У жовтні 2014-го під впливом Євгена Глібовицького покинув Стамбул і попросився на роботу до Зураба Аласанії на державний телеканал НТКУ. Брак досвіду, знань і навичок призвели до звільнення за власним бажанням з каналу у березні 2015-го. Попрацював два місяці на Громадському ТБ, дочекався переїзду телеканалу ATR на український материк і попросився до Лєнура Іслямова. Влітку 2017 через розбіжності в системі цінностей з новими ефективними менеджерами ATR вчергове показав свій нестерпний характер і пішов з керівної посади на ATR, залишившись ведучим. Під впливом Майкла Щура (Романа Вінтоніва) знов прийшов до Зураба Аласанії на ПАТ НСТУ. [5]

ПриміткиРедагувати