Ангре́н (узб. Angren, Ангрен) — місто1946 року) в Ташкентській області Узбекистану, у долині річки Ахангаран. За 110 км на схід від Ташкента. Населення 126 тисяч мешканців (2005).

Ангрен
узб. Angren, Ангрен
Основні дані
41°01′ пн. ш. 70°08′ сх. д. / 41.017° пн. ш. 70.133° сх. д. / 41.017; 70.133Координати: 41°01′ пн. ш. 70°08′ сх. д. / 41.017° пн. ш. 70.133° сх. д. / 41.017; 70.133
Країна Узбекистан Узбекистан
Регіон Ташкентська область
Статус міста 1946
Населення 126 тисяч чоловік (2005)
Висота НРМ 961 ± 1 м
Часовий пояс UTC+5
GeoNames 1514581
Поштові індекси 702500
Міська влада
Вебсайт angren.info
Мапа
Мапа
Ангрен. Карта розташування: Узбекистан
Ангрен
Ангрен
Ангрен (Узбекистан)


CMNS: Ангрен у Вікісховищі

Історія

ред.

Сучасна назва міста є русифікованим варіантом перського слова Ohangaron, що означає «ковалі»[1].

У 1936 році були проведені перші геологічні дослідження в долині Ангрен. 1940 року побудована перша в районі вугільна шахта, її ввели в експлуатацію в 1942 р. У 1941 р Ангрен і Ташкент зв'язала залізниця.

29 вересня 1940 року у кишлаку Джигірістан (на базі кишлаків Джартепе, Турк, Тешикташ, Койхо-а'ї, Джигірістан ) утворюється робітниче селище Ангреншахтстрой (населення близько 300 чоловік). З цього дня починається освоєння одного з найбільших у Центральній Азії вугільних басейнів.

13 червня 1946 року Указом Президії Верховної Ради УзРСР робітниче селище Ангреншахтстрой було перетворено на місто Ангрен[2].

Пізніше з'ясувалося, що більша частина міста побудована над вугільними пластами[1] Через це, в 1956 р Ангрен було перенесено на 7-8 км на північний захід від свого первісного розташування.

Ангрен був важливим промисловим містом в Радянському Союзі[3] Після розпаду СРСР, більшість етнічних росіян і татар, секред яких було багато фахівців, покинули місто. У 1990-ті роки, майже всі заводи в місті були закриті через брак фахівців, порушення радянських торгових зв'язків, старіння техніки і безгосподарність. На початок ХХІ сторіччя Ангрен часто згадується як місто-привид.[4]

Проте, Ангрен частково зберіг своє промислове значення. Ще працює декілька вугільних копалень. Також у місті розвинута промисловість будівельних матеріалів, завод по переробці каучуку, і електростанція.

Географія

ред.

Ангрен розташований у правобережній частині долини річки Ахангаран (Ангрен) між Чаткальським і Східно-Курамінським хребтом за 78 км на південний схід від Ташкента (114 км по дорозі). Місто складається з кількох роз'єднаних частин.

Через Ангрен проходять автомагістраль Ташкент - Коканд і залізнична гілка Ангрен - Пап, що зв'язують 3 узбецькі області у Ферганській долині з рештою Узбекистану. На території Ангрена є золотодобувна шахта.

Населення

ред.

Чисельність населення станом на 1 січня 2014 року становить 175 400 мешканців. За переписом 1959 року з 55 789 жителів 42,9% становили росіяни, 17,9% — татари, 15,7% — узбеки, 7,4% — таджики, 3,7% — українці.

Надалі частка середньоазіатських народів зросла. За переписом 1989 року узбеки становили 31,5%, таджики - 13,1%, тоді як росіяни - 31,4%, а татари - 8,3% населення міста.

Нині населення міста переважно складається із представників середньоазіатських народів. За офіційними даними на 1 січня 2013 року в Ангрені проживали 172 880 осіб, з яких 73% (126 247 осіб) узбеків, 17% (28 653 особи) таджиків, 5% (8282 особи) корейців, лише 3% (46 росіян і менше 1% (1284 особи) татар.

Мусульмани-суніти становлять 85% населення. Росіяни, кримські татари, татари та німці, які проживали в місті у великій кількості за радянських часів, здебільшого залишили місто у 1990-х роках.

Рік 1969 1991 2005
Населення тис. чоловік 94 132 127

Економіка

ред.

Ангрен - центр вугільної промисловості Узбекистану. Видобувається буре вугілля (ВАТ «Узбеккумір (Узбеквугілля)», В Ангрені розташована єдина в країні станція видобутку газу методом підземного піролізу вугілля (Подземгаз) ВАТ "Еростігаз".

Підприємства:

  • будівельних матеріалів (заводи: залізобетонних конструкцій, цементний, асфальтобетонний, комбінат керамічних виробів дробильно-сортувальна фабрика каоліну ДСФК, домобудівний комбінат ДБК і ін.)
  • харчової промисловості (Ангреннон, Ангренсут).
  • хіміко-металургійний (Ангренкабель),
  • азотно-туковий (Ангреназот),
  • машинобудівні заводи (Ангренгазмаш, ЗІС, Елер),
  • виробництво гумово-технічних виробів "шинний завод" (будується),
  • найбільша в Ташкентської області нафтобаза АТ «Узбекнафтогаз», що належить до Ферганського нафтоперегінного заводу.
  • Ангренське Рудоуправління, що входить до складу ВАТ АГМК (колишнє АТ «Ангрензолото»),
  • завод керамічної порцеляни «Каолін»,
  • виробництво паперово картонно-тарного продукції АТ ІІ "Angren PACK". (колишнє ВАТ ІІ «SQQS»)
  • АЕЦМ, АЧМЗ.
  • Дві електростанції: Ангренська ТЕС та Ново-Ангренська ТЕС.

22 червня 2016 році введена в дію залізниця Ангрен - Пап.[5]

Географія

ред.

Ангрен розташовано на річці Ахангаран (Ангрен) між Чаткальським і Східно-Курамінським хребтом, за 78 км на південний схід від Ташкента (114 км по дорозі). Гори, що оточують Ангрен піднімаються до 2,500-3,500 м над рівнем моря[6]

Місто знаходиться в лівобережній частині долини річки Ахангаран і складається з декількох роз'єднаних частин.

Через Ангрен проходить автомагістраль Ташкент - Коканд, і залізниця Ангрен - Пап що зв'язують Ферганську долину з рештою Узбекистану.

Клімат

ред.

Ангрен має континентальний клімат з холодною зимою і спекотним літом[6] Середня температура липня становить 27 °C. Середня температура січня -2 °C.

Клімат Ангрен
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 2 4 9 16 21 27 30 30 25 18 11 4
Середній мінімум, °C −7 −6 −1 5 8 12 14 14 9 4 0 −4
Норма опадів, мм 53.5 68.1 57 61.5 50.9 25.8 21.8 7.3 9.3 36.8 60.4 72
Джерело: [7]

Культура

ред.

В місті діє історико-краєзнавчий музей.

Освіта

ред.

У місті діє рял вищих навчальних закладів:

  • Ташкентський обласний педагогічний інститут імені Махмуда Кашгар (ТОГПІ). Тепер[коли?] закритий.
  • Загальнотехнічна філія Ташкентського Державного Технічного Університету (ТашГТУ) імені Абу Райхон Беруні. Нині перетворений в Ангренський державний технічний коледж
  • Також є гірничо-геологічний технікум та медичне училище.
  • коледж побутового обслуговування
  • будівельний технікум

Відомі люди

ред.

Народилися Ангрені:

Міські ЗМІ

ред.

Хокіми

ред.
  1. Юнусов, Абдулла Тимурович
  2. Рахманов, Ібрагімжон Абсаматович
  3. Абдулазізов, Хакімжон Мамасадікович (липень 2017 року - 17 жовтня 2018 року)
  4. Махмудов, Шукурулло Насімхонович (з 17 жовтня 2018 року)

Визначні пам'ятки

ред.

У місті є історико-краєзнавчий музей із великою кількістю матеріалів з історії краю.

Є Молитовний дім на честь ікони Божої Матері «Стягнення загиблих» Узбекистанської єпархії РПЦ. У березні 2015 року в місті знесено меморіал (1967—2015) на згадку про ангренців, які загинули в роки Німецько-радянської війни, що викликало обурення місцевих жителів.

У селищі Геолог, адміністративно включеному до складу Ангрена, розташовується мавзолей Гумбез-бобо (історична споруда належала до XIXII століть, у програмі розвитку туризму від 2013 року передбачався до «проведення реставраційних робіт та покращення стану»).

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Angren. Oʻzbekiston milliy ensiklopediyasi (Uzbek) . Toshkent: Oʻzbekiston milliy ensiklopediyasi. 2000–2005.
  2. Angren. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 7 травня 2014.
  3. Angren (City in the Uzbek SSR) (Russian) . Akademik. Архів оригіналу за 17 лютого 2015. Процитовано 21 січня 2015.
  4. Volosevich, Aleksey (30 січня 2014). Angren: The gloomy stability of Uzbekistan's small towns. Ferghana (Russian) . Архів оригіналу за 20 січня 2015. Процитовано 20 січня 2015.
  5. Chinese, Uzbek Leaders Hail Inauguration of Central Asia's Longest Railway Tunnel. english.cri.cn. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 3 липня 2016.
  6. а б Moʻminov, Ibrohim, ред. (1971). Angren. Oʻzbek sovet ensiklopediyasi (Uzbek) . Т. 1. Toshkent. с. 355—356.
  7. Average high/low temperature for Angren, Uzbekistan. World Weather Online. Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015.

Література

ред.