Сергій Іванович Паршин (нар.. 28 травня 1952, Кохтла-Ярве, Іда-Вірумаа, Естонська РСР, СРСР) — радянський і російський актор театру та кіно, народний артист Російської Федерації (1999)[2], лауреат Державної премії Російської Федерації.

Паршин Сергій Іванович
Народився28 травня 1952(1952-05-28) (72 роки)
Кохтла-Ярве, Кохтла-Ярве[d], Естонська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьактор театру, кіноактор, актор
Alma materРосійський державний інститут сценічних мистецтв (1973)[1]
Знання мовросійська
ЗакладАлександринський театр
Роки активності1973 — тепер. час
ДітиIvan Parshind
Нагороди
орден «За заслуги у культурі та мистецтві» Орден Пошани (Російська Федерація) Орден Дружби (Російська Федерація)
заслужений артист РРФСР народний артист Російської Федерації Державна премія Росії
IMDbID 0663727

Фігурант бази даних центру «Миротворець»[3].

Біографія

ред.

У 1973 році закінчив Лгитмик (нині — РГІСІ; майстерня Василя Меркур'єва і Ірини Мейєрхольд). Ще будучи студентом грав в спектаклях Александрінського театру (тоді Пушкінського). Після закінчення театрального інституту був прийнятий в трупу Александрінського театру.

Через три роки роботи в театрі до актора прийшов перший успіх. Про його виконання ролі Труффальдіно в спектаклі «Зелена пташка» за п'єсою Карло Гоцці критика писала:

Шахраюватий і дотепний, його герой запам'ятався глядачам як одне з яскравих досягнень вистави. Справа тут і в впевненому володінні технікою, і в так властивому молодому артисту почутті гумору, вміння сміятися над своїм персонажем і в той же час прощати йому, бачити в герої щось близьке собі[4].

Виконував роль солдата Івана Варєжкіна в популярній дитячій програмі «Казка за казкою» Ленінградського телебачення[5]. Співпрацює з драматичним театром «Притулок Комедіанта».

Крім роботи в театрі і кіно, активно займається дубляжем[6]. Його перша робота в цій сфері — дубляж ролі Стівена Коллінза у французько-німецькому фільмі «Федора» під керівництвом Валерія Чечунова на кіностудії «Ленфільм». Володіє м'яким і приємним голосом, серед озвучених ним персонажів — професор Максиміліан П. Артуро у виконанні Джона Ріс-Девіса (серіал «Вир світів»), Обелікс у виконанні Жерара Депардьє, агент Кей у виконанні Томмі Лі Джонса («Люди в чорному 3») та інші.

Відомий за ролями в телерекламі[7], почав зніматися в ній, щоб оплатити лікування хворий на рак дружини[8].

У 2012—2013 роках був ведучим пізнавальної програми «Прожитковий мінімум» на телеканалі 100ТВ[9]. У 2017 році — ведучий в циклі програм «Відображення подій 1917 року» телеканалу «Разом-РФ».

Секретар Спілки театральних діячів Російської Федерації, також за сумісництвом будучи головою Санкт-Петербурзького регіонального відділення[10].

Родина

ред.
  • Перша дружина — Тетяна Федорівна Астратьєва (1950—2006), актриса, театральний режисер-педагог в Школі російської драми імені І. О. Горбачова. Познайомилася з Сергієм у ЛДІТМіК та вийшла заміж за нього в 1971 році. Померла від раку.
Син — Іван Паршин (нар.. 1973), актор театру, кіно і дубляжу.
  • Друга дружина — Наталія Іванівна Кутасова (нар.. 1955), актриса, працює в театрі на Василівському. У шлюбі з Сергієм з 2008 року.

Визнання і нагороди

ред.

Творчість

ред.

Ролі в театрі

ред.

Студентські вистави

ред.

Александринський театр

ред.

Фільмографія

ред.

Озвучування

ред.

Озвучування мультфільмів

ред.

Примітки

ред.
  1. російська Вікіпедія — 2001.
  2. Указ Президента Российской Федерации от 8 января 1999 года № 36
  3. Центр «Миротворець»: Паршин Сергій Іванович
  4. Сергей Паршин на сайте Александринского театра
  5. Солдат Варежкин основал актёрскую династию // Санкт-Петербургские ведомости. — СПб., 1999. — № 146. — Число 13 (08).
  6. Актёр Владимир Ерёмин в Иркутске: «Для зрителей я Аль Пачино и Энтони Хопкинс в одном лице». Комсомольская правда в Иркутске. 11 серпня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. «КАЧЕСТВО НЕ МОЕЙ МАНУФАКТУРЫ»: КАК РАНЬШЕ ВЫГЛЯДЕЛА РЕКЛАМА ПИВА НА РОССИЙСКОМ ТВ. Furfur. 22 липня 2014.
  8. «Пару раз было на улице: „Ой, сеалекс идёт“. Я сразу убегаю». Как живёт актёр из самой известной спортивной рекламы
  9. Сергей Паршин: «Стараемся помочь пенсионерам». Смена. 25 лютого 2013.
  10. Секретариат СТД РФ
  11. Указ Президента Российской Федерации от 17 апреля 2006 года № 392 «О награждении государственными наградами Российской Федерации работников федерального государственного учреждения культуры „Российский государственный академический театр драмы имени А. С. Пушкина (Александринский)“, город Санкт-Петербург»
  12. Указ Президента Российской Федерации от 20 сентября 2016 года № 481 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»
  13. а б в Сергей Паршин: «Из всех профессий наша — самая интересная и непредсказуемая». Караван историй. 1 лютого 2019.
  14. а б в г д е Сергей Паршин: российский папа Смурф. ЕТВ. 23 травня 2018. Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 28 вересня 2021.
  15. а б Театр должен делать человека милосердным. Daily Talking. 10 грудня 2010.
  16. а б в г д е ж Народный артист России Сергей Паршин: Рекомендовал вместо себя Слуцкого. Не в сборную — в КВН. Спорт день за днём. 3 грудня 2015.
  17. а б Как озвучивали «Университет монстров». FilmPro. 18 червня 2013.
  18. Александр Колесников (1 грудня 2010). История игрушек: Большой побег. 25-й кадр.

Посилання

ред.