Пантюхине

село Пантюхине
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Старобільський район
Громада	Новопсковська селищна громада
Облікова картка	Пантюхине
Основні дані
Населення	146
Площа	2,4 км²
Густота населення	60,83 осіб/км²
Поштовий індекс	92331
Телефонний код	+380 6463
Географічні дані
Географічні координати	49°44′56″ пн. ш. 39°26′42″ сх. д. / 49.74889° пн. ш. 39.44500° сх. д.Координати: 49°44′56″ пн. ш. 39°26′42″ сх. д. / 49.74889° пн. ш. 39.44500° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	141 м
Водойми	струмок Бондарів
Місцева влада
Адреса ради	92330, с. Ганусівка, вул. Центральна, 27
Карта
	Пантюхине
	Пантюхине
Мапа
	Пантюхине у Вікісховищі

Пантю́хине — село в Україні, у Новопсковській селищній громаді Старобільського району Луганської області. Населення становить 146 осіб.

Географія ред.

Селом тече струмок Бондарів.

Історія ред.

Етимологія ред.

Назва села антропонімного походження, утворена від імені першопоселенця Панька, Пантюхи^[1].

Заснування ред.

Слобода була заснована у XVIII столітті вихідцями з Правобережної України, Воронезької губернії. Раніше слобода Пантюхина та слобода Бондарева були одним поселенням та входили до складу Воронезької губернії. Пізніше, коли було утворено Слобідсько-Українську губернію, поселення було розділене на дві частини: північна увійшла до складу Воронезької губернії, і названа слободою Бондаревою; південна увійшла до складу Слобідсько-Української губернії, і названа слободою Пантюхиною.

За даними на 1864 рік у казенній слободі Пантюхина, центрі Старобільського повіту Харківської губернії, мешкало 1012 осіб (510 чоловічої статі та 502 — жіночої), налічувалось 157 дворових господарств, існувала православна церква^[2].

Станом на 1885 рік у колишній державній слободі, центрі Пантюхівської волості, мешкало 1364 особи, налічувалось 163 дворових господарства, існували православна церква й школа^[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1507 осіб (751 чоловічої статі та 756 — жіночої), з яких 1501 — православної віри^[4].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 1850 осіб^[5].

На околиці села виявлено курганний могильник з 3-ма курганами.

Зараз ред.

10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Пантюшине^[6]. Остаточне перейменування відбудеться лише після успішного голосування у Верховній Раді.

Посилання ред.

Погода в селі Пантюхине

Джерела ред.

Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины / В. И. Высоцкий. – Луганск : Луганский обласной Фонд культуры Украины, 2003. – 196 с.

Примітки ред.

↑ Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины / В. И. Высоцкий. – Луганск : Луганский обласной Фонд культуры Украины, 2003. – 196 с.
↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 2986)(рос. дореф.)
↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-251. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
↑ Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. https://komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины / В. И. Высоцкий. – Луганск : Луганский обласной Фонд культуры Украины, 2003. – 196 с.

[2] Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 2986)(рос. дореф.)

[3] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[4] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-251. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[5] Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)

[6] Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. https://komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]