Пам'ятник Тарасові Шевченку (Вашингтон)

Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку у Вашингтоні — пам'ятник роботи скульптора Лео Мола та архітектора Радослава Жука розташований у Вашингтоні в районі площі Дюпон-серкл (на П-стріт між 22-гою-стріт та 23-тьою-стріт). Цей монумент на гранітному постаменті, з бронзи, висотою понад 7 метрів (24 фути), вагою у 45 тон, було урочисто відкрито 27 червня 1964 р. екс-президентом США Дуайтом Ейзенхауером. Дозвіл на зведення статуї Тараса Шевченка надали у своїй резолюції Сенат Сполучених Штатів та Палата представників США.[1]

Зміст

Історія створенняРедагувати

 
Молодий, модно вдягнений та «рішучий» — у СРСР не було жодного подібного пам'ятника Шевченку

ПередісторіяРедагувати

Перше на американській землі Товариство імені Шевченка (засноване 1898 року в Пенсильванії) поставило собі за мету побудувати пам'ятник «найбільшому синові України-Руси». Тоді не вдалося зробити задумане. Початок здійсненню задуму поклала опублікована 1956 року на шпальтах нью-йоркської газети «Свобода» стаття професора Івана Дубровського «За пам'ятник Т. Г. Шевченку у Вашингтоні». Автор зауважив, що до цієї справи мають взятися Українське наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка та Український конгресовий комітет Америки (УККА). У вересні 1960-го за ініціативою голови останнього, Льва Добрянського, було створено Комітет пам'ятника Шевченка. Його очолили президент Головної ради наукових товариств імені Шевченка Роман Смаль-Стоцький, президент Української вільної академії наук у США Юрій Шевельов та Лев Добрянський.[2]

Крім провідників української діаспори, до справи залучилося чимало американських українців, які надсилали листи на Капітолійський пагороб. Підтримували спорудження також республіканці сенатор Джекоб Джевітс та конгресмен Елвін Бентлі.

У червні 1960 року резолюцію одностайно схвалила палата представників, а в серпні, напередодні закінчення сесії Конгресу, також одноголосно — сенат. 2 вересня її скріпив підписом президент Дуайт Ейзенхауер, і вона набула чинності як публічний закон 86-749.

Спротив будівництвуРедагувати

СРСР був проти спорудження даного пам'ятника[2]. Вимоги щодо неспорудження пам'ятника висловлювали як радянське посольство, так і представництво УРСР в ООН. У «Washington Post» було випущено ряд статей, які зображали Шевченка як ненависника католиків, православних, росіян, поляків і євреїв, а водночас «передвісника комунізму». Видання, настирливо домагалося від Конгресу скасування ухваленого ним закону. Напружена ситуація виникла після освячення майдану, коли під впливом опублікованої у «Washington Post» антиукраїнської статті міністр внутрішніх справ Стюарт Юдалл надумав навіть безрезультатно переглянути вирішене питання.

Також, була спроба зменшити підтримку проекту з боку українців Америки. Посольством СРСР розповсюдило у Вашингтоні поміж українських видань «Слово до українців, до всієї української громади у США, до Комітету пам'ятника Шевченку в США», яке підписало ряд письменників УРСР. Улесливе звернення до «земляків поза Україною сущих» змінювалося в ньому прокльонами на адресу «деяких людців», які намагаються використати світле ім'я Шевченка «в своїх брудних політичних цілях».

Спорудження та відкриттяРедагувати

Попри всі спроби противників монументу, у квітні 1963 року мистецька комісія американської столиці затвердила запропонований проект пам'ятника та оформлення майдану в цілому. Відкриття відбулося 27 червня 1964 року. В ньому взяли участь 100 тис. осіб, делегації з Канади, Аргентини, Бразилії, Великої Британії, Німеччини, Франції, Бельгії, Австралії. Були присутні представники уряду США та посли закордонних держав. Президент Дуайт Ейзенхауер, відкриваючи монумент Тарасові Шевченку, назвав його героєм України: «Він запалить тут новий світовий рух […] невпинний рух до незалежності й волі всіх народів і всіх поневолених націй у світі»[2].

Напис на монументіРедагувати

Цей монумент Тарасові Шевченку, українському поету XIX століття і борцю за незалежність України та за свободу всього людства, який під іноземною російською імперіалістичною тиранією та колоніальним правлінням звертався до Вашингтона з його «новим і праведним законом», було відкрито 27 червня 1964 року…[2]

Оригінальний текст (англ.)

DEDICATED TO THE LIBERATION, FREEDOM AND INDEPENDENCE OF ALL CAPTIVE NATIONS THIS MONUMENT OF TARAS SHEVCHENKO, 19TH CENTURY UKRAINIAN POET AND FIGHTER FOR INDEPENDENCE OF UKRAINE AND THE FREEDOM OF ALL MANKIND, WHO UNDER FOREIGN RUSSIAN IMPERIALIST TYRANY AND COLONIAL RULE APPEALED FOR "THE NEW AND RIGHTEOUS LAW OF WASHINGTON," WAS UNVEILED ON JUNE 27, 1964. THIS HISTORIC EVENT COMMEMORATED THE 150TH ANNIVERSARY OF SHEVCHENKO'S BIRTH. THE MEMORIAL WAS AUTHORIZED BY THE 86TH CONGRESS OF THE UNITED STATES OF AMERICA ON AUGUST 31, 1960, AND SIGNED INTO PUBLIC LAW 86-749 BY DWIGHT D. EISENHOWER, THE 34TH PRESIDENT OF THE UNITED STATES OF AMERICA, ON SEPTEMBER 13, 1960. THE STATUE WAS ERECTED BY AMERICANS OF UKRAINIAN ANCESTRY AND FRIENDS.[3]

ЛітератураРедагувати

  • Антін Драган. Шевченко у Вашінґтоні: до історії пам'ятника Кобзареві України у столиці Америки. — Джерзі Ситі, Нью-Йорк: Свобода, 1984.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати