Відкрити головне меню

Пам'ятник Артему
Пам'ятник Артему (Святогірськ).jpg
Пам'ятник Артему в Святогорську

49°01′45″ пн. ш. 37°34′24″ сх. д. / 49.02933055558377617° пн. ш. 37.57337777780577426° сх. д. / 49.02933055558377617; 37.57337777780577426Координати: 49°01′45″ пн. ш. 37°34′24″ сх. д. / 49.02933055558377617° пн. ш. 37.57337777780577426° сх. д. / 49.02933055558377617; 37.57337777780577426
Статус пам'ятка монументального мистецтва національного значення[1]
Статус спадщини Державний реєстр нерухомих пам'яток України
Країна

Україна Україна

Розташування Святогірськ
Архітектурний стиль конструктивізм
Автор проекту Кавалерідзе Іван Петрович
Архітектор Кавалерідзе Іван Петрович
Матеріал залізобетон
Засновано 1927
Встановлено 1927
Пам'ятник Артему (Святогірськ). Карта розташування: Україна
Пам'ятник Артему (Святогірськ)
Пам'ятник Артему (Святогірськ) (Україна)

Пам'ятник Артему у Вікісховищі?

Пам'ятник Артему — назва пам'ятника, встановленого на Лисій горі, на правому березі річки Сіверський Донець (біля міста Святогірськ, Донецька область, Україна), на території Святогірського державного історико-архітектурного заповідника.

Пам'ятник споруджено в 1927 на честь Федора Андрійовича Сергєєва (Артема) — більшовика, радянського партійного діяча, засновника маріонеткової Донецько-Криворізької Радянської Республіки, що воював проти УНР.

Автор пам'ятника — скульптор І. П. Кавалерідзе.

Історична цінністьРедагувати

27 грудня 2001 Уряд України визначив найцінніші в художньому плані пам'ятники монументального мистецтва України і внесли їх до Державного реєстру національної культурної спадщини. Серед 44 видатних творів значиться монументальна скульптура Артема 1927 року у Святогірську Донецької області.

У 2007 виповнилося 80 років з того часу, як скульптор І. П. Кавалерідзе створив на високому пагорбі, правого берега Дінця гігантську фігуру революціонера, державного та профспілкового діяча перших років радянської влади — Федора Андрійовича Сергєєва (Артема). Цей пам'ятник, як і деякі інші конструктивістські проекти художника, не завжди однаково сприймалися і оцінювалися суспільством і владою. Так, на початку 1960-х, під час кампанії проти авангардистських течій у мистецтві, нищівна критика на адресу Кавалерідзе та його «жахливих творів» прозвучала з вуст Микити Хрущова, в той час керівника держави. Згодом оцінки змінилися і творчі досягнення талановитого скульптора, кінорежисера, драматурга увійшли до скарбниці української та світової культури.

Діяльність Артема на керівних посадах в Україні і Донбасі і зараз є предметом досліджень істориків, політологів, економістів. Трагічна загибель Артема досі не має чіткої картини останніх хвилин і причин катастрофи 24 липня 1921 на Московсько-Курській залізниці.

Історично обумовлений розвиток Святогірського Успенського монастиря як своєрідного православного центру південно-східної України. Мальовничий ландшафт Національного природного парку «Святі Гори» у поєднанні з рекреаційними можливостями та лікувальними факторами створює сприятливі умови для відпочинку та оздоровлення. Але найбільше вражає сукупність пам'яток культури різних епох і художніх стилів, що створюють унікальний комплекс історико-архітектурного заповідника м. Святогірськ.

Монумент Артема — помітна частина ландшафту Святогорська і одна з його архітектурних домінант. Разом з тим, пам'ятник Артему зумовив формування поряд з собою Меморіалу Великої Вітчизняної війни. Склався своєрідний комплекс пам'яток історії та мистецтва XX століття.

Пам'ятник реставрували 1983 року до 100-ї річниці від дня народження Федора Сергєєва. Зараз, Артем знову потребує реставрації і перший етап відбувся восени 2018 року.[2]

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати