Юстас Палецкіс

литовський політик і громадський діяч
(Перенаправлено з Палецкіс Юстас Ігнович)

Юстас Палецкіс (лит. Justas Paleckis; 22 січня 1899, Тельшяй, Ковенська губернія, Російська імперія (нині — Литва) — 26 січня 1980, Вільнюс, Литовська РСР, СРСР) — литовський журналіст, письменник; радянський державний та громадський діяч. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1971 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 1—8-го скликань.

Юстас Палецкіс
лит. Justas Paleckis
17-й Прем'єр-міністр Литовської Республіки
17 червня 1940 — 24 червня 1940
ПопередникАнтанас Мяркіс
НаступникВінцас Креве-Міцкявічюс, в. о.
1-й Голова Президії Верховної Ради Литовської РСР
25 серпня 1940 — 14 квітня 1967
ПопередникПосада заснована
НаступникМотеюс Юозовіч Шумаускас
в. о. президента Литви
17 червня 1940 — 25 серпня 1940
ПопередникАнтанас Мяркіс, в. о.
Наступникпосада скасована

Народився10 (22) січня 1899
Тельшяй, Ковенська губернія, Російська імперія[1]
Помер26 січня 1980(1980-01-26)[2][3] (81 рік)
Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
ПохованийЦвинтар Антакалніса
Відомий якполітик, поет, журналіст, перекладач
КраїнаЛитва і СРСР
Alma materУніверситет Вітовта Великого
Політична партіяКПРС і Литовський народний союз селян (1928)
ДітиJustas Vincas Paleckisd
Релігіяатеїзм
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни I ступеня орден Дружби народів медаль «За трудову доблесть»

Життєпис

ред.

Народився в родині коваля.

З 1915 — робітник, потім службовець в Ризі, з 1922 — учитель. Був засновником та редактором литовської газети, що виходила в Ризі. Співпрацював у періодичних виданнях Литви. Працював директором литовського телеграфного агентства «ELTA», після військового перевороту був звільнений у травні 1927.

Навчався в каунаському Литовському університеті (19261928), працював журналістом.

У 1931 встановив зв'язки з підпільною компартією Литви, в 1937 обраний членом Антифашистського комітету Каунаса, в 1939 арештований та поміщений у концтабір.

Після окупації Литви Радянським Союзом 15 червня 1940 був головою маріонеткового Народного уряду з 17 червня до 24 червня, вступив у компартію.

Після сфальсифікованих радянською окупаційною владою виборів до Народного сейму, що проголосив утворення Литовської РСР, з серпня 1940 по квітень 1967 — голова Президії Верховної Ради Литовської РСР. З початком Німецько-радянської війни був евакуйований.

У 19411966 — заступник голови Президії Верховної Ради СРСР.

З 1955 — представник у Раді Міжпарламентського союзу, в 19661970 — перший заступник голови Парламентської групи СРСР.

Делегат XIX, XX, XXI, XXII, XXIII з'їздів КПРС, на яких обирався кандидатом в члени ЦК.

У 19401966 — член ЦК і Бюро ЦК КП Литви. Депутат Верховної ради СРСР скликань з 1-о по 8-е.

У 19661970 — Голова Ради Національностей Верховної Ради СРСР. З 1970 — пенсіонер.

Смерть

ред.

Помер у Вільнюсі. Похований на цвинтарі Антакалніо.

Сім'я

ред.

Дружина — Геновайте Палецкене. П'ятеро дітей — сини Вільнюс Палецкіс, Юстас Вінцас Палецкис, дочки Сігіта, Герута, Віта. Десять онуків.

Літературна діяльність

ред.

Друкувався з 1919. Автор багатьох збірок віршів, нарисів, оповідань, спогадів, документального роману «Останній цар» (19371938), перекладів творів латиських письменників на литовську мову, публіцистичних книг і брошур. Твори перекладалися на німецьку, польську, російську, українську мови.

Нагороди та звання

ред.

Твори

ред.
  • Dienų nelaisvėj. Eilėraščiai ir vertimai. Kaunas, 1932.
  • Paskutinis caras. Beletristine istorija.T. 1 — 3, Kaunas, 1937—1938
  • Latvija. Kaunas, 1938.
  • Gyvenimo vardu. Vilnius, 1961.
  • Žingsniai smė ly. 1926 metai. Vilnius. 1968.
  • Kelionių knyga. Vilnius, 1969.
  • Tūkstantis žingsnelių (Eilėraščiai). Vilnius, 1970.
  • Радянська Литва. Історико-географічний нарис, Москва, 1949.
  • Відродження. Вірші. Москва, 1958.
  • Здрастуй, Радянська Литва! Вірші. Вільнюс, 1960.
  • На життєвому шляху. Вірші. Москва, 1969.
  • Життя починається. Спогади, розповіді, нариси. Москва, 1970.
  • У двох світах. Москва, 1974.
  • Книга подорожей. Москва, 1975.

Примітки

ред.

Посилання

ред.
  • Paleckis, Justas[недоступне посилання з травня 2019] (лит.)