Пажайсляйський монастир

Пажайсляйський монастир
Пажайсляйський монастир
	54°52′33″ пн. ш. 24°01′19″ сх. д. / 54.87600000002777278° пн. ш. 24.02200000002777713° сх. д.Координати: 54°52′33″ пн. ш. 24°01′19″ сх. д. / 54.87600000002777278° пн. ш. 24.02200000002777713° сх. д.
Країна	Литва
Розташування	Каунас
Тип	монастир і релігійна громада
Стиль	бароко
Дата заснування	1667
	Пажайсляйський монастир Пажайсляйський монастир (Литва)
	Медіафайли у Вікісховищі

Пажайсляйський монастир і Церква Відвідин (лит. Pažaislio vienuolynas ir Švenčiausios Mergelės Marijos apsilankymo pas Elžbietą bažnyčia, пол. Klasztor w Pożajściu) утворюють найбільший монастирський комплекс у Литві та найвідоміший приклад архітектури бароко в країні. Церква є найбільш прикрашеною мармуром церквою бароко колишнього Великого князівства Литовського. ^[1] Розташовано в елітераті Петрашюнай в Каунасі (Литва), на півострові в Каунаському водосховищі поблизу яхт-клубу в Каунасі. Був оголошений пам'ятником культури ^[2] та місцем католицького паломництва в Литві. У 2021 році церковний та монастирський комплекс Pažaislis був нагороджений найкращим місцем європейського кіно у 2020 році під час Берлінського міжнародного кінофестивалю 2021 року. ^[3] ^[4]

Історія ред.

Пажайсляйський монастир взимку

Засновано в 1662 р. шляхтичем Великого князівства Литовського та Великим канцлером Литви Кшиштофом Зигмунтом Пацом для Ордена Камадольських відлюдників, основне будівництво тривало до 1674 р. і відновилося в 1712 р. Монастир спроектували П'єтро Путтіні, Карло Путтіні та Джованні Баттіста Фредіані. Вперше в Європі були використані ексклюзивні архітектурні рішення: шестикутний план церкви та увігнутий фасад. Внутрішні ліпні роботи приписують Джоан Мерлі, а фрески - Мікеланджело Паллоні. Кшиштоф Зигмунт Пак перед своєю смертю спалив рахунки за будівництво монастиря, кажучи: «Що я дав Богові, нехай він знає». Був похований у монастирі згідно з його заповітом. ^[5] Письменники того часу писали, що будівництво коштувало 8 барелів золотих монет. ^[6] У 1755 р. Прибудову веж та купола фінансував камергер короля Міхал Ян Пак. ^[7]

Церква монастиря, прикрашена високошліфованим мармуром, була пошкоджена конями армії Наполеона, яка базувалась у комплексі. У 1832 р. монастир був закритий російською владою, а згодом перетворений на православну церкву. У 1870 році там був похований автор імператорського російського гімну « Боже, царя, збережи царя» Олексій Львов. У 1915-1918 рр., коли православні ченці втекли, в монастирі було створено німецький військовий госпіталь. Православні ченці викрали з монастиря багато скарбів, зокрема чашу св. Меси, прикрашену понад 1000 дорогоцінних каменів (понад 400 діамантів, 300 рубінів та 200 смарагдів). ^[8] Після 1920 р. зруйнований монастир повернувся римо-католикам і був відновлений сестрами литовського монастиря св. Казимира. Після Другої світової війни радянська влада перетворила церкву та монастир на архів, психіатричну лікарню та, нарешті, картинну галерею (у 1966 р.). У 1990-х роках комплекс був повернутий новою незалежною Литвою монахиням монастиря і розпочалися роботи з реконструкції. ^[9]

У монастирі є картина Марії Бель матері та дитини, два дзвони церкви та титули св. Ромуальда, відлиті у XVII столітті, та найстаріша церковна вежа з годинником у Литві. ^[9]

Музичний фестиваль ред.

Сьогодні в монастирі проходить щорічний міжнародний музичний фестиваль Pažaislis . Він був розпочатий у 1996 році і зараз триває три літні місяці і пропонує близько 30 різних концертів. Фестиваль двічі відвідував Ієгуді Менухін. Тут представлена класична музика різних жанрів та стилів, починаючи від Вольфганга Амадея Моцарта і закінчуючи класикою ABBA. Інші концерти відбувались у багатьох різних місцях по всій Литві, таких як Каунаський замок, Клайпедський університет і навіть аеропорт Поцюнай. ^[10]