Львов Олексій Федорович

Олексі́й Фе́дорович Львов (*25 травня (5 червня) 1798 — †16 грудня (28 грудня) 1870) — російський скрипаль, композитор, диригент. Директор Придворної співочої капелли в 18371861. Автор музики гімну «Боже, Царя храни!» (1833) та інших творів.

Львов Олексій Федорович
Alexei Fyodorovich Lvov.jpg
Основна інформація
Дата народження 5 червня 1798(1798-06-05)[1][2][3]
Місце народження Ревель, Російська імперія[4][3][5]
Дата смерті 28 грудня 1870(1870-12-28)[1][2][5] (72 роки)
Місце смерті Ковно, Російська імперія[4]
Поховання Каунас
Громадянство Російська імперія
Віросповідання православна церква
Професії композитор, диригент, письменник, військовослужбовець, скрипаль
Освіта Петербурзький державний університет шляхів сполучення
Відомі учні Банькевич Вікентій
Жанри опера
Нагороди
Орден Лева і Сонця 2 ступеня орден Святого Георгія IV ступеня RUS Imperial Order of Saint George ribbon.svg орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня
CMNS: Файли у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Народився 25 травня 1798 в Ревеле (нині Таллінн) в сім'ї відомого російського музичного діяча Ф. П. Львова. Отримав в сім'ї добре музичне виховання. В 7-річному віці грав на скрипці в домашніх концертах, навчався у багатьох відомих педагогів.

1818 — закінчив інститут шляхів сполучення, працював в арачкєевських військових поселеннях інженером-путівником, не припиняючи занять на скрипці.

1826 — флігель-ад'ютант.

1833 — став відомим, як автор музики нового російського національного гімну.

1835 — в домі Львова проходять щотижневі квартетні зібрання, які він очолював та стали дуже популярними. Славились і симфонічні концерти, що стали основою створеного ним «Концертного общества» (1850).

18371861 — Львов — директор Придворної співочої капели. В цей період піднявся художній рівень виконання хора Капелли (в 18371839 рр. її капельмейстером був Глінка), при ній були основані в 1839 р. інструментальні класи.

Помер О. Ф. Львов 16 грудня 1870 в маєтку Романь поблизу Ковни. Похований в Пажайсляйському монастирі під Каунасом.

Основні музичні твориРедагувати

  • музика гімна Російської імперії
  • твори для церкви «Иже херувимы», «Вечери Твоея тайныя» та ін.
  • опера «Бианка»
  • опера «Ундина» (1847)
  • невеличкі опери «Русский мужичок» та «Варвара»
  • концерт для скрипки з оркестром

ПриміткиРедагувати

  1. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б А. Преображенский Львов, Алексей Федорович // Русский биографический словарь / под ред. Н. Д. Чечулин, М. Г. КурдюмовСПб: 1914. — Т. 10. — С. 765–769.
  3. а б П. Львов // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 785–786.
  4. а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119211653 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. а б P. D. Lwoff, Alexis // A Dictionary of Music and Musicians (A.D. 1450-1889): by eminent writers, English and foreign with illustrations and woodcuts / G. Grove, John Alexander Fuller MaitlandLondon: Macmillan Publishers, 1900. — Vol. 2. — P. 180.

ПосиланняРедагувати