Павнель Валеріан Дмитрович

Павнель Валеріан Дмитрович — (нар. 13.03.1894 — березень 1920) — громадський діяч, четар УГА.

Павнель Валеріан Дмитрович
Народився	13 березня 1894(1894-03-13) с. Валява повіт Кіцмань на Буковині (тепер Кіцманського р-ну Чернівецької обл)
Помер	березень 1920 м. Чечельник
Поховання	на чечельницькому цвинтарі
Національність	українець
Відомий завдяки	громадський діяч, четар УГА
Батько	Дмитро Павнель
Мати	Вікторія Павнель (Влад)

Життєпис

Валеріан Дмитрович Павнель (нар.13.03.1894 — † 03/1920) — громадський діяч, четар УГА. Народився в с. Валява повіт Кіцмань на Буковині (тепер Кіцманського р-ну Чернівецької обл) в шляхетській сімʼї народного вчителя, згодом директора школи у Валяві, активного члена товариства «Українська Школа» Дмитра Павнеля та Вікторії, уродженої Влад. З 1904/1905 по 1911/1912 навчальні рр. навчався у 2-й державній українсько-німецькій гімназії в Чернівцях, де влітку 1912 р. склав матуральні іспити.

Після смерті батька 11.01.1912 р. мешкав в Чернівцях разом з матір'ю Вікторією за адресами Метцґерґассе, 1 та Рапфґассе, 4. Студіював право в Чернівецькому університеті. Член українського академічного товариства «Союз», член правління «Союза» з 10.1913 р. Один з організаторів «Свята квітів» в Чернівцях в 06.1914 р. Військову службу розпочав в 1915 р. як однорічний доброволець, капрал ландштурму. Закінчив кадетську школу та був іменований кадетом 4-ї доповнюючої компанії 15-го полку піхоти. В 1917 р. потрапив до російського полону. Спочатку перебував в таборах військовополонених у м. Солікамську Пермської губернії, а згодом у с. Верхні Мулли (тепер у складі м. Пермі). В 1918 р. повернувся з полону до своєї частини, був іменований хорунжим резерву. Після розвалу Австро-Угорської монархії став на службу в українську армію як хорунжий УГА в Окружній команді в Коломиї. З 01.03.1919 р. іменований четарем піхоти полку Дорошенка УГА. Як командир чети в 4-му курені (командир поручник М. Дацків) 10-ї бригади УГА (командир сотник Ф. Кондрацький), сформованої з групи отамана Ляєра в 06.1919 р., брав участь в Чортківській офензиві, зокрема, в здобутті Теребовлі 09.06.1919 р. та Тернополя 11.06.1919 р. Після переходу УГА через Збруч в 07.1919 р. в складі групи генерала А. Кравса брав участь в поході на Київ, воював в околицях Вінниці та Гайсина. Був командиром скорострільної сотні 3-го куреня 10-ї бригади УГА.

Помер у шпиталі м. Чечельник, захворівши на плямистий тиф. Похований на чечельницькому цвинтарі разом з сімома галицькими старшинами, які померли від тифу разом з ним.

В. Сімович ввів В. Павнеля до канону найшановніших борців за українську державу на Буковині, «героїв, що згинули за добру справу».

В літературі помилково іменується «Ілярієм».

Література

• Ukr. akad. Verein «Sojuz». // «Bukowinaer Post». — 1913. — 1 листопада.;
• З укр. акад. товариства «Союз». // «Нова Буковина». — 1914. — 22 березня.;
• Спис іменовань у війську Західної Області Української Народньої Републики, з днем 1. марта 1919. // «Вістник Державного Секретаріяту Військових Справ». — 1919. — Ч. 8. — 25 березня. — С. 6.;  
• Лакуста С.  Памяти героїв. // «Час». — 1930. — 26 серпня; 27 серпня.;
• Островерха М. Один — такий блискучий бій. Сорок років тому. // «Свобода». — 1959. — 27 червня.;
• Микитюк Д. Українська Галицька Армія у 40-річчя її участи у визвольних змаганнях в 1918—1920 рр. (Матеріяли до історії). Том ІІ. Вінніпеґ, 1960. — С. 318.;  
• Островерха М. Блиски і темряви 1918—1919—1920. Нью-Йорк, 1966. — С. 51—56.;  
• Сімович В. Праці у двох томах. Том 2: Літературознавство. Культура. Чернівці: Книги-ХХІ, 2005. — С. 615.

Джерело

Володимир Старик. Павнель Валеріан Дмитрович // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія: До 100-річчя утворення Західно-Української Народної Республіки. Т. 3: П-С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. 576с.;— С.19.