Павликів Теофіл Михайлович

український освітянин, релігійний та громадсько-політичний діяч

о. Теофіл (Теофіль[2]) Михайлович Павликів[3] (7 серпня 1821, Бережани — 17 липня[4] 1905, Львів) — руський (український) педагог,[2] греко-католицький священник, політичний і громадський діяч, москвофіл. Батько співачки Марії Павликів.

о. Теофіл Павликів
Парох церкви Успіння Пресвятої Богородиці у Львові
(1858—1905)
Загальна інформація
Народження 7 серпня 1821(1821-08-07)
м. Бережани
Смерть 17 липня 1905(1905-07-17) (83 роки)
м. Львів
Служіння в церкві
Конфесія УГКЦ
Рукоположення 1846

Матеріали до статті на Вікісховищі
Павликів Теофіл Михайлович
Павликів Теофіл Михайлович
Павликів Теофіл Михайлович
о. Т. Павликів (2-й ряд, стоїть 2-й справа)
Посол до Австрійського парламенту
1873 — 1879
Посол до Галицького сейму
1861 — 1876

Народився 7 серпня 1821(1821-08-07)[1]
Бережани, Україна[1]
Помер 17 липня 1905(1905-07-17)[1] (83 роки)
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина[1]
Відомий як політик
Країна Австрійська імперія і Австро-Угорщина
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка[1]
Політична партія Руський клуб
Релігія Українська греко-католицька церква

Життєпис

ред.

Народився 7 серпня 1821 року в сім'ї пароха Бережан[5].

Навчався в Бережанській гімназії[2] Закінчив Львівську духовну семінарію, був висвячений у 1846 році. Від 1846 року адміністратор парафії Дунаїв поблизу Бережан, парох Бережан (1846—1858, або з 1847 року[2]), водночас учитель Бережанської гімназії (перший викладач руської (української) мови в Бережанській гімназії.[2] З 1858 року парох Успенської (Волоської) церкви у Львові, з 1869 року львівський декан, крилошанин митрополичої капітули.

Авторитетний лідер москвофілів, входив до складу проводу багатьох москвофільських товариств, перший голова «Руської ради», у 1880—1884 роках очолював «Общество ім. М. Качковського».

Автор статей у пресі, скарбник «Руської ради».[2] Його особистий архів зберігають у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника.

Помер у Львові 17 липня 1905 року. Похований на полі № 4 Личаківського цвинтаря.

Громадсько-політична діяльність

ред.

Посол до Галицького крайового сейму в 1861—1866 роках (округ Бережани — Перемишляни, IV курія, входив до «Руського клубу»[6]), 1867—1869 (округ Підгайці — Козова, IV курія, входив до «Руського клубу»[7]), 1873—1876 (округ Белз — Угнів — Сокаль, IV курія, входив до «Руського клубу», обраний замість о. Йосифа Яюса, повноваження якого не були затверджені[8]). Один з найздібніших і найактивніших парламентарів, промовляв ледь не щозасідання. Посол до Райхсрату в 1873—1879 роках[5].

Примітки

ред.
  1. а б в г д http://www.biographien.ac.at/oebl/oebl_P/Pavlikov_Theophil_1821_1905.xml
  2. а б в г д е Пиндус Б., Хаварівський Б. Павликів Теофіль Михайлович… — С. 7.
  3. Павликів Теофіл // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1966. — Т. 5. — С. 1916
  4. Доповнення та уточнення до 3-го тому // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 784. — ISBN 978-966-528-318-8.
  5. а б Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 169.
  6. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — C. 103—104.
  7. Там само. — C. 105—106.
  8. Там само. — С. 107—108.

Джерела

ред.