Охримович Юліан (* 3 лютого 1893, Стрий[1] — † 10 жовтня 1921) — український політичний і громадський діяч.

Охримович Юліан
Головна Рада Студентського Союзу 1912 р. 1-й ряд від ліва: Дарія Білинська-Навроцька, Василь Косаренко-Косаревич, А. Павлусевич, Осип Когут, М. Жила, Марія Твердохліб, Євген Коновалець; 2-й ряд: Степан Індишевський, нерозпізнаний, Іван Бабій, Юрій Полянський, В. Котецький, Олена Степанів, Роман Дашкевич, Петро Дідушок, Юліян Охримович.
Народився 1893
Стрий, Стрийський повіт, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 10 жовтня 1921(1921-10-10)
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка

Життєпис ред.

У 19131914 рр. — редактор студентського журналу «Шляхи» у Львові. Входив до львівського Пласту — гурток І. Чмоли.

Стрийко Степана та Теодозія Охримовичів.

У 1914 році закінчив філософський факультет Львівського університету, тоді ж переїхав на Наддніпрянщину.

У 19171918 рр. — член ЦК УПСР — секретар, і член Центральної Ради.

4 травня 1917 р. на першому засіданні обраний секретарем «Комітету допомоги українцям-виселенцям при Українській Центральній Раді».[2]

У 1920 р. працював у видавництві «Рух» у Харкові. Розстріляний більшовиками за зв'язки з Українським Центральним Повстанчим Комітетом. За однією з версій, це відбулося у Мелітополі. 

Автор праці «Розвиток української національно-політичної думки».

Примітки ред.

  1. ЦДІАЛ, ф.201, оп.4-а, спр.7214
  2. ЦДАВОВУ України, м. Київ. — Ф. 1105. — О.1., Спр. 106. — Арк. 1

Література ред.

  • І. П. Чорновол. Охримович Юліан Юліанович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 709. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  • Кармазіна, Марія (2015). Між історією і політикою / Історик ідей Юліан Охримович (40-51) / М.С. Кармазіна. – К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2015. – 560. ISBN 978-966-02-7606-2.