Отто Владислав Едуард Константін фон Гарньер (нім. Otto Wladislaus Eduard Konstantin von Garnier; 1 травня 1859, Нойштадт — 17 червня 1947, Баден-Баден) — німецький воєначальник, генерал кінноти (грудень 1917). Кавалер ордена Pour le Mérite.

Отто фон Гарньє
Народився 1 травня 1859(1859-05-01)
Прудник, Прудницький повіт, Опольське воєводство, Республіка Польща
Помер 17 червня 1947(1947-06-17) (88 років)
Гехінген
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання Генерал кінноти
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Столітня медаль
Столітня медаль
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Церінгенського лева
Лицарський хрест 1-го класу ордена Церінгенського лева
Офіцерський хрест ордена «За військові заслуги» (Баварія)
Офіцерський хрест ордена «За військові заслуги» (Баварія)
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Почесний хрест (Ройсс)
Почесний хрест (Ройсс)
Командорський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Командорський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Орден дому Ліппе
Орден дому Ліппе
Почесний хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Почесний хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Командор ордена Оранських-Нассау
Командор ордена Оранських-Нассау
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден військових заслуг (Іспанія)
Орден військових заслуг (Іспанія)
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Орден Червоного орла 1-го ступеня
Орден Червоного орла 1-го ступеня
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Біографія

ред.

Син генерал-лейтенанта прусської армії Отто фон Гарньє і його дружини Агнес, уродженої фон Міцлафф. В жовтні 1876 року вступив в 6-й гусарський полк. З жовтня 1882 року відвідував Прусську військову академію, а після її закінчення повернувся в свій полк. З 1888 року служив в Генеральному штабі в Берліні. З лютого 1891 року служив в штабі 14-го корпусу в Карлсруе. Наступні два роки він служив в штабі зазначеного корпусу, а в жовтні 1893 року став командиром роти 1-го уланського полку. В 1895 році повернувся в Генштаб. В травні 1896 року переведений в штаб 14-ї піхотної дивізії в Дюссельдорфі, в липні 1899 року — в штаб 6-го військового округу. З жовтня 1903 року — командир 2-го гвардійського уланського полку. У вересні 1906 року став начальником штабу 6-го корпусу. З грудня 1908 року — командир 11-ї кавалерійської бригади, дислокованої в Бреслау. З лютого 1913 року — головний інспектор 2-ї кавалерійської інспекції, яка базувалася в Штеттіні.

На початку Першої світової війни призначений командиром 4-ї кавалерійської дивізії, яка підтримувала наступ 3-ї армії на Західному фронті. Брав участь у вторгненні в Бельгію і облозі Льєжа. Після взяття Льєжа брав участь в боях на Соммі, біля Арраса та Іпру. В листопаді 1914 року переведений на Східний фронт, де 21 листопада 1914 він був поранений в боях під Цеханувом. Оговтавшись від ран, в серпні 1915 року став командиром 6-го кавалерійського командування, брав участь в боях на річці Ньємен і біля Вільнюса. В червні 1916 року був переведений на Західний фронт, де прийняв командування 5-м резервним корпусом, брав участь в боях при Шампані і Соммі. В кінці серпня 1917 року став командиром 7-го резервного корпусу біля Реймса. В березні 1918 року вийшов у відставку.

Нагороди

ред.

Див. також

ред.

Література

ред.
  • Rangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps für 1914. Hrsg.: Kriegsministerium, E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1914, S. 115.

Посилання

ред.