Ортогональна опукла оболонка
В геометрії, множина K ⊂ Rn буде ортогонально опуклою, якщо для будь-якої прямої L, паралельної одному зі стандартних базисних векторів Rn, перетин K з L буде або порожнім або точкою або відрізком. Термін «ортогональний» стосується відповідного декартового базису і координат в евклідовому просторі, де різні базисні вектори перпендикулярні, а також до відповідних прямих. На відміну від звичайних опуклих множин, ортогонально опукла оболонка не обов'язково буде зв'язною множиною.
Ортогональна опукла оболонка множини S ⊂ Rn є перетином всіх зв'язних ортогонально опуклих множин, що містять S.
Ці визначення зроблені за аналогією з класичною теорією опуклості, в якій множина K є опуклою, якщо для будь-якої прямої L, перетин К з L буде порожньою множиною, точкою, або сегментом (інтервалом). Ортогональна опуклість обмежує множину прямих, для яких ця властивість виконується. Таким чином, кожна опукла множина буде ортогонально опуклою але не навпаки. З тієї ж причини, ортогональна опукла оболонка сама є підмножиною опуклої оболонки того ж набору точок. Точка р належить ортогональній опуклій оболонці S тоді і тільки тоді, коли кожен із закритих, вирівняних по осях ортів, що містить р як вершину, має непорожній перетин з S.
Ортогональна опукла оболонка також знана як прямолінійна опукла оболонка, або, двовимірна х-у опукла оболонка.
Приклад ред.
На малюнку показано набір з 16 точок на площині та їх ортогональна опукла оболонка. Як можна бачити на малюнку, ортогональна опукла оболонка являє собою багатокутник, який містить вироджені ребра, що з'єднують крайні вершини в кожному координатному напрямку. Для дискретної множини точок, такій як ця, усі ортогональні опуклі краї оболонки горизонтальні або вертикальні. У наведеному прикладі ортогональна опукла оболонка зв'язна.
Алгоритми ред.
Наступні автори досліджували алгоритми побудови ортогональних опуклих оболонок: Montuno & Fournier (1982[1]); Nicholl et al. (1983[2]); Ottman, Soisalon-Soisinen & Wood (1984[3]); Karlsson & Overmars (1988[4]). У підсумку можна стверджувати, що ортогональна опукла оболонка K точок на площині може бути побудовано за час O(k log k), або, можливо, і швидше, якщо використовувати цілочисельні пошукові структури даних для точок з цілими координатами.
Пов'язані поняття ред.
Природно узагальнити ортогональну опуклість, як обмежено орієнтовану опуклість, в якій множина K є опуклою, якщо кожна пряма, яка паралельна одному з кінцевого набору напрямків, перетинає K по зв'язній підмножині; див., наприклад Rawlins(1987[5] ), Rawlins та Wood (1987[6], 1988[7]), або Fink та Wood (1996[8], 1998[9]).
Крім того, метрична обгортка метричного простору тісно пов'язана з ортогональною опуклою оболонкою. Якщо скінченна множина точок на площині має зв'язну ортогонально опуклу оболонку, тоді оболонка буде метричною обгорткою для манхеттенської метрики на множині точок. Проте, ортогональна оболонка і метрична обгортка відрізняються у випадку множин точок з незв'язною ортогональною оболонкою, або в багатовимірних L р просторах.
O'Rourke (1993[10]) описує дещо інші результати по ортогональній опуклості і ортогональній видимості.
Посилання ред.
- ↑ Montuno, D. Y.; Fournier, A. (1982), Finding the x-y convex hull of a set of x-y polygons, Technical Report 148, University of Toronto.
- ↑ Nicholl, T. M.; Lee, D. T.; Liao, Y. Z.; Wong, C. K. (1983), On the X-Y convex hull of a set of X-Y polygons, BIT, 23 (4): 456—471, doi:10.1007/BF01933620.
- ↑ Ottman, T.; Soisalon-Soisinen, E.; Wood, Derick (1984), On the definition and computation of rectilinear convex hulls, Information Sciences, 33 (3): 157—171, doi:10.1016/0020-0255(84)90025-2.
- ↑ Karlsson, Rolf G.; Overmars, Mark H. (1988), Scanline algorithms on a grid, BIT, 28 (2): 227—241, doi:10.1007/BF01934088.
- ↑ Rawlins, G. J. E. (1987), Explorations in Restricted-Orientation Geometry, Ph.D. thesis and Tech. Rep. CS-87-57, University of Waterloo.
- ↑ Rawlins, G. J. E.; Wood, Derick (1987), Optimal computation of finitely oriented convex hulls, Information and Computation, 72 (2): 150—166, doi:10.1016/0890-5401(87)90045-9.
- ↑ Rawlins, G. J. E.; Wood, Derick (1988), Ortho-convexity and its generalizations, у Toussaint, Godfried T. (ред.), Computational Morphology, Elsevier, с. 137—152
- ↑ Fink, Eugene; Wood, Derick (1996), Fundamentals of restricted-orientation convexity (PDF), Information Sciences, 92 (1–4): 175—196, doi:10.1016/0020-0255(96)00056-4, архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015, процитовано 29 квітня 2014.
- ↑ Fink, Eugene; Wood, Derick (1998), Generalized halfspaces in restricted-orientation convexity (PDF), Journal of Geometry, 62: 99—120, doi:10.1007/BF01237603, архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015, процитовано 29 квітня 2014.
- ↑ O'Rourke, Joseph (1993), Computational Geometry in C, Cambridge University Press, с. 107—109.