Опішнянський район
Опішня́нський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця в УСРР (потім УРСР), що існувала з березня 1923 року по грудень 1962 року.
| Опішнянський район | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  СРСР, .svg){kind=small} УРСР
|
| Округа/Область: | Полтавська округа (з 1925 р.), Харківська область (з 1932 р.), Полтавська область (з 1937 р.). |
| Утворений: | 7 березня 1923 |
| Ліквідований: | 30 грудня 1962 |
| Населення: | 37 843 осіб[1] |
| Площа: | 376,7 км² |
| Густота населення: | 100,5 осіб/км² |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | смт. Опішня |
| Кількість селищних рад: | 1[2] |
| Кількість сільських рад: | 14 |
| Кількість смт: | 1 |
| Кількість сіл: | 14 |
| Кількість хуторів: | 52 |
| Районна влада | |
| Адреса адміністрації: | Українська РСР, Полтавська обл., Опішнянський р-н, смт. Опішня, вул. Перемоги, 3 |
Історія ред.
Район був створений 7 березня 1923 року у складі Полтавської округи з Опішнянської та Більської волостей Зіньківського повіту (загалом 9 сільрад).
У липні 1930 року, коли Котелевський район був розформований, його територія, в тому числі і Котельва була передана до Опішнянського району. До вересня 1930 року Опішнянський район входив до складу Полтавської округи, у період з лютого 1932 року до вересня 1937 року — у Харківській області, з 22 вересня 1937 року віднесений до новоутвореної Полтавської області.
У 1932–1933 роках районом прокотився голод. Населення регіону у 1939 році в порівнянні з 1926 роком скоротилося на 26,3%[3]
У вересні 1941 р. територію району було окуповано нацистською Німеччиною, а 1 вересня 1942 року включено до складу Опішнянського ґебіту. Визволення райцентру далося тяжко. Визволивши Опішню у першій декаді серпня 1943 року, 25 серпня селище знову перейшло до рук німецьких загарбників. Остаточно районний центр було визволено 19 вересня 1943 року.[4] Німці стратили в Опішні й в районі понад 200 чоловік, вивезли до Німеччини на примусові роботи понад 2600 людей. Відступаючи, знищили близько 500 будинків, МТС, 4 школи, лікарню, клуб, церкву.[5]
Опішнянський район був розформований 30 грудня 1962 року у зв'язку з укрупненням сільських районів, а його територія передана Зіньківському району.
Основні дані ред.
Площа району становила 331 квадратну версту. На 7 вересня 1923 року населення району становило 37 843 особи.
Адміністративний поділ ред.
- Опішнянська селищна рада
- Батьківська сільська рада
- Більська сільська рада
- Бухалівська сільська рада†
- Глинська сільська рада†
- Заїчинська сільська рада
- Кирило-Ганнівська сільська рада
- Лазьківська сільська рада†
- Малобудищанська сільська рада
- Місько-Млинянська сільська рада†
- Пишненківська сільська рада
- Покровська сільська рада
- Попівська сільська рада
- Саранчівська сільська рада†
- Човно-Федорівська сільська рада
Примітки ред.
- ↑ Станом на 1923 рік
- ↑ Тут і далі станом на 1946 рік
- ↑ О. П. Ермак — Цена «Большого перелома» [Архівовано 21 травня 2008 у Wayback Machine.] — Коллективизация сельского хозяйства и голод на Полтавщине 1929–1933 годов. Сборник документов и материалов
- ↑ Хронологічна довідка про тимчасову окупацію міст, районних центрів і залізничних станцій Полтавської області та визволення їх частинами Червоної Армії [Архівовано 22 серпня 2013 у Wayback Machine.] — Полтавська облдержадміністрація
- ↑ Полтавщина: Енцикл. довід. / За ред. А. В. Кудрицького. — К. : УЕ, 1992. — с. 616–618 — ISBN 5-88500-033-6
Джерела ред.
- Опішнянський район // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6. — с. 384
- Опішнянський район // Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 421–422.