Опока (рос. опока, англ. opoka, gaize; нім. Kieselkalkton m, Opoka f, Gaise f) — осадова мікропориста порода, складена на 90% з аморфного кремнезему (опалу) з домішками глинистої речовини, і невеликої кількості домішок скелетів дрібних морських організмів (діатомей, радіолярій та спікул кременевих губок), мінеральних зерен (кварцу, польових шпатів, глауконітів). Вміст SiO2 досягає 92-98%. Колір — від ясно-сірого до темно-сірого, майже чорного. Характерний черепашковий злам.[1] Від мергелю відрізняється більшою легкістю, твердістю, не реагує на дію соляної кислоти. Чисті різновиди опоки характеризуються високими адсорбційними властивостями.

Опока
Осадова гірська порода
Opoka rock Saratov 2.jpg
Загальні відомості
Ідентифікація
Використання

CMNS: Опока у Вікісховищі

Особливо багато цієї породи в Наддністрянщині, де її шари чергуються з шарами крейди.[1]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Чирка В. Г. Мінерали і породи земної кори (довідковий посібник для вчителя). — К.: «ЛОГОС», 2003.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати