Відкрити головне меню

Опал (санскрит: опал — дорогоцінний камінь) — аморфний мінерал класу силікатів. Типовий твердий гідрогель, утворений з аморфізованої суміші двооксиду кремнію та молекулярної води.

Опал
Opal banded.jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Хімічна формула SiO₂·nH₂O
Nickel-Strunz 10 4.DA.10[2]
Dana 8 75.2.1.1
Ідентифікація
Сингонія аморфний стан
Колір риси білий колір
Інші характеристики
Походження назви Дорогоцінне каміння[3]
CMNS: Опал на Вікісховищі
Опал

Назва «опал» походить від санскритського «упала» — дорогоцінне каміння.

Синоніми — відрит, геліт, гель-кристобаліт, несліт.

Зміст

ІсторіяРедагувати

 
Каблучка з опалом

Опал цінували ще в далеку старовину. За свідченнями Плінія (кн. XXXVII. Розд.6) йому властиві: «ніжний вогонь карбункула, блакитний пурпур аметиста, зелене море смарагду і все однаково неймовірно змішане світло». В українській науковій літературі вперше описаний в лекції «Про камені та геми» Ф. Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 17051709 рр.).

Для стародавніх римлян опал був каменем кохання і надії. У багатьох культурах він і сьогодні використовується як талісман.

Основні характеристикиРедагувати

 
Синьо-зелений опал «триплет»

Його хімічна формула SiO2·nH2O. Домішки оксидів CaO, MgO, Al2O3, Fe2O3, FeO, Na2O, K2O. Кількість води змінюється від 0,4 до 28 %

Опал — аморфне тіло, його мікроскопічна структура, як і структура скла, не характризується кристалічним упорядкуванням. Опал зустрічається в основному у вигляді великих зливків.

Головний компонент деяких осадових гірських порід хімічного та біогенного походження, а також кременистих порід (діатомітів, трепелів, опок та інших). Опал — водомісткий колоїдальний оксид кремнію ґлобулярної будови. Ґлобули кремнезему мають розмір 150—400 нм. Ґлобулярна будова опала породжує опалесценцію — розсіяння світла. Благородний опал відрізняється райдужною грою кольорів причиною якої є дифракція світла на просторовій ґратці, утвореній регулярно розташованими однорозмірними ґлобулами. Спайність відсутня. Густина 1,9-2,3 (залежить від вмісту води). Тв. 5,0-6,5. Колір бурий, білий, блакитний та ін. Блиск скляний. Крихкий. Ізотропний. Зустрічається у вигляді натічних ниркоподібних утворень, сталактитів, а також суцільних або землистих скупчень і щільних, подібних до скла мас. Утворюється при низьких температурах з гідротермальних розчинів у мигдалинах вулканічних порід і у відкладах гарячих джерел. З часом опал зневоднюється та перетворюється на халцедон або кварц.

Опали можуть мати найрізноманітніше забарвлення. Безбарвні чи прозорі варіанти називаються склянним чи молочним опалом. Різні темніші забарвлення (сіре, червоне, коричневе, бурштиново-жовте) зумовлені домішками. Опали такого роду називаються вогняними.

Варіант опалів — так званий шляхетний опал. Властива йому гра кольорів досягається спеціальною хімічною обробкою.

ПоширенняРедагувати

Опал зустрічається на всіх континентах. Унікальними у світі вважаються опалові родовища Австралії, які дають понад 95 % світового видобутку цього мінералу. В Україні є в межах Українського щита та Закарпаття. Одним з найбільш вивчених і перспективних в Україні є Талалаївське родовище (Погребищенський район, Вінниччина), де вміст опалу в породі становить 10-40 %.

ВикористанняРедагувати

Опали використовуються як прикраси та виробне каміння. Благородний опал — дорогоцінний камінь.

Родовища опалів розробляються в декількох країнах. Унікальними вважаються родовища Австралії, які дають 80-95 % світового видобутку опалу. Щорічно тут видобувається і реалізовується мінералу на 40 млн. дол.

РізновидиРедагувати

Розрізняють:

  • Опал-агат (різнозабарвлений різновид опалу),
  • Опал-алофан (суміш галуазиту з варисцитом),
  • Опал благородний (коштовний різновид опалу),
  • Опал вогненний (різновид опалу гіацинтово-червоного до медово-жовтого кольору з вогнистим відблиском),
  • Опал водний (застаріла українська назва каменю місячного),
  • Опал водяний (застаріла українська назва гідрофану),
  • Опал восковий (різновид опалу восково-жовтого кольору),
  • Опал дерев'янистий (псевдоморфоза опалу по дереву),
  • Опал жовневий (меніліт — різновид опалу у вигляді червоно-бурих конкрецій),
  • Опал залізистий (опал з домішками заліза),
  • Опал звичайний (безбарвний і позбавлений гри кольорів),
  • Опал золотистий (різновид опалу з золотистим полиском),
  • Опал калмицький (те саме, що кахолонг — білий або блідо-жовтий, червонуватий халцедон, який являє собою перехідну форму від опалу до безводного халцедону),
  • Опал коштовний (те саме, що опал благородний),
  • Опал крокідолітовий (опал з включенням крокідоліту),
  • Опал лужний (опал натріїстий),
  • Опал марганцевистий (різновид опалу, який містить до 10 % MnO),
  • Опал мексиканський (коштовний різновид опалу з Мексики),
  • Опал мерехтливий (коштовний опал з кольоровими плямами),
  • Опал молочний (різновид опалу молочно-білого, зеленуватого та жовтого кольору),
  • Опал моховий (опал, який містить мохоподібні включення),
  • Опал натріїстий (різновид опалу, який містить до 8 % Na2O),
  • Опал ноніїв (зайва назва опалу),
  • Опал-онікс (різнозабарвлений різновид опалу),
  • Опал оніксовий (паралельносмугастий різновид опалу),
  • Опал перлинний (кахолонг), опал печінковий (меніліт),
  • Опал пінистий (тонкопористий різновид опалу),
  • Опал плаваючий (пористий різновид опалу),
  • Опал полум'яний (те саме, що опал вогненний),
  • Опал рожевий (різновид опалу рожевого кольору),
  • Опал світний (коштовний різновид білого опалу з Австралії),
  • Опал світний гребінчастий (коштовний різновид чорного опалу з Австралії),
  • Опал склуватий (гіаліт), опал скляний (гіаліт),
  • Опал смолистий (різновид опалу восково-медового або вохряно-жовтого кольору),
  • Опал смоляний (бурий різновид опалу),
  • Опал східний (торговельна назва опалу благородного),
  • Опал тростинний (те саме, що табашир — опалоподібне утворення в бамбуку, подібне до гідрофану),
  • Опал цейлонський (торговельна — назва каменю місячного),
  • Опал цирконіїстий (різновид опалу з пегматитів нефелінових сієнітів Ловозерського масиву, який містить 7,71 % ZrO2),
  • Опал цирконіїстий марганцевистий (різновид опалу з пегматитів нефелінових сієнітів з Білозерського масиву, яка містить 11,63 % ZrO2 і 10 % MnO),
  • Опал яшмовий (різновид опалу жовтого кольору з оксидами заліза).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати