Дніпровокам'янка
Дніпровока́м'янка — село в Україні, у Кам'янському районі Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року складало 589 осіб. Входить до складу Верхньодніпровської міської громади.
| село Дніпровокам'янка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Кам'янський район |
| Громада | Верхньодніпровська міська громада |
| Облікова картка | Дніпровокам'янка |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1754 р. |
| Населення | 589 |
| Поштовий індекс | 51612 |
| Телефонний код | +380 5658 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°47′34″ пн. ш. 34°01′02″ сх. д. / 48.79278° пн. ш. 34.01722° сх. д.Координати: 48°47′34″ пн. ш. 34°01′02″ сх. д. / 48.79278° пн. ш. 34.01722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
75 м |
| Водойми | р. Дніпро |
| Найближча залізнична станція | Верхньодніпровськ |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 51612, с. Дніпровокам'янка, вул. Центральна, 11 |
| Староста | Нор Валентина Василівна |
| Карта | |
  Дніпровокам'янка | |
 Дніпровокам'янка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія ред.
Село Дніпровокам'янка знаходиться на правому березі Кам'янського водосховища, у місці впадання в нього річки Омельник, вище за течією примикає село Калужине, нижче за течією примикає село Суслівка.
Археологічні розвідки ред.
2005 року експедицією Миколи Теліженка знайдено Дніпровокам'янський скарб кам'яних ливарних форм бронзової доби.
Історія ред.
У 1754-59 й 1761-64 під назвою Омельницька Кам'янка входило до складу Новослобідського козацького полку.
За даними на 1859 рік у казенному селі Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії існувало 271 дворове господарство, у яких мешкало 1760 осіб (850 чоловічої статі та 870 — жіночої), існувала православна церква[1].
Станом на 1886 рік в селі Мишуринорізької волості мешкала 2001 особа, налічувалось 435 дворових господарств, існували православна церква, школа та 2 лавки, 2 щорічних ярмарки[2].
1896 року побудовано кам'яну однопридільну Миколаївську церкву[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2991 особи (1493 чоловічої статі та 1498 — жіночої), з яких 2959 — православної віри[4].
У 1908 році кількість мешканців становила 4147 осіб (2315 чоловіків та 1832 жінок), налічувалось 733 дворових господарства[5].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 26 жителів села[6].
Населення ред.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 94,7 % |
| російська | 4,6 % |
| інші/не вказали | 0,7 % |
Економіка ред.
- ПП «Яцина».
Об'єкти соціальної сфери ред.
- Школа.
- Дитячий садочок.
- Клуб.
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
Відомі люди ред.
У селі височить хрест на могилі козака Мартюка, учасника Полтавської битви (1709), а потім переправи через Дніпро разом з гетьманом Іваном Мазепою і королем Карлом XII. На могилі похованого на кургані козака його онук встановив згодом кам'яний хрест. Йому майже триста років. З могили видно Мазепин острів.
У селі народився український художник Потапенко Андрій Ілліч. Крім того, село знане завдяки герою визвольної війни 1917-1921 рр. Спиридону Тропку. Цей чоловік народився у 1895 році в селі Дніпровокам'янка. Добровольцем вступив до Армії УНР. В ранзі козака брав участь у бойових діях за самостійну Україну. Під час вуличних боїв за Катеринослав загинув у бою з махновцями (16 грудня 1918 року). Похований у рідному селі на сільському кладовищі. У 2013 році, коштом Благодійного фонду «Героїка» на могилі бійця було встановлено петлюрівського хреста — традиційний пам'ятник воїнів Армії УНР.[8]
У селі живе унікальна людина, український патріот Василь Артемович Сідак, народжений 1925 року, який протягом усього життя збирав скарби рідної землі. З його колекціями добре знайомі учні шкіл усього району. Це він зберіг пам'ять про козака Мартюка і про похованого в селі наприкінці 1918 року українського гайдамаку.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1273) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Справочная книга Екатеринославской Епархии. Издание Екатеринославской духовной консистории. Екатеринослав. 1908 (рос.), (стор. 390)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-60. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Списокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.)
- ↑ Дніпровокам'янка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ На Дніпропетровщині відкрили пам'ятні знаки воїнам Армії УНР. ФОТО. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 23 липня 2013.
Джерела ред.
- Дніпровокам'янка на сайті Верхньодніпровського району [Архівовано 1 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Дніпровокам'янка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |