Ольгопільський повіт
Ольгопільський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії.
| Ольгопільський повіт | ||||
_(1820).gif) | ||||
_olgopil.PNG) | ||||
| Губернія | Подільська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Ольгопіль | |||
| Створений | 1812 | |||
| Скасований | 1923 | |||
| Площа | 326 449 (3566.5 км²) (1885) | |||
| Населення | 284 253 осіб (1897) | |||
| Густота | 79.7 осіб / км² | |||
У 1795-96 роках існував Ольгопільський повіт у складі Вознесенського намісництва.
Утворений у складі Подільської губернії 1812 року. Повітовий центр — містечко Ольгопіль (до 1922), Бершадь (з 1922).
Розташування ред.
На заході повіт межував з Ямпільським, на північному заході — Брацлавським, північному сході — Гайсинським, півдні — Балтським повітами Подільської губернії і на південному заході з Бессарабською губернією.
Населення ред.
За першим загальним переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 284 253 мешканців. З них 81,61 % — українці, 11,45 % — євреї, 2,22 % — росіяни, 1,52 % — поляки, 2,86 % — молдовани[1].
Склад ред.
Станом на 1885 рік налічував 111 сільських громад, 175 поселення у 12 волостях. Населення — 190 912 осіб (95102 чоловічої статі та 95810 — жіночої), 23 165 дворових господарства[2].
Загальний розподіл землі повіту за формою власності був такий:
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 152470 | 116171 |
| Приватної власності | 159206 | 81233 |
| Надільної власності | 8216 | 3445 |
| Казенної власності | 389 | — |
| Іншої власності | 6168 | 4358 |
| Загалом | 326449 | 205207 |
У повіті було 9 містечок і 102 сільських поселення, не рахуючи дрібних. Поділявся на 12 волостей: Бершадська, Демівська, Кам'янська, Лузька, М'ястківська, Ободівська, Піщанська, П'ятківська, Рашківська, Устянська, Чоботарська, Чечельницька та місто Ольгопіль з передмістями Гнила Слобода, Загора, Мацьківка, Панічна, Піски.
Сучасність ред.
Більша частина території колишнього повіту в межах України, невелика частина - колишні Кам'янська (окрім сіл Болган та Трибусівка) та Рашківська волості (окрім сіл Баштанків, Олексіївка, Загнітків) в межах Молдови.
Люди ред.
- Геронім Собанський — маршалок повіту, учасник антиросійського повстання, чоловік музи Олександра Пушкіна Кароліни Собанської з Жевуських.[3]
Джерела ред.
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона(рос.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання ред.
- ↑ Дані перепису населення 1897 року по Подільській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 16 квітня 2009.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Sudolski Zbigniew. Sobańska z Rzewuskich Karolina Rozalia Tekla (1793 lub 1795—1885) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 2000. — Tom XXXIX/4, zeszyt 163. — S. 411. (пол.)
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |