Відкрити головне меню

Вознесенське намісництво

Вознесе́нське намі́сництво (рос. Вознесенское наместничество) — адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії в 17951796 роках. Адміністративний центр — Новомиргород (до 1796), Вознесенськ1796). Створене 13 червня 1795 року на основі трьох повітів Катеринославського намісництва. Складалося з 12 повітів. 12 грудня 1796 року розподілене між Новоросійською, Подільською та Київською губерніями

Вознесенське намісництво
Voznesensk gerb.PNG

Герб
Map of Voznesensk Namestnichestvo 1796 (small atlas).jpg
Центр Новомиргород (1795), Вознесенськ (1796)
Утворено 17951796
Попередники Катеринославське намісництво
Наступники Новоросійська губернія, Подільська губернія, Київська губернія

ПовітиРедагувати

ІсторіяРедагувати

Вознесенське намісництво було утворене 13 червня 1795 року з трьох повітів Катеринославського намісництва: Єлисаветградського, Новомиргородського та Херсонського. До намісництва приєднано українські землі, що їх Росія придбала на правому березі Дніпра, до лінії Черкас на півночі. Згодом намісництво складалося з 12 повітів.

Адміністративним центром намісництва в 1795 році був тимчасово Новомиргород, а в 1796 році — спеціально побудоване біля містечка Соколов на річці Південний Буг місто Вознесенськ. Намісником був князь Платон Зубов.

За указом Павла I 12 грудня 1796 року всі намісництва, в тому числі і Вознесенське, були скасовані і території Вознесенського намісництва увійшли до новостворених Новоросійської,Подільської та Київської губерній.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати