Тираспольський повіт
Тираспольський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Херсонської губернії з центром у місті Тирасполь. Охоплював західну частину губернії.
Тираспольський повіт | ||||
Губернія | Херсонська губернія | |||
---|---|---|---|---|
Центр | Тирасполь | |||
Створений | 1795 | |||
Скасований | 1923 | |||
Площа | 15,9 тис. км² | |||
Населення | 613,3 тис. (1897) осіб | |||
Найбільші міста | Григоріополь, Дубосари | |||
Попередники | Очаківська область | |||
Наступники | Тираспольський район |
На колишній території повіту нині розташовані Роздільнянський та частково Подільський і Березівський райони Одеської області України (до 2020 року Захарівський, Великомихайлівський, Роздільнянський, Окнянський і Ширяївський райони) та Дубесарський, Григоріопольський і Слободзейський райони Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом Придністров'я Республіки Молдова.
Утворений у 1795 році у складі Вознесенського намісництва.
Підпорядкування
ред.- 1795—1797 роках у складі Вознесенського намісництва;
- 1797—1802 роки — у Новоросійській губернії;
- 8 жовтня 1802 року — 15 травня 1803 рік — у Миколаївській губернії;
- 1803—1920 роки — у Херсонській губернії (перейменованої з Миколаївської);
- 1920—1923 роки — у Одеській губернії
У 1923 році повіт ліквідовано та утворено Одеську округу.
Склад
ред.У 1797 році повіт 1.300.000 десятин землі, 212 населених пунктів, 33279 осіб (17864 чоловіка та 15415 жінок)[1].
Указом Миколи І 16 березня1827 року з Тираспольського повіту виділили 578.325 дес. (21806 осіб), які поєднали з 424.5754 дес. землі (8396 осіб) Херсонського повіту для створення Одеського повіту.
Станом на 1886 рік налічував 190 сільських громад, 194 поселення у 24 волостях. Населення — 86763 осіб (45086 чоловічої статі та 43677 — жіночої), 15496 дворових господарств[2].
Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
---|---|---|
Сільських громад | 223 516 | 136 857 |
Приватної власності | 378 222 | 144 880 |
Казеної власності | 11 224 | 1 480 |
Іншої власності | 9 788 | 5 791 |
Загалом | 622 700 | 288 997 |
Волосний поділ
ред.Станом на 1886 рік повіт поділявся на 24 волості:
- Буторська
- Глікстальська
- Гор'ївська
- Гофнунгстальська
- Демидівська
- Дубівська
- Євгенівська
- Захар'ївська
- Касельська
- Катаржинська
- Коротнянська
- Кошарська
- Лунгівська
- Малаєштська
- Малигонівська
- Ново-Петрівська
- Парканська
- Петровірівська
- Плосківська
- Понятівська
- Розаліївська
- Розенфельдська
- Росіянівська
- Слободзейська
Станом на 1896 рік повіт поділявся на 22 волості:
У 1906 році повіт поділявся на 21 волость та 619 населених пунктів[3], Населені пункти Розаліївської волості були приєднані до Понятівської.
Перелік волостей:
У 1913 році до складу повіту входила 21 волость[4]:
|
|
На 1 березня 1921 року повіт складався з 23 волостей та окремо місто Тирасполя[5].
Міста та населені пункти, безпосередньо підпорядковані містам
ред.- Тирасполь з приміськими хуторами Ближній Хутір, Гребеники, Єремишкині, передмістями Зафортечна слобідка, Кирпична слобідка, Колкотова Балка.
- заштатне місто Григоріополь з передмістям Делакіу, приміськими хуторами Гертоп, Глиняна Балка, Тамашлик, Тимуш.
- заштатне місто Дубоссари з передмістям Карантин.
Сучасність
ред.Більша частина території колишнього повіту нині в межах України, міста Григоріополь, Дубоссари, Тирасполь (окрім сіл Гребеники та Єремішкове), Глікстальська, Дубівська, Коротнянська, Лунгівська, Малаештська 1-а, Парканська, Слободзейська, Ташликська та села Новокомісарівка Малаєштської 2-ї та Андріяшівка Розаліївської волостей - у складі Молдови.
Відомі особистості
ред.- Арнаутов Василь Олексійович — історик освіти.
- Базилевський Павло Михайлович — підполковник Армії УНР
- Бережок Григорій Карпович — радянський військовик, капітан. Герой Радянського Союзу (1940).
- Борщ Андрій Тимофійович — романіст. Кандидат філологічних наук (1947).
- Бузук Петро Панасович — український і білоруський мовознавець-славіст, педагог. Доктор філологічних наук (1924 рік).
- Ганевич Іван Васильович — історик. Доктор історичних наук (1961), професор (1962).
- Гросул Яким Сергійович — радянський історик, член-кореспондент АН СРСР (1966), академік і президент АН Молдавської РСР (з 1961).
- Іванов Павло Андрійович — Історик середньовічної України кінця XVIII — початку ХІХ ст.
- Канський Всеволод Єлисейович — радянський військовик. Герой Радянського Союзу (1945).
- Георг Лейббрандт — німецький державний і політичний діяч.
- Зелінський Микола Дмитрович — вчений українського походження, хімік-органік, академік АН СРСР.
- Лутц Вільгельм Готлібович — український військовик німецького походження, підполковник Армії УНР.
- Мавроді Іван Васильович — болгарський письменник в Україні.
- Матюшков Олександр Михайлович — підполковник Армії УНР.
- Отмарштейн Юрій Оттович — військовий діяч часів УНР, полковник Армії УНР.
- Скліфосовський Микола Васильович — лікар, хірург.
- Церр Антон Иоганн фон Падуа — єпископ Тираспольської єпархії Римо-католицької церкви.
- Шевельов Сергій Миколайович — радянський військовий льотчик-винищувач. Герой Радянського Союзу (1943).
Джерела
ред.- Тирасполь // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Бачинский А., Ващенко В., Кульчицкий С. Изменения административно-территориального деления Одесщины (конец XVIII в. – 1975 г.) // Юго-Запад. Одессика: Историко-краеведческий научный альманах / Редколлегия: О. Бажан, А. Гонтар, Т. Гончарук, А. Добролюбский, О. Демин, Д. Урсу, С. Цвилюк, В. Хмарский; Глав. ред. В. Савченко. — Одесса : Печатный дом, 2012. — Вып. 13. — С. [37–39], 40–59, [60–61]. — 278 с. — ISBN 978-966-389-291-8.
- Тираспольский уезд // pomnirod.ru
- Тираспольский уезд // rodovoyegnezdo.narod.ru
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Список землевладений Тираспольского уезда. Составлен к 20 августа 1892 г. по поземельным книгам, сообщениями старшего нотариуса Одесского окружного суда и другими материалами: Тираспольской уездной земской управы. — Тирасполь: тип. С. П. Тимченка, 1892. — 144 с.
- Список населенных пунктов и некоторые справочные данные по Тираспольскому уезду Херсонской губернии / Статистическое отделение Тираспольской уездной земской управы. — Одесса: Тираспольское уездное земство, 1907. — 255 с. разд. паг.
- Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ.: по данным всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г. / Одесское губернское статистическое бюро. — Одесса: Изд. Одесского губстатбюро, 1922. — Вып. 5: Тираспольский уезд. — 1922. — 56, 21 c.
Примітки
ред.- ↑ Скальський, Аполлон (1836). Хроника обозрения истории Новороссийского края 1796—1823. Одесса. с. 12.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Статистическое отделение Тираспольской уездной земской управы (1907). Список населенных пунктов и некоторые справочные данные по Тираспольскому уезду Херсонской губернии. Одесса: типография «Славянская».
- ↑ Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.
- ↑ Сборник губерний, уездов и волостей 1922 г. personalhistory.ru. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 5 червня 2020.
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Молдову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |