Відкрити головне меню

Олешин

село у Хмельницькому районі Хмельницької області

Оле́шин — село в Україні, центр Олешинської сільської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 2309 осіб.

село Олешин
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Хмельницький район
Громада Олешинська сільська громада
Код КОАТУУ 6825085101
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1494
Населення 2309
Площа 0,224 км²
Поштовий індекс 31312
Телефонний код +380 3822
Географічні дані
Географічні координати 49°28′09″ пн. ш. 26°55′56″ сх. д. / 49.46917° пн. ш. 26.93222° сх. д. / 49.46917; 26.93222Координати: 49°28′09″ пн. ш. 26°55′56″ сх. д. / 49.46917° пн. ш. 26.93222° сх. д. / 49.46917; 26.93222
Середня висота
над рівнем моря
900 м
Водойми р. Південний Буг
Місцева влада
Адреса ради 31312, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с.Олешин, вул.Козацька, 8
Карта
Олешин. Карта розташування: Україна
Олешин
Олешин
Олешин. Карта розташування: Хмельницька область
Олешин
Олешин
Мапа

Зміст

ГеографіяРедагувати

Територія села розташована на Подільській височині. Протяжність села з півночі на південь 3 км, а із заходу на схід — 2 км. З південного боку села протікає річка Південний Буг. На півночі межує з селом Іванківці. Зі сходу росте мішаний ліс. З західної сторони простягаються поля. Через село протікає річка Зелена, що впадає у Південний Буг. Площа населеного пункту — 380 га.

Легенда виникнення назвиРедагувати

За однією з легенд історію села розпочали декілька молодих сімей — вихідців з Прикарпаття. Наприкінці 14 століття невеличка група чоловіків з жінками на конях вирушили на схід у пошуках затишнішого місця як від кліматичних негараздів і від постійно нападаючих ворогів.

Довго їхали вершники на схід, притримуючись берега річки Бог. Вони були високі на зріст — до 2-х метрів, мали великі ступні ніг та кисті рук. (Про це свідчили пізніше викопані кістяки перших поселенців). На одній із зупинок для відпочинку, вершники уважно розглянули місцевість: річка Бог з чистою і прозорою водою, дуже багата на рибу, широкий до 2 км берег заріс очеретом та верболозом. Тут гніздиться різна птиця і дрібні звірі. На північ, за пагорбами, простягнувся ліс. А далі на схід за 3 −4 км видно внизу село — на правій стороні Бога (теперішній Хмельницький). Тут вирішили мандрівники зупинитися для побудови жител. На пагорбах, на північ від берега річки почали будувати житла з глини і очерету. І до цього часу ця частина села зветься «гірка» (гора).

Жителі села були дуже бідні, ходили в потертій одежі, а влітку — напівголі. Тому їх назвали голиші. За селом збереглась назва Голишин край, пізніше Голишин, а згодом — Олешин. Про історичність цієї назви свідчить сусіднє, тепер село Іванківці, старожителі якого і понині називають олешинців голишами, голишами, голошпігами. Поселенці почали спілкуватися з жителями сусіднього села — Плоскирівці. Одружувалися, збільшувалося число сімей. Займалися землеробством, мисливством, риболовлею. В Плоскирівцях (потім Проскурів) почало розвиватися ремісництво. Поселення голишів стали називати Голишин кут, пізніше село Голисин (Олешин). Про це свідчить брошура «Хронологія основних подій з історії міста Хмельницького». Відомо також за переказами, що від цих втікачів відділились Іван, Калиник, Гринь. Згодом і пішли назви навколишніх сіл — Іванківці, Калинівка, Гринівці.

Народна легенда про «Голий Шинок»Редагувати

".. Ще за часів Козаччини(XVI—XVIII ст.) на території Олешина був дуже дивний шинок(він стояв на острівці, посеред Олешинського ставка). Коли козаки(М. Кривоніс, Б.Хмельницький, інші) проходили повз нашого села, то, звичайно, забігали випити по чарочці… але у цьому шинку зовсім не було закуски, ні сальця, ні хліба… От і говорили вони: -Ти куди йдеш? -Туди, де ГОЛИЙ ШИНОК.

Ніхто досі не знає, чому цей шинок був ГОЛИМ, але тепер ми живемо в ОЛЕШИНІ. Люди кажуть, що вночі, на свято Покрови на острові, де стояв Голий Шинок, чути веселі голоси Кривоноса, Богуна, Хмельницького..."

ІсторіяРедагувати

26 березня 1547 р. король Сигізмунд Август II надав Мацею Влодеку з Германова у спадкове володіння Голишин (тепер Олешин; також Плоскирів (тепер Хмельницький), Леснів (тепер Лезневе)) із прилеглостями, «над Богом в повіті Кам'янецькім лежачими».[1]

За часів Королівства Польського та Речі Посполитої село входило до складу Плоскирівського староства.

Олешин та ще три села колишнього Проскурівського староства наприкінці XVIII століття російська імператриця Катерина II подарувала графові Івану Гудовичу. Далі власником села став його син — генерал-майор у відставці Кирило Гудович.

ХХ століттяРедагувати

Німецька окупація села тривала 993 дні. 24 березня Олешин було звільнено від фашистів. Про звільнення Олешина оголосив диктор радіо інформбюро в Москві Левітан.

В 1985 році Олешинська сільська рада була в області в десятці найгірших по роботі і фінансах. В 2002 році Олешинська сільська рада на чолі з Главацьким А. М. за фінансовим станом, за поновлення бюджету за зароблені кошти посідала 3 місце у Хмельницькому районі.

ХХІ століттяРедагувати

У 2014 році мешканці Олешину брали участь у Хмельницькому Євромайдані.

СпортРедагувати

В Олешині розташовується ФК «Олешин». Який був заснований у 1999 році.


Відомі ЛюдиРедагувати

•Каплун Роман — полковник, працював у Міністерстві Оборони СРСР, фронтовик.

•Каплун Сидір — військовий спеціаліст. Був командиром полку під час ВВВ.

•Білоус Сергій Денисович, закінчив у Москві військову академію зв'язку, полковник. Був заступником начальника Прикарпатського військового округу. Білоус Василь Денисович пішов шляхом брата Сергія, полковник.

•Ціпко Георгій Савович, підполковник, закінчив Калінінградське військове училище зв'язку. •Донець Василь Степанович, майор. Закінчив Ризьке військове політучилище. Василівський Іван Кіндратович, полковник, ще до ВВВ закінчив льтне училище. Під час війни збивав у небі фашистських сесів.

•Пілагін Євген закінчив артилерійське військове училище, підполковник.

•Дуда Віталій та Дуда Алла закінчили Московський університет ім. Ломоносова та аспірантуру.

•Дуда Віталій Йосипович – доктор біологічних наук, професор. 

•Дуда Алла Йосипівна — кандидат біологічних наук. Працюють вони в науково-дослідних інститутах Москви.

•Василівський Антон Кіндратович закінчив Дніпропетровський університет, аспірантуру. Вчене звання — доктор фізико-математичних наук.

•Ніка Оксана Іванівна закінчила Київський університет ім. Шевченка. В 39 років стала доктором філологічних наук, професор, доцент кафедри української мови цього ж університету.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

М. П. Люшня присвятив рідному селу Олешин цей вірш.

«Там, де Бугу дзвінке джерело

На роздорі широких долин

Розпростерлось подільське село, Моє рідне село Олешин..»

(М. П. Люшня)

ПосиланняРедагувати

Сайт Олешинської сільської ради: https://oleshynska-rada.gov.ua/


Інформаційний портал Олешинської сільської ради https://ip.oleshynska-rada.gov.ua/


Олешинська сільська рада в соціальних мережах

https://www.facebook.com/oleshyn

https://www.facebook.com/groups/oleshyn/

https://twitter.com/oleshyn

https://plus.google.com/101879232380303338043