Олександр Виговський

Олександр Виговський (герб Абданк; 1649 — 28 грудня 1714, замок в Торчині[4]) — єпископ РКЦ, бенедиктинський абат (16901705), єпископ Луцький. У квітні 1696 призначений Яном III Собеським Референдарем великим литовським, абатом у Сецехуві[5]. Довірений Августа II. Відлучений папою Олександром VIII за примусове сходження на престол абата в монастирі на Лисій горі.

Aleksander Wyhowski.PNG
Єпископ Луцький
1703 — 1714
Народився 1649[1][2][3] або березень 1652
Помер 28 грудня 1714(1714-12-28)[2]
Відомий як католицький священник
Професія священник
Релігія католицтво

Виговський був членом Сандомирської конфедерації 1704 р.[6].

Період в абатстві Лиса ГораРедагувати

У 1689 Виговський був висунутий на посаду абата. Раніше — королівський секретар Яна III Собеського [7] .

Силою зійшов на престол абата проти волі монастиря Лиса Гора, який обрав свого абата Кристина Мірецького, затвердженого папою Інокентієм XI.

На виборах 1689, незважаючи на підтримку королівських делегатів, нунцій, а потім єпископа, Виговський отримав лише один голос підтримки[8]. 10 січня 1690 відбулися другі вибори, на яких шляхом обману було звільнено Мірецького та деяких його прихильників, що спонукало Виговського проголосувати за себе [8]. Тож Виговський став абатом, зійшовши на престол з волі короля, але проти волі папи Олександра VIII, якого Лисогірський монастир відлучив від церкви. Папа безуспішно намагався скасувати це в Римі[8]. Нарешті, папа Климент XI, близько 1705-1706, змусив Виговського покинути маєтки абата.

Сучасний літописець монастиря отець Яцек Яблонський представляє абата як благодійника, що перебудовував монастирські стіни, щедро прикрасив церкву та залишив гідні резиденції своїм наступникам вгорі (у монастирі) та знизу (у Старій Слупії)[9].

 
Герб Олександра Виговського (1704)

ПриміткиРедагувати

  1. NUKAT — 2002.
  2. а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  3. MAK
  4. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. XII. Warszawa. 1880-1902. с. 405–406. 
  5. Urzędnicy centralni i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku. Spisy". Oprac. Henryk Lulewicz i Andrzej Rachuba. Kórnik 1994, s. 251
  6. Actum In Castro Sandomiriensi Sabbatho Ante Festvm Sanctorum Viti et Modesti martyrum proximo, Anno Domini millesimo sptingentesimo quarto, [b.n.s.].
  7. Derwich.
  8. а б в Gacki.
  9. Jabłoński.

ДжерелаРедагувати

  • Filip Sulimierski, Bronisław Chlebowski, Władysław Walewski, Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. XII, Warszawa, 1880—1902, ss. 405—406.
  • Jabłoński J., Drzewo żywota z raiu Naprzód na Górze Jerozolimskiey Kalwaryi [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.], wyd. Sanguszkowa Konstancja, Kolumba, Kraków 1736-38: Jakub Matyjaszkiewicz.
  • Marek Derwich: Materiały do słownika historyczno-geograficznego dóbr i dochodów dziesięcinnych benedyktyńskiego opactwa św. Krzyża na Łysej Górze do 1819 r.. Wrocław 2000: Pracownia Badań nad Dziejami Zakonów i Kongregacji Kościelnych (LARHCOR) w Instytucie Historycznym Uniwersytetu Wrocławskiego. ISBN 83-904219-4-1. 
  • Józef Gacki: Benedyktyński klasztor na Łysej Górze. Wyd. Wydawnictwo Jedność. Kielce 2006: Benedyktyński klasztor na Łysej Górze. ISBN 8374423897.