Відкрити головне меню

Олекса́ндрівка — село в Україні, в Чернігівському районі Запорізької області. Населення становить 121 особа (1 січня 2015)[2]. Орган місцевого самоврядування — Ільїнська сільська рада.

село Олександрівка
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Чернігівський район
Рада/громада Ільїнська сільська рада
Код КОАТУУ 2325585704
Основні дані
Засноване 1820
Населення 185 (2001)[1]
Площа 1,14 км²
Густота населення 162,28 осіб/км²
Поштовий індекс 71245
Телефонний код +380 6140
Географічні дані
Географічні координати 47°01′32″ пн. ш. 36°02′50″ сх. д. / 47.02556° пн. ш. 36.04722° сх. д. / 47.02556; 36.04722Координати: 47°01′32″ пн. ш. 36°02′50″ сх. д. / 47.02556° пн. ш. 36.04722° сх. д. / 47.02556; 36.04722
Середня висота
над рівнем моря
90 м
Відстань до
районного центру
36 км
Місцева влада
Адреса ради 71244, Запорізька обл., Чернігівський р-н, с.Панфілівка, вул.Миру,13 , тел. 9-65-24
Карта
Олександрівка. Карта розташування: Україна
Олександрівка
Олександрівка
Олександрівка. Карта розташування: Запорізька область
Олександрівка
Олександрівка
Мапа

Географічне розташуванняРедагувати

Село Олександрівка знаходиться на правому березі річки Чокрак, яка через 2 км впадає в річку Юшанли, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Панфіловка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Калинівка. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат.

ІсторіяРедагувати

ДовоєннаРедагувати

Село Олександрталь засноване в 1820 р, 16 сім'ями німців-менонітів, вихідців з Пруссії. Названо на честь імператора Олександра I[3]. У 1822 році переселилося ще 4 сім'ї з Прусії. До 1851 року на заході села було насаджено ліс на 79588 дерев. Колонія розвивалася і в 1864 році тут в 54 будинках проживало 382 жителя, функціонувало сільське училище. Основним заняттям було землеробство та скотарство. У 1913 році в селі було 400 жителів, працювали вітряк, млин, магазин, розсадник дерев. Унаслідок революції частина жителів загинула й частина емігрувала. Під час колективізації розкуркулено 8 господарств і утворено сільгоспартіль. Під час репресій 1930-х років було репресовано 51 житель села, практично всі вони загинули в таборах. За рахунок тяжкої праці в селі збудовано капітальну школу в 1936 році. Були дитсадок, магазин, відділення зв'язку, клуб, громадські приміщення, тваринницькі ферми. Напередодні війни в селі проживало 428 осіб, в основному німецької національності. З початком сталінсько-гітлерівської війни все чоловіче доросле населення репресовано й відправлено в табори, де практично всі вони загинули. З наближенням фронту репресовано й відправлено до Сибіру. На фронтах воювало 33 українських жителі села, 8 з них загинули.

ПіслявоєннаРедагувати

У 1943 році село перейменоване в Олександрівку. Після війни село відбудовують, його заселяють жителі навколишніх сіл і переселенці з Польщі, Чернігівщини та Чернівецької області. З повоєнний період в селі збудовано багато господарчих будинків, магазин. Поступово село потрапляє в розряд неперспективних. У 1960 році неповну середню школу перетворюють на початкову, а в 1977 році закривають. Молодь від'їздить із села, село старіє. У 2001 році в 60 будинках проживало 185 осіб, переважно пенсіонерів. Молодь працює в місцевому фермерському господарстві.

Мовний складРедагувати

Населення за рідною мовою (2001)
українська мова болгарська російська
88.65% 7.03% 4.32%

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати