Ожика світла

вид рослин

Ожика світла[1], ожика ожикова[2], мохнатка жовтувата[3] (Luzula luzulina)  — вид трав'янистих рослин родини гвоздикових (Liliaceae), поширений у Туреччині та Європі від Іспанії до України.

Ожика світла
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Ситникові (Juncaceae)
Рід: Ожика (Luzula)
Вид:
Ожика світла (L. luzulina)
Біноміальна назва
Luzula luzulina
(Vill.) Racib., 1888
Синоніми

Juncus luzulinus Vill.

Біоморфологічна характеристика

ред.

Багаторічна волохата розгалужена рослина 15–40 см заввишки. Прикореневі листки лінійно-вузькі, 2–4 мм ушир. Стеблові листки трохи коротші від прикореневих. Особливо довгі волоски біля основи листків. Суцвіття до ≈ 10 квіток, дуже нещільне, з нерівними гілками, на яких розташовано 1–2 квітки. Квітки поодинокі, солом'яно-жовті або жовтувато-коричневі; квітконіжки довгі. Листочки оцвітини рівні, ланцетні, загострені, на краях біло-перетинчасті. Квітне у травні — червні. Коробочка яйцевидно-трикутна, загострена, приблизно рівна оцвітині, жовто-коричнева коли стигла. Насіння коричневе, закінчується вигнутим придатком. 2n=24[1][4][5].

Поширення

ред.

Поширений у Туреччині й західній половині Європи — Австрія, Болгарія, Корсика, Чехія, Словаччина, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Польща, Румунія, Іспанія, Швейцарія, Україна, колишня Югославія[6].

В Україні вид зростає у лісах, на луках — у Карпатах[1]. У ЧКУ має статус «зниклий у природі»[2].

Примітки

ред.
  1. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 415.
  2. а б Перелік видів рослин та грибів, що заносяться до Червоної книги України (рослинний світ) — Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 березня 2021 р. за № 370/35992
  3. Luzula luzulina // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  4. Luzula luzulina. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Процитовано 10.07.2021. (нім.)
  5. Luzula luzulina. Tela Botanica. Процитовано 09.07.2021. (фр.)
  6. Luzula luzulina. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 10.07.2021. (англ.)