Одарка (лат. Odarka) — метеоритний кратер на Венері. Знаходиться на рівнині Велламо поряд із грядами Нефели; координати центру — 40°48′ пн. ш. 138°12′ сх. д. / 40.8° пн. ш. 138.2° сх. д. / 40.8; 138.2 (Одарка)[4] Має подвійну западину шириною 8,5×6,8 км[1] і глибиною біля 600 м[2]. Оточений невеликим радарно-яскравим та більшим радарно-темним ореолами викидів; діаметр останнього — близько 100 км[1].

Одарка
лат. Odarka
Одарка — біля центру; навколо видно яскравий та темний ореоли викидів. Радарний знімок «Магеллана»; ширина — близько 100 км

Одарка — біля центру; навколо видно яскравий та темний ореоли викидів. Радарний знімок «Магеллана»; ширина — близько 100 км

40°48′ пн. ш. 138°12′ сх. д. / 40.8° пн. ш. 138.2° сх. д. / 40.8; 138.2Координати: 40°48′ пн. ш. 138°12′ сх. д. / 40.8° пн. ш. 138.2° сх. д. / 40.8; 138.2
Небесне тілоВенера
Типметеоритний
Діаметр8,5×6,8[1] км
Найбільша глибина600[2] м
Висота-200[3] м
Епонімім'я «Одарка»
У базах даних
Венера)
Одарка

Як і інші дрібні венеріанські кратери[5], Одарку було названо не на честь конкретної людини, а просто жіночим ім'ям. Цю назву було затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1997 році[4].

Найкращі станом на 2014 рік зображення Одарки — радарні знімки, зроблені космічним апаратом «Магеллан». Він відзняв область кратера (крім західної частини) під двома різними кутами, що дозволяє за рахунок стереоефекту отримати інформацію про його рельєф — зокрема, визначити глибину[2][1].

Одарка є подвійним кратером: вона має дві сполучені западини, оточені спільним валом. Вона добре збереглася — її не торкнулися тектонічні та вулканічні процеси. Це дозволило надійно встановити її метеоритне походження. Навколо Одарки добре видно радарно-яскраві викиди, оточені ореолом (гало) темних викидів. Її темне гало (на відміну від гало деяких інших кратерів Венери) має округлу, а не параболічну форму[3]. Судячи з розподілу викидів та форми западин, астероїд, що створив цей кратер, летів на захід-південь-захід[3].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Знімки «Магеллана» у режимах Left-Look [Архівовано 20 серпня 2014 у Archive.is] і Stereo-Look[недоступне посилання з липня 2019]
  2. а б в Herrick R. R., Sharpton V. L. (August 2000). Implications from stereo-derived topography of Venusian impact craters. Journal of Geophysical Research: Planets 105 (E8): 20245–20262. Bibcode:2000JGR...10520245H. doi:10.1029/1999JE001225. Архів оригіналу за 23 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014. 
  3. а б в Odarka. Venus Crater Database (3rd release) (англ.). Lunar and Planetary Institute. 2013. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014. 
  4. а б Odarka. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 30 грудня 2008. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014. 
  5. Categories for Naming Features on Planets and Satellites. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 9 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014. 

ПосиланняРедагувати