Відкрити головне меню

Овчаренко Артем В'ячеславович

Артем В'ячеславович Овчаренко (*31 грудня 1986, Дніпропетровськ) — український і російський артист балету, перший соліст Большого театру.

Артем В'ячеславович Овчаренко
Artem Ovcharenko 2012.jpg
Артем Овчаренко
Народився 31 грудня 1986(1986-12-31) (32 роки)
Дніпропетровськ
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Flag of Russia.svg Росія
Національність українець[1]
Діяльність артист балету
Alma mater Московська державна академія хореографії
Заклад Большой театр
IMDb nm4303233
Сторінка в Інтернеті artemovcharenko.com

БіографіяРедагувати

Артем Овчаренко прийшов у балет в 11 років [2]. Спочатку хореографічну освіту отримував у Дніпропетровській державній хореографічній школі. Паралельно з навчанням почав танцювати сольні партії в Дніпропетровському театрі опери і балету[3].

У 17 років вступив до Московської державної академію хореографії (педагог А. І. Бондаренко). В академії танцював всі сольні партії, в балетних виставах. Брав участь в гастролях академії в США, Греції, Німеччині, Китаї та інших країнах.

У 2007 році по закінченні МГАХ був прийнятий до балетної трупи Большого театру в кордебалет. Репетирував під керівництвом Миколи Цискарідзе. Уже через рік танцював головну партію в балеті «Лускунчик». З 2009 року педагогом-репетитором є народний артист СРСР Микола Фадєєчєв[4].

В 2009 р. став першим виконавцем партії Едгара в балеті Володимира Васильєва «Закляття роду Ешер» на музику Гордона Гетті (прем'єра відбулася в рамках Великого фестивалю Російського національного оркестру, на сцені Большого театру) [5]. В 2010 р. брав участь у Міжнародному фестивалі «Зірки світового балету» в Донецьку[6]. В 2011 разом з солісткою Большого театру Ганною Тихомирової виступав на закритті VIII Конгресу Всесвітньої федерації клубів і товариств ЮНЕСКО в Ханої [7].

ТворчістьРедагувати

РепертуарРедагувати

2007

2008

2009

2010

2011

2012«

2013

2014

  • «Дама с камелиями», хореография Дж. НоймайераАрман Дюваль
  • «Укрощение строптивой», хореография Ж.-К. Майо — Люченцио

2015

2016

2017

  • «Этюды», хореография Х. Ландера — премьер
  • «Рубины», хореография Дж. Баланчина — ведущая партия
  • «Корсар», хореография М. Петипа, постановка и новая хореография А. Ратманского и Ю. Бурлаки — Конрад
  • «Нуреев», на музыку И. Демуцкого, хореография Ю. Посохова, режиссер К. Серебренников — солист в Гран гала

2018

  • «Анна Каренина», хореография Дж. Ноймайера — Вронский
  • «Чайка», хореография Дж. Ноймайера — Костя (дебют 29.04.2018 в Гамбургском оперном театре, партнёрша — Алина Кожокару)

Для нього танець — поклик душі, благородної і мужньою. Танець-захват перед життям і могутністю сцени. Природність і скромність — два поняття, що характеризують сценічне буття Овчаренка, який не прагне будь-що сподобатися, відмовляється від будь-якої мішури і танцює без афектації. Залишаючись самим собою, а й підкоряючись вимогам ролі, він висікає ту іскру, що перетворює ремесло на мистецтво[8]

Оригінальний текст (рос.)
Для него танец - зов души, благородной и мужественной. Танец-восторг перед жизнью и могуществом сцены. Естественность и скромность - два понятия, характеризующие сценическое бытие Овчаренко, который не стремится во что бы то ни стало понравиться, отказывается от всякой мишуры и танцует без аффектации. Оставаясь самим собой, но и покоряясь требованиям роли, он высекает ту искру, что превращает ремесло в искусство

ГастроліРедагувати

2010

Лорд Вільсон — Таор (дебют), Рибак у балеті «Дочка фараона» Ц. Пуні в постановці П. Лакотт за М. Петіпа.

2011

Антуан Містраль в балеті «Полум'я Парижа» Б. Асафьева у постановці О. Ратманського з використанням хореографії В. Вайнона (Мірей де Пуатьє — Ніна Капцова) [9].

Феб в балеті «Есмеральда» в постановці Ю. Бурлаки і В. Медведєва (Есмеральда — Яна Саленко).

  • З трупою Московського обласного державного театру «Російський балет», Стокгольм, Швеція

Зігфрід в балеті «Лебедине озеро» в постановці В'ячеслава Гордєєва за М. Петіпа.

ФільмографіяРедагувати

НагородиРедагувати

  • 2006 рік — Гран-прі Міжнародного хореографічного фестивалю-конкурсу «Танцювальний Олімп» (Берлін). [10]
  • 2008 рік — Перша чоловіча премія Відкритого конкурсу артистів балету Росії «Арабеск» [11]. Там же вручено приз імені Маріуса Петіпа, заснований Пермським місцевим громадським фондом підтримки та розвитку Пермського академічного театру опери та балету імені П. І. Чайковського «Перлина Уралу», і приз журі преси «За вірність традиціям московської школи класичного танцю» [12]. Удостоєний молодіжного гранту премії «Тріумф» [13].
  • 2009 рік — Спеціальна премія «Найкращому партнеру» XI Міжнародного конкурсу артистів балету та хореографів. Приз «Душа танцю» (номінація «Висхідна зірка») [14].

БібліографіяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Артём Овчаренко: «Большой театр – это самый верх!». Архів оригіналу за 6 квітень 2016. Процитовано 20 лютий 2012. 
  2. З інтерв'ю телеканалу Siberia TV в програмі «Профі», 01.12.2010 р.
  3. Артем Овчаренко - Соліст Большого театру. Програма "Хто там" 18 жовтня 2008 год
  4. Офіційний сайт Большого театру Росії. Архів оригіналу за 14 грудень 2010. Процитовано 20 лютий 2012. 
  5. «Закляття роду Ешер» на фестивалі Російського національного оркестру Телеканал Культура, 12.09.2009
  6. У Донецьку під патронатом Людмили Янукович відкрився Міжнародний фестиваль «Зірки світового балету» Фоторепортаж
  7. Виступом артистів балету Большого театру в Ханої завершився Конгрес ЮНЕСКО ИТАР-ТАСС, 20.08.2011
  8. Александр Максов. Наследники, портрет поколения в декорациях «Ромео и Джульетты»// Типографія «Новости», 2010, с. 77.
  9. "Dance" № 262
  10. «Дніпровська правда» суспільно-політичний тижневик. № 30 (15228) 04.08.2006. # topi1075 «Олімпійці живуть серед нас». Архівовано 20 жовтень 2014 у Wayback Machine.
  11. ИТАР-ТАСС, повідомлення від 21.05.2008
  12. На сайті www.baletrf.ru [1] Архівовано 28 липня 2009 у Wayback Machine.
  13. «Ділова Газета», стаття 27.01.2008
  14. Офіційний сайт журналу «Балет»

ПосиланняРедагувати