Овечкін Олександр Олексійович
Олександр Олексійович Овечкін (біл. Аляксандр Аляксеевіч Авечкін; 22 червня 1913, Чудово — 7 листопада 1980, Берестя) — білоруський радянський письменник; член Спілки письменників СРСР з 1958 року[1].
| Овечкін Олександр Олексійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
9 (22) червня 1913 Чудово, Novgorod Countyd, Новгородська губернія, Російська імперія | |||
| Помер |
7 листопада 1980 (67 років) Берестя, Білоруська РСР, СРСР | |||
| Поховання | Берестя | |||
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} Російська СФРР СРСР | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Alma mater | Мінська вища партійна школаd (1949) і Вища партійна школа при ЦК КПРС[d] (1960) | |||
| Заклад | Сельская газетаd і Q67193219? | |||
| Мова творів | російська | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Партія | КПРС | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |
    | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 9 [22] червня 1913 року у селищі Чудовому (нині місто Новгородської області, Російська Федерація) у сім'ї службовця. Протягом 1929—1931 років працював робітником на Чудовській сірниковій фабриці[ru]. У 1931—1936 роках служив у Червоній армії. Після демобілізації працював інструктором Чудовського аероклубу.
Під час німецько-радянської війни — льотчик, командир ескадрильї. Мав військові звання лейтенанта, старшого лейтенанта, капітана. Воював на Північно-Західному фронті[2].
1949 року закінчив Республіканську партійну школу при ЦК КП Білорусі у Мінську. У 1950—1955 роках працював власним кореспондентом газети «Калгасная праўда» по Берестейській області; у 1955—1959 роках завідував відділом культури берестейської обласної газети «Заря»; у 1959—1961 роках був редактором газети «Красноярский пилот». 1960 року закінчив відділення журналістики Вищої партійної школи при ЦК КПРС. У 1963—1976 роках обіймав посаду старшого редактора Берестейської обласної студії телебачення. Був членом КПРС.
Помер у Бересті 7 листопада 1980 року. Похований у Бересті[1].
Творчість ред.
Друкуватися почав з 1951 року. Писав російською мовою. Автор:
- повістей для дітей «Соломка» (Мінськ, 1951), «Помилка „Дикого зубра“» (Красноярськ, 1960), «Біля Дивних гір» (Мінськ, 1965), «Події наприкінці канікул» (Мінськ, 1982);
- збірників прози «Подвиг сигналіста» (Мінськ, 1958), «Оповідання» (Красноярськ, 1961), «Особливе завдання» (Мінськ, 1979).
Документи з особистого архіву зберігаються в Білоруському державному архіві-музеї літератури і мистецтва (фонд 121)[1].
Відзнаки ред.
Нагороджений двома орденами Червоного Прапора (15 травня 1942; 15 квітня 1945), орденами Червоної Зірки (14 грудня 1942), Вітчизняної війни І ступеня (3 вересня 1943)[2], «Знак Пошани», медалями.
Примітки ред.
Література ред.
- Аляксандр Авечкін // Пісьменнікі Савецкай Беларусі. Кароткі даведнік / А. К. Гардзіцкі. — Мінск : «Мастацкая літаратура», 1981. — С. 5.(біл.)