Ласкаво просимо!

     Основні засади Вікіпедії   Ласкаво просимо до україномовної Вікіпедії, Propodail!
     Для чого ми розвиваємо Вікіпедію

Вітаємо Вас як нового учасника україномовного розділу Вікіпедії. Сподіваємось на плідну співпрацю з Вами над спільним відкритим проєктом.

Зверніть увагу на наріжні принципи участі: сміливо редагуйте, а в конфліктних ситуаціях, якщо такі виникнуть, завжди розраховуйте на добрі наміри опонента.

Можете скористатися шпаргалкою, якщо Ви ще не знайомі з основами вікірозмітки.

Якщо виникли запитання щодо проєкту або потрібні якісь підказки, пошукайте відповідь на сторінці Довідки. Якщо відповіді на Ваше питання там немає, поставте його у нашій Кнайпі чи комусь із постійних дописувачів.

 
Кнопка вставки підпису у вікні редагування

На сторінках обговорень бажано ставити автоматичний підпис за допомогою чотирьох тильд (~~~~) або за допомогою позначки підпису у вікні редагування (зображено на малюнку). У статтях, написаних або редагованих Вами, підпис не ставиться.

Ви також можете розповісти про свої інтереси на сторінці інтересів користувачів. Якщо у Вас виникнуть додаткові питання, можете звернутися за порадою до будь-якого користувача з цієї категорії.

Бажаємо успіхів та якнайбільше творчого задоволення!

    Irrespective of your language skills, you are welcome to create your own user page, add interwiki links, upload images, correct data, discuss problems, communicate & cooperate with the community. Please, use language templates from Вікіпедія:Вавилон or create your own ones. You can ask for our help on the Community Portal (help).
     Як створити статтю
     Як редагувати статті
     Ілюстрування статей
     Потренуйтеся тут!
     Правила і настанови
     Стиль оформлення статей
     Авторські права
     Довідка
     Користувачі, що допоможуть Вам
     Словничок вікітермінів

--ASƨɐ 23:09, 7 вересня 2015 (UTC)

Стосовно статті «Екзогенність»Редагувати

Доброго дня.

Навіщо Ви скасували мої правки до статті Екзогенність ? Де ви знайшли всі ці слова (екзоґенність, реґресія, ґеоґрафія і т.д.) ? Навіщо писати завідомо неправильні терміни, яких немає у жодному словнику ? Я вже не кажу про те, що грецька «γ» ніколи не передається українською «ґ». Тут без варіантів.

Я відкотив ці редагування. Щоб не розпочинати війну редагувань, можете навести ваші аргументи. Тут або на сторінці обговорення статті.

З повагою, --V Ryabish (обговорення) 11:22, 14 листопада 2018 (UTC)

Доброго дня.

Ось, наприклад, шукайте по словнику: https://studfiles.net/preview/4494413/, також по ґуґлу далі можете подивитися: https://www.google.com.ua/search?q=%22%D0%B5%D0%BA%D0%B7%D0%BE%D2%91%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&oq=%22%D0%B5%D0%BA%D0%B7%D0%BE%D2%91%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&aqs=chrome..69i57.7390j0j7&sourceid=chrome&ie=UTF-8. Так можна всьому світові тоді сказати й всій нашій діяспорі, що літера «γ» не передається через проривний звук, що його має наша літера "ґ". Я розумію таку позицію, але вона не може претендувати на істинність, адже запозичення не завжди відбуваються на базі найбільшої схожості. І взагалі, що це у вас за ковогрецька мова? З повагою, --Propodail (обговорення) 16:55, 15 листопада 2018 (UTC)

  • Стосовно діаспори. Вона, скоріш за все, підпала під вплив мови країн перебування. Це не добре і не погано. Це просто факт. Там є свої традиції та особливості. Але ж ми маємо писати літературною українською мовою, так, як вказує правопис і словники та інші АД. Не діапорним варіантом, не гуцульським діалектом і не суржиком Вжрки Сердючки, а літературною мовою.
  • Стосовно новогрецької. Грецька мова має 4 періоди: архаїчна (це Гомер нею писав), давньогрецька або класична (6-3 ст. до н.е.), койне (на межі нової ери і декілька наступних століть), новогрецька (десь з 5-6 ст.). Ми запозичували ці назви саме з новогрецької. Тому у таких запозиченнях ми передаємо, наприклад, «Ѳ» як «Ф» , а «β» як «в». Але це стосується запозичень саме з новогрецької мови. Запозичення, які хоч і походять з грецької, але прийшли до нас за посередництва інших мов (спочатку латинська, потім інші європейські мови), мають «Т» і «Б» відповідно.
  • Словнгик Білецького - насправді авторитетне видання. У своїй галузі. Але з граматикою там повний жах. На жаль.--V Ryabish (обговорення) 15:31, 15 листопада 2018 (UTC)
  • Починається про гуцульський діалект... Очевидно, що я просто вписую українську в світовий контекст. Я вважаю, що саме сучасний правопис радше робить нашу мову малоросійською, а не уніфіковано-загальноприйнятно-літературною, бо всі ці Уе замість Ве, всі ці Гегель замість Геґель (коли там дві літери в ориґіналі різні, а ми фрикативізуємо все навколо), всі ці «Ф» як транслітерації «Ѳ» (подивіться транслітерацію переважної більшості слов'янських мов - там буде "Т" в 90% випадків, це просто вплив російської в останньому сторіччі-півтора) - це ніщо інше як хаос (невиправданий, несамостійно прийнятий хаос) через неспроможність осмислити колонізаційні впливи й відкинути їх.
  • Спочатку ви кажете "жодний словник", тепер вам не подобається словник, в якому таке є. Я так розумію, якщо я знайду такий варіант написання в інших достатньо поважних джерелах - у вас так само знайдуться арґументи, чому вони погані. Але ваш арґумент про "жодний словник" не спрацював. Давайте перевіримо моє припущення - ось вам ще одне джерело: ftp://tor.kpi.ua/pub/pavlov/Books/Ukrainika/%D5%F3%E4%EB%B3%F2%20(%D0%B3%E7%ED%E5)/%C4%EE%E1%B3%F0%EA%E0%20%F0%B3%E7%ED%EE%EC%E0%ED%B3%F2%ED%B3%F5%20%F3%EA%F0%E0%BF%ED%F1%FC%EA%E8%F5%20%EA%ED%E8%E6%EE%EA%20-%202/b/biletskv/slovnyk/09.html.
  • З повагою, --Propodail (обговорення) 16:55, 15 листопада 2018 (UTC)
У Вас якийсь пунктик стосовно впливу російської мови. Ні, він (вплив), звичайно, був. І далеко не завжди позитивний. Так само, як вплив польської чи німецької мови.
Стосовно грецької мови... Грецькі священики та монахи їхали до Києва в той час, коли на місці Москви ще жаби квакали. І вони нам передали слова (Ісус, кафедра, міф, географія, алфавіт, Афіни, Вифлиєм, Фермопіли і сотні інших, в т.ч. імена: Василь, Федір (а не Безіл, Теодор і т.п.) ) саме у варіанті новогрецької мови. На підтвредження цьому ж безліч АД.
Стосовно того, що грецька «γ» завжди передається українською «г» - є величезна кількість АД. Це виписано окремим пунктом у всіх правописах та проектах, а також в авторитетних словниках ("Великий тлумачний...", "СУМ-11", "СУМ-20", "Великий орфографічний..." і т.д.). Можливо, десь записано інакше - таке може бути. Але ми орієнтуємось на переважний вжиток і на переважаючі АД. --V Ryabish (обговорення) 22:41, 15 листопада 2018 (UTC)
Давайте без переходу на особистості й кепкуваннь. Ви першу відповідь написали зі згадуванням гуцульського діалекту й вірки сердючки (отже мене доєднали до тих спільно, не знаючи мене), тепер пишете про пунктики. Давайте по фактах. Ви впевнені щодо "так само", коли кажете про польську й німецьку? Читали оце?
А тут, наприклад, кажуть, що ґеоґрафія запозичується через латину з грецької, а не напряму. Що скажете?
Щодо «γ» можна сперечатися, це моя особиста позиція, а щодо «Ѳ», то ось, будь ласка, один з правописів: Грецьке θ (th) § 57. Грецьке θ (th) передаємо через т (а не через ф): не тільки театр, ́ теологія, бібліо ́ тека, ́ теорія, ме ́ тода, а ́ теїзм́ , але й па́тос, етер, ка ́ тедра, мі ́ т, ортографія, ари ́ тметика, ди ́ тирамб, логари ́ ́тм, етіопський, Пі ́ тагор, Атени, Корін ́ ́ ́ т, Методій ́ і т. ін. Так само: Теофан, ́ Теодор, ́ Теодосій ́ , але Федір ́ (рідше Хведір), Тимофій, А ́ фон́ (рідше Атос), Хома́. Та коли ці ймення відносяться до людей Західньої Европи, то теж вживаємо Тома́, Тео́дор. Отже Федір, Хведір - ще так, але купа інших слів - вже ні.
  • По перше, я не збирався Вас ображати - Ви неправильно сприйняли мої слова про гуцульський діалект чи Вєрку Сердючку. Вони не Вас особисто стосувались. Я мав на увазі, що ми у Вікіпедії маємо писати літературною мовою, а не діалектами чи варіантами мови.
  • По друге, стосовно Вашої позиції щодо «γ». Ви, я чи будь-хто у своїх художніх, наукових чи публіцистичних працях можемо писати своїм стилем. Але не в енциклопедії. Взагалі-то Вікіпедія базується на АД - це одне з її фундаментальних правил. Ні, я Вам вірю, що є десь джерело, де написано «ґеоґрафія». Але 99,9% дають саме «географія». Тому вибір очевидний.
  • Те саме стосовно Фіти - Ви абсолютн оправильно зауважили, що в Європі людину називають Теодором, а у нас Федором. Так само як нашого Івана - Джоном, Хуаном чи Джованні. І переводити всіх на український лад - безглуздя. Але наводити один з проектів Правопису як абсолютне правило немає підстав. Коли є і АД, і реальний вжиток. Та подивіться хоча б Грінченка - у нього, наприклад, «Арихметика». Це «х» звідки з'явилось? Невже від «т» ? Чи все-таки від «ф» ? А Ваш «дитирамб» - це взагалі шедевр :) Шкода, що крім Вас знайдеться небагато людей, які зрозуміють, що це за слово і що воно означає.
  • Ну але запропоновані Вами зміни (а ще гірше, деякими науковцями) - шлях в нікуди. Це намагання створити «правильну» мову, повернутись «до джерел», так би мовити. Таке вже не раз було в історії. Наприклад, в тій же турецькій мові 100 років тому, під час реформ Ататюрка. «Патріоти» взялись чистити її від впливу арабської, творячи замінники на баці тюркських коренів, або запозичуючи з інших мов (головним чином з французької) слова на озанчення понять, яких не існувало за часів Тюрксього каганату чи Халіфату. В результаті через 10 років батьки не розуміли своїх дітей. Довелось повертати в офіційний вжиток «неполіткоректні» арабські слова. Те саме в італійській - дуче захотів повернутись до римських коренів. Дещо навіть прижилось (лінгвісти вказують, що десь до 30% неологізмів часів фашизму). Знову ж таки, кафаревуса в Греції. Але зрештою жива мова взяла гору над амбіціями політиків і пуристів.
  • Стосовно словника Білецького. Я його читав (в електронному варіанті, звичайно). Там насправді дуже багато орфографічних помилок. Це не позиція авторів щодо використання певного стилю чи варіанту правопису, а саме помилок. Почитайте, і самі зрозумієте (мова йде звичайно саме про граматику, а не про фаховий рівень)
  • І наостанок стосовно наведених Вами посилань. Багато з них чомусь не відкривається взагалі або видає «За вашим запитом нічого не знайдено, уточніть запит». Буду радий, якщо наведете точніші посилання. --V Ryabish (обговорення) 22:41, 17 листопада 2018 (UTC)
1. Я чув, що у вихованих суспільствах заведено вибачатися навіть за можливу образу когось, неважливо, чи була інтенція, а чи - ні (а не казати, що опонент просто собі надумав).
2. Погоджуюсь, тому й сказав, що можна сперечатися (просто не вважав би це за якусь помилку, якби був патрульним (дитирамб, можливо, і сам прибирав би, а літеру "ґ" - ні, якщо це не явна помилка у транслітерації на кшталт "ґотель" абощо). Але ось "Гегель", наприклад, це за яким правописом? Навіть якщо за сучасним, то це літературна мова чи радше якийсь абсурд?
Щодо Грінченка, то давайте тоді так :) Єфремов і Кримський - не менш поважний словник, підкріплений потім ще декількома менш поважними. В них "аритметика" також від "ф"?
Щодо Ататюрка й Італії. Добре, взяли двох диктаторів, законно. Давайте тепер обговоримо мовні новації в Польщі, Чехії й Ізраїлі. Наприклад, назви командних ігр у першій, назву монітора у другій, і назву комп'ютера у третій (якщо вам треба знайти найпоширеніші відповідники у тих мовах - я це залюбки зроблю). У всіх цих країнах в державних мовознавчих інституціях є відділ, який відповідає за створення відповідників іноземних слів мовою країни, в якій вони працюють. Не всі слова приживаються, але й мети такої немає - є мета вживити у мову стільки слів більш для неї орґанічних, аніж прямі запозичення, скільки вийде природно це зробити. Можу наводити й наводити приклади прекрасних слів з тих мов, якими користується вся країна й не каже, що то якась забаганка.
Щодо помилок у словниках закриваємо гілку.
Аналоґи посилань: Історія лінґвоциду, а це - на етимолоґічний словник з запозиченням через латину, а не напряму з грецької: http://ukraineclub.net/sites/default/files/field/pdf/etymolog_slovnyk_tom1.pdf#page=495 (якщо знову не відкриється, то просто відкрийте 495-ту сторінку ЕСУМа). З повагою, --Propodail (обговорення) 15:19, 18 листопада 2018 (UTC)
  • Якраз сторінка з етимологічного словника відкрилась. А Ви зауважили, що хоча словник почав видаватись ще за радянських часів, літера «Ґ» там все одно присутня (ґрата, ґраґар, ґелґати, дзиґа, дзиґар і ще ціла купа слів). Але «географія». Те саме дають сучасні словники, де «Ґ» теж присутня. Але практично у всіх випадках «γ» передаєтсья через «г».
  • Стосовно запозиень - кожна мова йде своїм шляхом. Є мови, де запозичень дуже мало, буквально декілька відсотків (наприклад арабська, угорська, ісландська тощо). Є мови, де запозичень багато. Той же Оксфордський словник англійської мови містить більше 65% негерманських слів. Але навряд чи хтось скаже, що англійська мова - неповноцінна.
Мова про інше - намагання (з різних мотивів, але переважно не лінгвістичних, а політичних) замінити «неправильний» варіант написання/вимови запозичених слів на «правильний». Або взагалі замінити «неправильні» слова на «правильні». Ататюрк та Муссоліні - найяскравіші, але далеко непоодинокі приклади. Наприклад, Адамантіос Кораїс не був диктатором, але теж намагався створити «правильну» грецьку мову. Або хорватські письменники та культурні діячі XIX століття, які активно замінювали слова німецького походження запозиченнями (часто новоутвоарми) з інших слов'янськи имов. ( Для цього явища існує навіть спеціальний термін). Але результат переважно один і той самий. Дещо, звичайно, приживається, але жива мова зазвичай обирає не той шлях, який пропонують прихильники її «чистоти» чи «справжності». --V Ryabish (обговорення) 18:53, 18 листопада 2018 (UTC)

Статті про птахівРедагувати

Добридень! Дякуємо за написання статей про птахів! Прохання звернути увагу на їх оформлення (див. правки, наприклад у статті Моріо ефіопський). Рекомендую також ознайомитись із правилами оформлення біологічних статей - Вікіпедія:Біологічні статті. Успіхів! --Maxim Gavrilyuk (обговорення) 12:11, 30 березня 2019 (UTC)

Дякую. Я зверну увагу обов'язково. -- Propodail (обговорення) 14:33, 30 березня 2019 (UTC)

Переклад морських термінівРедагувати

Вітаю! Випадково натрапив на Вашу підсторінку зі списком статей на морську тематику, які треба перекласти з англійської. Якщо Ви не певні в коректному перекладі термінів, я готовий запропонувати свою допомогу. Річ у тім, що деякі технічні терміни не мають точних відповідників в інших мовах, а для інших відповідний термін складно дібрати. Нещодавно мав дискусію на Вікіданих з одним користувачем з франковікі щодо коректних відповідників іншими мовами французького foc, ніби вдалося дійти консенсусу. Якщо виникнуть питання, прошу звертатися. З повагою --В.Галушко (обговорення) 23:19, 5 липня 2020 (UTC)

Вітання) Дякую. Я зараз трохи відпочиваю від вікі, але точно до вас звернуся, якщо повернуся до перекладу морської тематики. У мене "фок", коли окремо, то лишається "фок", а коли з чимось іншим, то "фока-*". -- Propodail (обговорення) 20:35, 6 липня 2020 (UTC)

Вікімарафон-2021: подаруйте Вікіпедії статтю до 17-річчя Вікіпедії!Редагувати

Шановний(а) дописувачу(ко) української Вікіпедії Propodail!

Запрошуємо долучитися вас до Вікімарафону-2021, який присвячений 17-річчю української Вікіпедії! До кінця тижня (від сьогодні, 28 січня, до неділі 31 січня включно) закликаємо усіх охочих привітати Вікіпедію з днем народження, написавши принаймні одну статтю.

Ви зробили значний і дуже цінний внесок до Вікіпедії, уже написавши до Вікіпедії десятки або навіть сотні нових статей, однак протягом останнього місяця, на жаль, ви зовсім не редагували Вікіпедію. Можливо, саме Вікімарафон стане гарним приводом повернутися до наповнення Вікіпедії?   Усі учасники та учасниці Вікімарафону, які напишуть у ці дні хоча б одну статтю, можуть отримати пам'ятні сувеніри.

Окрім створення статей, ви можете також долучитися до онлайн-вікізустрічей. У п'ятницю та суботу пройдуть вебінари із редагування Вікіпедії, реєструйтеся на них тут. Також кожного дня з четверга по неділю о 18:00 можна буде долучитися до онлайн-консультації і поставити будь-яке запитання про Вікіпедію.

Сподіваємося на вашу участь у Вікімарафоні! — NickK (обг.) від імені організаційного комітету Вікімарафону 2021 11:54, 28 січня 2021 (UTC)

Вікімарафон-2022: напишіть статтю з нагоди 18-річчя Вікіпедії!Редагувати

Шановний(а) дописувачу(ко) української Вікіпедії Propodail!

Запрошуємо долучитися вас до Вікімарафону-2022, який присвячений 18-річчю української Вікіпедії! Марафон триває до понеділка 31 січня включно, тож закликаємо усіх охочих привітати Вікіпедію з днем народження, написавши принаймні одну статтю.

Ви зробили значний і дуже цінний внесок до Вікіпедії, уже написавши до Вікіпедії десятки або навіть сотні нових статей, однак протягом останнього місяця, на жаль, ви зовсім не редагували Вікіпедію. Можливо, саме 18-річчя Вікіпедії стане нагодою написати нову статтю?   Усі учасники та учасниці Вікімарафону, які напишуть хоча б одну статтю, отримають пам'ятні сувеніри.

Окрім створення статей, ви можете також долучитися до вікізустрічей, переважно онлайн, хоча в деяких регіонах карантинні обмеження дозволяють і офлайн. Детальніша інформація доступна тут: Вікіпедія:Вікімарафон 2022/Вікізустрічі.

Сподіваємося на вашу участь у Вікімарафоні! — NickK (обг.) від імені організаційного комітету Вікімарафону-2022 09:45, 29 січня 2022 (UTC)