Нітрометан
Загальні | |
---|---|
Хімічна назва | Нітрометан |
Хімічна формула | CH3-NO2 |
Молярна маса | 61 г·моль−1 |
Синоніми | |
Фізичні властивості | |
Температура плавлення | −28,5 °C |
Температура кипіння | 101,2 °C |
Густина | d20 4 1,138 г/см3 |
Динамічна в'язкість | 0,61 мПа·с (при 20 °C) |
Показник заломлення | n20 D 1,3817 |
Вогненебезпека | |
Температура спалаху | 36 °C |
Вибухонебезпечна концентрація | ? мг/м3 |
Ні́тромета́н CH3-NO2 (рос. нитрометан, англ. nitromethane; нім. Nitromethan n) — рідка ВР, що застосовується для внутрішньопластового висадження при видобутку нафти та газу. Нітрометан леткий та отруйний. Але малочутливий до механічних впливів. За енергетичними показниками аналогічний гексогену.
Отримання
ред.У хімічній промисловості нітрометан зазвичай отримують деструктивним нітруванням нижчих алканів, наприклад, пропану, 50-70% нітратною кислотою при 400-700 °C. У цьому процесі також утворюються нітроетан, 1-нітропропан, 2-нітропропан. Суміш нітросполук розділяють ректифікацією.
У лабораторії нітрометан може бути отриманий з хлорацетату натрію за такою реакції (Г. Кольбе) з виходом 35-38%:
або реакцією Бромметану з нітритом срібла (реакція Мейєра):
також реакцією диметилсульфату з нітритом натрію:
Застосування
ред.Нітрометан використовується як самостійна рідка морозостійка ВР, що не змішується з водою, а також як компонент аміачно-селітрових сумішей та алюмовмісних ВР. Нітрометан застосовують також як розчинник, для екстракції ароматичних вуглеводнів із сумішей з аліфатичними та аліциклічними; як напівпродукт для синтезу хлорпікрину, нітроспиртів, вибухових речовин, як паливо для двигунів автомобілів, що беруть участь у змаганнях з драг-рейсингу і як добавка (5-30%) до метанолу в паливі для авіамодельних двигунів.
Небезпека використання
ред.Нітрометан - сильна отрута, яка діє на центральну нервову систему. Допустима гранична концентрація в повітрі 0,01%. При нагріванні під тиском нітрометан може вибухнути.
Див. також
ред.Джерела
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Орлова Е. Ю. Химия и технология бризантных взрывчатых веществ. — М.: «Оборонгиз», 1960, — 396 с., ил.
Це незавершена стаття про органічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |