Нільс Ареструп

французький актор

Нільс Ареструп (фр. Niels Arestrup; нар. 8 лютого 1949, Монтрей, Франція) — французький театральний і кіноактор, сценарист та режисер данського походження. Тричі лауреат премії «Сезар» за найкращу чоловічу роль другого плану та низки інших професійних та фестивальних кінонагород .

Нільс Ареструп
Дата народження 8 лютого 1949(1949-02-08)[1][2][3] (75 років)
Місце народження Монтрей
Громадянство  Данія
 Франція
Професія актор, режисер, сценарист
Кар'єра 1973 — наш час
Нагороди
IMDb ID 0034390
CMNS: Нільс Ареструп у Вікісховищі

Біографія та кар'єра ред.

Нільс Ареструп народився 8 лютого 1949 в Монтреї (департамент Сена-Сен-Дені у Франція) у скромній родині данця, який емігрував до Франції під час Другої світової війни, та француженки[4]. В юнацькі роки навчався на курсах акторської майстерності Тані Балашової[fr]. Починав акторську кар'єру у театрі.

1973 року Нільс Ареструп дебютував в кіно, зігравши невелику роль у фільмі Самі Павела «Міс О'Жіні та чоловіки-квіти». У 1974 році знявся в авантюрній драмі режисера Алена Рене «Ставіський», в якій зіграв роль Рудольфа, секретаря Льва Троцького. Паралельно з виступами на театральній сцені, Ареструп продовжував зніматися у кіно, створюючи образи яскравих персонажів другого плану, що запам'ятовуються, найчастіше негативних або двоїстих. Подібні ролі актор виконав у фільмах «Виверт» (1979), «Жінка-поліцейський» (1979), «Вовки серед вовків» (1985).

З середини 1980-х років Нільса Ареструпа почали запрошувати на головні ролі. Так, у 1984 році він зіграв роль коханця заміжньої головної героїні у фільмі Марко Феррері «Майбутнє — це жінка», у 1991-му з'явився у фільмі «Зустріч з Венерою» в ролі диригента угорського оркестру Золтана Шанто, який «воює» з Паризьким оперним театром. У 2002 році Ареструп виконав головну роль у режисерському дебюті Софі Марсо, драмі «Поговори зі мною про любов».

Світову славу Нільсу Ареструпу принесли ролі у фільмах Жака Одіара «І моє серце завмерло» (2005) та «Пророк» (2009). За кожну з цих ролей актор отримав премію «Сезар» у номінації «Найкращий актор другого плану». У драмі «І моє серце завмерло» Ареструп зіграв власника напівкримінального бізнесу, який перепродує покинуті будинки, безжально виганяючи нелегальних іммігрантів, що оселилися в них, та примушує свого сина Тома (Ромен Дюріс) займатися тим же. У тюремному трилері «Пророк», який отримав Гран-прі 62-го Каннського кінофестивалю, та 9 премій «Сезар», Нільс Ареструп зіграв роль «пахана», ватажка банди корсиканців, яка тримає у страху решту ув'язнених.

У 2006 році Нільс Ареструп дебютував як режисер, знявши політичну драму «Кандидат», головну роль в якій виконав актор Іван Атталь.

У 2014 році Нільс Ареструп отримав третю премію «Сезар» як найкращий актор другого плану за роботу у фільмі «Набережна Орсе» Бертрана Таверньє, де він зіграв роль глави уряду Клод Мопа. У цьому ж році актор зіграв роль німецького коменданта Парижу, що отримав наказ підірвати історичну частину міста у фільмі Фолькера Шльондорфа «Дипломатія». За цю роботу актора було вперше номіновано на премію «Сезар» як найкращого актора головної ролі. Партнером Ареструпа у фільмі виступив Андре Дюссольє, що виконав роль французького дипломата.

У 2015 році Нільс Ареструп знявся разом з Бредом Піттом, Анджеліної Джолі та Мелані Лоран у фільмі Анджеліни Джолі «Біля моря», де зіграв роль власника бару.

У 1988 році Ареструп відкрив свою власну театральну школу «Ménilmontant» у Парижі. Майбутні актори, окрім курсу драматичної майстерності, отримують уроки танців, співу, акробатики, фехтування, англійської мови.

Фільмографія (вибіркова) ред.

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
19741986 с Панове присяжні засідателі Messieurs les jurés Жан-Роже Паск'є
1974 ф Ставіський Stavisky... Рудольф, секретар Троцького
1974 ф Міс О'Жіні та чоловіки-квіти Miss O'Gynie et les hommes fleurs Ів
19751990 с Сінема 16 Cinéma 16 Бренді
1976 ф Світло Lumière Нано
1976 ф Завтрашні діти Demain les mômes Філіп
1976 ф Якби почати спочатку Si c'était à refaire Анрі Лано
1976 ф Велика ніч Le grand soir Леон
1976 ф Я, ти, він, вона Je, tu, il, elle водій вантажівки
1977 ф Учні чародіїв Les apprentis sorciers Дантон
1977 ф Більше нормально, менш нормально Plus ça va, moins ça va Вінсент
1977 тф Відлига Tauwetter Жан-Люк
1978 тф Лулу Lulu Шварц
1978 ф Пісня про Роланда La chanson de Roland комерсант / Отон
1979 ф Вихор днів Le tourbillon des jours Жермен
1979 кф Пристрасть жінки без серця La passion d'une femme sans coeur Карл
1979 ф Виверт La dérobade Андре
1979 ф Жінка-поліцейський La femme flic Домінік Альє, фотограф
1980 тф Bruges la morte Гуго Віан
1981 ф Одні Seuls Жан
1981 тф Вишневий сад La cerisaie Лопахін
1981 ф Блюз у голові Du blues dans la tête Ден
1982 тф Таємниця принцеси Кадіньян Les secrets de la princesse de Cadignan Растіньяк
1982 тф Танець смерті La danse de mort Курт
1982 тф Повернення Елізабет Вольф Le retour d'Elisabeth Wolff Стен Пілігрим
1984 тф Фрекен Жулі Mademoiselle Julie Жан
1984 ф Майбутнє — це жінка Il futuro è donna Гордон
1985 ф Підпис Шарлоти Signé Charlotte Матьє
1985 ф Дизель Diesel Нельсон
1985 ф Вовки серед вовків Les loups entre eux Майк
1987 ф Румба La rumba комісар Дето
1987 ф Barbablù, Barbablù Гастон
1987 ф Шарлі Дінго Charlie Dingo Вільям
1988 ф Чуже місто Ville étrangère Gregor Keuschnig
1988 тф Алея в місячному світлі La ruelle au clair de lune професор Ганс Клемм
1989 с Хміль перетворення Rausch der Verwandlung Фердинанд Фарнер
1989 ф Гірка й солодка Doux amer Жан
1989 тф Мамон Ролан Manon Roland Дантон
1991 тф Велика дюна La grande dune Кайзер
1991 ф Зустріч з Венерою Meeting Venus Золтан Шанто
1992 ф Покинута жінка La femme abandonnée Оскар де Вільно
1993 тф Альберт Саварус Albert Savarus Альберт Саварус
1994 ф Апетитний малюк Délit mineur Клод
1995 ф Останні дні жертви Les derniers jours de la victime Мендізабал
1995 ф Громадянин Ланглуа Citizen Langlois озвучування
1998 ф Останній секрет Rewind Фабріс Ріваль
2000 ф Пікнік Лулу Кретц Le pique-nique de Lulu Kreutz Яша Стег
2000 тф Частина тіні La part de l'ombre Шарль Оберле
2000 ф Цей лист мені написав Фернардо Крапп Fernando Krapp m'a écrit cette lettre Фернандо Крапп
2001 с Розслідування Елоїзи Ром Les enquêtes d'Éloïse Rome Ван Роотен
2002 ф Приватна справа Une affaire privée батько Рашель
2002 ф Поговори зі мною про любов Parlez-moi d'amour Рішар
2005 ф І моє серце завмерло De battre mon coeur s'est arrêté Роберт Сейр
2006 тф Воїн веселки Le Rainbow Warrior Ле Дюк
2006 ф Фрагменти Антоніна Les fragments d'Antonin професор Лантьє
2007 ф Кандидат Le candidat Жорж — стратег партії
2007 ф Тваринна частина La part animale Анрі Шам'є
2007 ф Скафандр і метелик Le scaphandre et le papillon Руссін
2009 ф Пророк Un prophète Цезар Лучіані
2009 с Колекція «Нуар» Suite noire Жерар
2009 ф Справа Фаруелла L'affaire Farewell Вальє
2010 ф Її звуть Сара Elle s'appelait Sarah Жуль Дюфейр
2010 ф Людина, яка хотіла жити по-своєму L'homme qui voulait vivre sa vie Бартоломео
2010 ф Маленький світ Je n'ai rien oublié Томас Сінн
2011 ф Будь моїм сином Tu seras mon fils Поль де Марсель
2011 ф Бойовий кінь War Horse дідусь
2012 ф Після кохання À perdre la raison Андре Пеньє
2013 ф Набережна Орсе Quai d'Orsa Клод Мопа
2013 ф Дюна La dune Reuven
2014 ф Дипломатія Diplomatie генерал фон Холтіц
2014 ф 96 годин 96 heures Віктор Кансель
2014 ф Світлий тато Papa lumière Жак
2015 ф Біля моря By the Sea власник бару
2017 ф Повернення в Монток Rückkehr nach Montauk Вальтер
2017 ф До побачення там, нагорі Au revoir là-haut Марсель Перикур
2018 ф Ван Гог. На порозі вічності At Eternity's Gate

Визнання ред.

Нагороди та номінації Нільса Ареструпа[5]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія «Сезар»
2006 Найкращий актор другого плану І моє серце завмерло Перемога
2010 Пророк Перемога
2011 Людина, яка хотіла жити по-своєму Номінація
2014 Набережна Орсе Перемога
2015 Найкращий актор Дипломатія Номінація
2018 Найкращий актор другого плану До побачення там, нагорі Номінація
Асоціація кінокритиків Лос-Анджелеса
2010 Найкращий актор другого плану Пророк Перемога
Міжнародна спілка кіноманів
2011 Найкращий актор другого плану Пророк Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Сіетлі
2013 Найкращий актор Будь моїм сином Номінація
Кришталевий глобус
2014 Найкращий актор Набережна Орсе Номінація

Примітки ред.

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #113377401 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Filmportal.de — 2005.
  4. Portrait de Niels Arestrup par Sabrina Champenois[недоступне посилання], Libération, 10 квітня 2007
  5. Повний перелік нагород та номінацій Нільса Ареструпа на сайті IMDb(англ.)

Посилання ред.