Вікіпедія

Нікопольський кранобудівний завод

Координати: UA_type: landmark 47°08′51″ пн. ш. 37°34′33″ сх. д. / 47.14750° пн. ш. 37.57583° сх. д. / 47.14750; 37.57583

Нікопольський кранобудівний завод
Тип бізнес і підприємство
Форма власності товариство з обмеженою відповідальністю
Галузь Виробники кранів, металургія
Засновано 1885
Штаб-квартира Україна Україна: Нікополь, Дніпропетровська область
Продукція баштові крани КБ-308 А-М, КБМ-401 П, КБ-676 , КБ-572 Б , запасні частини до баштових кранів, нестандартне обладнання, будівельні металоконструкції
Код ЄДРПОУ 00240046
http://www.nkz.in.ua
Мапа

Нікопольський кранобудівний завод — колись найбільше підприємство України, що спеціалізується на випуску баштових кранів[1] для промислового, цивільного і гідротехнічного будівництва, а також кранів-лісонавантажувачів для складів і кранів-маніпуляторів. Розташовується в м. Нікополь.

Основна спеціалізація заводу — виробництво підйомно-транспортної техніки, запчастин до неї, випуск нестандартного обладнання, будівельних металоконструкцій, сталевого і чавунного лиття. Підприємство також займається ремонтом і відновленням кранів і старого обладнання, випущеного заводом.

У радянську епоху завод був найбільшим виробником вантажопідйомного обладнання — щорічний випуск становив 1,5 тисячі одиниць техніки[2]. Частина продукції йшла на експорт.

Продукція мала підвищений попит як в Україні, так і за її межами[3].

Історія ред.

Довоєнна історія ред.

Історія підприємства почалася в 1885 році, коли брати Каршевські відкрили у м. Нікополь ковальсько-слюсарну майстерню, яка незабаром перетворилася на невеликий завод із виробництва сільськогосподарського реманенту і машин. До початку XX століття це вже було підприємство, що включає механічний і ливарний цехи, обладнані передовою технікою.

Радянська епоха ред.

У роки радянської влади завод продовжував будуватися і реконструюватися. Одночасно з проведенням реконструкції освоювалися нові види продукції: транспортери, автонавантажувачі, портальні крани, підвісні конвеєри та інші вироби. У міру розширення заводу ускладнювалися технологічні процеси, розгорталося виробництво нових машин.

У перший день початку німецько-радянської війни працівники заводу взяли участь у мітингу[4], а в серпні 1941 року устаткування підприємства було евакуйоване у Кіровську область — у місто Білу Холуницю, що за 45 км від найближчої залізничної магістралі. Підприємство зуміло за допомогою місцевих налагодити випуск оборонної продукції [5]. В 1943 році серед підприємств важкого машинобудування країни в соціалістичному змаганні завод посів перше місце[4]. Уже в кінці 1944 року завод повернувся в Нікополь і знову став до ладу[5].

Починаючи з 1950-х років завод почав освоювати виробництво щоглових підйомників і баштових кранів. Перший дослідний зразок крана Т-128 вантажопідйомністю від 1,5 до 3 тонни був виготовлений в кінці 1950-х років. Наприкінці 1960-х років конструкторським бюро був спроектований кран КБ-674 [6].

З 1970-х років баштові крани стали основною продукцією підприємства. З 1975 року підприємство брало участь у радянсько-польській програмі, спрямованої на створення телескопічних підйомних кранів на спеціальних шасі автомобільного типу вантажопідйомністю 25, 40, 63 і 100 тонн[7]. В 1979 році заводу було присвоєно нове найменування — «Нікопольський кранобудівний завод».

Наступники ПО НКЗ. ВАТ «Нікра» і ВО «Кранобудівний завод» ред.

Після розпаду СРСР і до середини 1990-х років завод був серед лідерів на території СНД[8]. Згодом на площах колишнього заводу з'явився цілий ряд юридичних осіб — ЗАТ «Ливарний завод» (колишній ливарний цех заводу), ЗАТ «Механічний завод», ВАТ «Нікра» («Нікопольські крани»), а також створене в 2001 році ВО «Кранобудівний завод». Для відновлення виробництва кранів «Нікра» взяла в АКБ «Технобанк» кредит у розмірі 1,5 млн грн. Кредит був отриманий під заставу приміщень та обладнання. Однак компанія так і не змогла розрахуватися з кредитом і наприкінці 2003 року була ліквідована — постановою Господарського суду Дніпропетровської області. Інша компанія, ВО «Кранобудівний завод», також не змогла налагодити виробництво кранів. У травні 2004 року і вона була ліквідована, попри те, що її заборгованість перед кредиторами не перевищувала 100 тис. грн.[9]

А в серпні 2004 року прокуратурою Дніпропетровської області проти керівництва «Нікри» було порушено кримінальну справу. Розслідування встановило, що 23 серпня 2001 року при отриманні кредиту керівництво компанії надало в банк підроблену інформацію про податкову заставу, а 11 листопада того ж року, підписало c дочірньою компанією договір про відступлення прав запитання повернення грошових коштів у розмірі 2610,7 тис. грн. Останнє спричинило відчуження вже заставленого майна і було скоєно як в порушення чинних законів, так і всупереч інтересам компанії. Збиток державі від дій посадових осіб ВАТ «Нікра» склав 500 тис. грн.[10]

Сучасна Україна ред.

Після довгих років простою, з 2005 року завод відновив випуск баштових кранів КБ-308 А, КБ-308 М, крана-навантажувача КБ-572 Б, а також КБ-676. В 2006 році спільно з російським ВАТ «Ржевський кранобудівний завод» створена компанія «Українсько-російський кранобудівний завод» [2], на якому було розгорнуто виробництво повноповоротного самомонтованого крана КБМ-401 П.

На вересень місяць 2014 року завод припинив випускати і реалізовувати будь-яку продукцію. На заводі нараховується менше 50 осіб, включаючи керуючий персонал. Ливарні цехи здані в довгострокову оренду.

Діяльність ред.

Керівництво та власники ред.

Власником 99% акцій підприємства є дніпропетровська компанія «IР-МВ»[11].

Структурні підрозділи ред.

  • Цех металоконструкцій
  • Механоскладальний цех
  • Сталеливарний цех
  • Механообробне виробництво з окремими видами унікального обладнання
  • Торговий дім «Нікра»
  • ЗАТ «Машинобудівний завод»
  • ЗАТ «Ливарний завод»
  • ЗАТ «Енергетик — НКЗ»
  • ДП «Ремонтно-механічний завод»
  • ТОВ «Торгова фірма “Сервіс — НКЗ”»
  • ДП «Торговий дім»
  • НВО «Кранобудівний завод»

У радянську епоху завод мав власне конструкторське бюро, яке займалося проектуванням кранів, які потім випускалися й іншими підприємствами[9]. Крім того, до складу підприємства входили науково-експериментальна лабораторія і випробувальний полігон. Останній був створений спільно з Дніпропетровським інженерно-будівельним інститутом[10].

Продукція в різний час ред.

Завод в різний час виробляв: баштові крани з підйомною стрілою з індексом «С» С-981, С-981А, С-981Б і його модифікації з балочною стрілою типу «КБ» моделей - КБ-308 і КБ-308 А; крани-навантажувачі типу «КБ» моделей КБ-572, КБ-572Б; пересувні рейкові баштові крани 6-ї розмірної групи з балочною стрілою КБ-674, КБ-676; крани для будівництва гідротехнічних споруд «КБГС» - 450; стаціонарні приставні баштові висотні крани з балочною стрілою КБ-573 і КБ-675 з висотою підйому до 150 м.

Показники діяльності ред.

За результатами діяльності у 2007 році чистий дохід становив 13,35 млн грн[12], а у 2008 році дохід підприємства виріс на 66,3 % до 25,639 млн грн.[13] У 2010 році дохід становив 7,2 млн грн, а прибуток 0,4 млн грн.[11].

Показники виробництва ред.

За двадцять років підприємством було випущено:

  • Понад десять тисяч кранів КБ-306 (С-981).
  • Понад чотири тисячі — КБ-308.
  • Близько 2300 кранів-лісонавантажувачів баштового типу КБ-572.
  • Більше тисячі КБ-674 і його модифікацій (близько 13) — кранів для висотного промислового і цивільного будівництва[6].

Експорт ред.

Конфлікти й проблеми ред.

У вересні 2008 року, в результаті перевірки стану промислової безпеки та охорони праці, органами Держгірпромнагляду були заборонені до експлуатації 9 печей підприємства[15].

Банкрутство заводу ред.

У липні 2009 року ПрАТ «НКЗ» вступає в процедуру банкрутства. Ініціатором цієї справи виступав центр «Даор», борги підприємства перед яким перевищували 180 тисяч грн. Загальна сума заборгованостей заводу перед кредиторами на той момент складала 0,5 млн грн.[16] Однак у вересні наступного року ця справа була припинена[17].

20 липня 2011 року Господарським судом Дніпропетровської області було порушено нову справу про банкрутство підприємства — за заявою дніпропетровської ПП «Анта». Сума вимог до заводу становила 0,7 млн грн. Через півроку, у грудні, ПП «Анта» клопотало про зміну кредитора на інше ПП[17]. Також у грудні 2011 року введена процедура розпорядження майном та призначено арбітражного керуючого[18].

Примітки ред.

  1. ↑ Техніка на підйомі - Журнал «Будівництво та реконструкція», № 6 (червень) 2011
  2. ↑ а б Створено ТОВ «Українсько-російський кранобудівний завод» UGMK.INFO, 16.02.06. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 31 серпня 2015.
  3. ↑ Генпрокуратура аннулировала завод (рос.). ИА Advisers. 18 декабря 2007. Архів оригіналу за 12 червня 2012. Процитовано 31 серпня 2015.
  4. ↑ а б Левін Н. Е .: Підпільники Нікополя в роки Великої Вітчизняної війни - Бібліотечно-інформаційний центр «Слово». Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 31 серпня 2015.
  5. ↑ а б Про Нікополь. Архів оригіналу за 28 квітня 2012. Процитовано 31 серпня 2015.
  6. ↑ а б «В Одесі зводиться один з найскладніших і сучасних об'єктів - стадіон над морем» - Журнал «Подъемные сооружения. Специальная техника»
  7. ↑ Малютін Л. Л .: Крани на спеціальних шасі автомобільного типу - Журнал «Основні Засоби» № 2/2010. Архів оригіналу за 12 жовтня 2011. Процитовано 31 серпня 2015.
  8. ↑ «Відновлення виробництва баштового крана в Україні — це реально» — Журнал«Підйомні споруди. Спеціальна техніка»№ 7/2004. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 31 серпня 2015.
  9. ↑ а б Краностроители уходят из Никополя - «Деловая столица», 17.05.2004[недоступне посилання з червня 2019]
  10. ↑ а б Прокуратура Дніпропетровської області порушила кримінальну справу проти посадових осіб «Нікро» - Прометал. Архів оригіналу за 14 листопада 2011. Процитовано 31 серпня 2015.
  11. ↑ а б Суд почав банкрутство ПрАТ «Нікопольський кранобудівний завод» Bin.ua, 18.01.2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 серпня 2015.
  12. ↑ Нікопольський кранобудівний завод у 2007 р збільшив чистий дохід на 33,8% - до 13,35 млн. грн. - РБК-Україна, 02.06.2008, Київ, 18:23
  13. ↑ Никопольский краностроительный завод в 2008 г. получил 538 тыс. грн. чистой прибыли (рос.). УГМК.инфо. Архів оригіналу за 9 квітня 2012. Процитовано 31 серпня 2015. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка)
  14. ↑ Наталия Шаплыченко: Подрезанные крылья украинского крана, или Как вернуть былую славу Никопольскому краностроительному заводу. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 31 серпня 2015.
  15. ↑ В результаті перевірки на підприємствах Дніпропетровської області заборонено до експлуатації виробнича техніка - «Новий Регіон - Україна», 23.09.08. Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 31 серпня 2015.
  16. ↑ Нікопольський кранобудівний завод заморозив боргові вантажі до кращих часів - Новини Дніпро, 22 червня 2009. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 серпня 2015.
  17. ↑ а б Суд почав банкрутство ПрАТ «Нікопольський кранобудівний завод» - BIN.UA, 18.01.2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 серпня 2015.
  18. ↑ Проти ВАТ «Нікопольський кранобудівний завод» порушено справу про банкрутство - Агентство корпоративних новин, 17.01.2012. Архів оригіналу за 15.02.2012. Процитовано 31.08.2015.

Посилання ред.

Див. також ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нікопольський_кранобудівний_завод&oldid=37179853