Відкрити головне меню

Носе́лівка — село у Борзнянському районі Чернігівської області України. Населення — 743 особи (2012 рік)[1].

село Носелівка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Борзнянський район
Громада Височанська сільська громада
Код КОАТУУ 7420884001
Облікова картка картка ВР 
Основні дані
Засноване 17 століття
Населення 743 мешканців[1]
Площа км²[1]
Поштовий індекс 16415
Телефонний код +380 465326
Географічні дані
Географічні координати 51°18′20″ пн. ш. 32°39′11″ сх. д. / 51.30556° пн. ш. 32.65306° сх. д. / 51.30556; 32.65306Координати: 51°18′20″ пн. ш. 32°39′11″ сх. д. / 51.30556° пн. ш. 32.65306° сх. д. / 51.30556; 32.65306
Середня висота
над рівнем моря
132 м
Водойми річка Доч, ставки - Центальний, Довжицький, Литовський
Відстань до
районного центру
17 км
Місцева влада
Адреса ради 16412, Чернігівська обл., Борзнянський р-н, с. Високе, вул. Центральна, буд. 86.
Карта
Носелівка. Карта розташування: Україна
Носелівка
Носелівка
Носелівка. Карта розташування: Чернігівська область
Носелівка
Носелівка
Мапа

Зміст

Географічне положенняРедагувати

Село розташоване на північному сході району, за 17 км від районного центру — міста Борзна (автошляхами — близько 25 км[2]) та за 4 км від залізничної станції Доч. Висота над рівнем моря — 132 м[3].

ІсторіяРедагувати

АрхеологіяРедагувати

В цій місцевості люди мешкали з давніх-давен. Поблизу села виявлено поселення доби бронзи (II тисячоліття до н. е.), скіфського періоду (V-III століття до н. е.).

ЗаснуванняРедагувати

Село згадується в історичних джерелах з другої половини XVII сторіччя. Засновано на території Шаповалівської сотні Ніжинського полку. З 1782 — у складі Шаповалівської волості.

З 1917 — у складі УНР. У 1920-тих роках в селі розгорнувся рух за автокефалію Української Православної Церкви, відкрито парафію УАПЦ[4]. 1924 року священиком Церкви святої Параскеви УАПЦ був отець Гнат Омельченко — це була одна з 12 парафій УАПЦ на території Борзнянського повіту.

1929 комуністичний режим вдався до систематичних акцій бандитизму щодо приватних господарників. Людей примущували вступати до колгоспу, а незгодних віддавали під суд. 1932 комуністи вже контролювали все їстівне у Носелівці і тому вдалися до організації масових убивств голодом. У цілому село істотно постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933.[5] Очевидець злочинів комуністів Марта Будник згадує:

У 1929/1930 рр. почалося масове розкуркулювання людей. У багатших сімей (хто не встиг продати землю й худобу і виїхати) відібрали все, віддавали в колгосп, а їхні сім'ї відправляли на Соловки. Мій батько в колгосп вступати не захотів. Тайком від сільських активістів разом з односельцями втік у Білорусь. Про це активісти дізналися вже на другий день – приїхали до нас підводами, повиносили з хати все: столи, ослони, полиці, жердки, скриню, рядна, рушники, одяг. Худобу та запаси харчів теж забрали. В хаті залишили лише стару перину. На подвір'ї та городі теж все перерили металевими палицями – шукали, чи не приховали чогось...

300 жителів Носелівки брали участь у Другій світовій війні, 144 з них — загинули, 70 — нагороджені орденами і медалями СРСР. У роки німецько-нацистської окупації підпільники Н. І. Згонник і Г. Д. Ященко були арештовані і живцем спалені гестапівцями. На честь односельців, полеглих у боротьбі за свободу і незалежність Батьківщини, у селі споруджено обеліск Слави.

У повоєнний період в селі знаходилася центральна садиба колгоспу імені Ленінського комсомолу, за яким було закріплено 3472 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 2770 га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури, картоплю, льон, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.

ІнфраструктураРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради
  2. Маршрут від Носелівки до Борзни.
  3. Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Носелівка
  4. «В Українській Церкві велика була духовна сила…» Становлення УАПЦ в описах самовидців та учасників церковно-визвольного руху на Сіверщині та в Середньому Подніпров'ї. 1917—1925. Ніжин, 2012. С. 220 ISBN 978-966-2185-17-1
  5. Свідчення очевидців Голодомору. Носелівка

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати