Норвегія на пісенному конкурсі Євробачення
Норвегія бере участь у конкурсі пісні Євробачення з 1960 року, пропустивши роки участі у 1970 році (у рамках страйку проти системи голосування) й 2002, коли країна не потрапила в список активних на той рік країн.
Норвегія | |
---|---|
Мовник | NRK |
Відбір | Національний
Внутрішній
|
Участь | |
Участь | 62 (59 у фіналі) |
Перший виступ | 1960 |
Найкращий результат | 1-е місце: 1985, 1995, 2009 |
Найгірший результат | Останнє місце: 2007 (п/ф) |
Зовнішні посилання | |
ЄМС | Сторінка Норвегії |
Конкурс транслюється в Норвегії NRK, який також транслює національний відбірковий конкурс Норвегії, Melodi Grand Prix.
Країна вигравала тричі: 1985 перемогу здобув гурт «BobbySocks» з піснею «La det swinge», 1995 на Євробаченні переміг гурт «Secret Garden» з піснею «Nocturne». 2009 року переміг Олександр Рибак з піснею «Fairytale». Норвегією також поставлений «рекорд» за кількістю останніх місць: Норвегія 12 разів за 53 роки займала останнє місце, із них чотири рази з нульовим результатом.
До 1985 року найкращим результатом Норвегії в конкурсі було третє місце Осе Клевленда в 1966 році. Норвегія також фінішувала другою на конкурсі 1996 року, з колишньою учасницею Bobbysocks Елізабет Андреассен. У 2019 році Норвегія стала третьою країною, яка виграла телеголосування, а не виграла конкурс (попередніми були Італія у 2015 році та Росія у 2016 році).
Історія
ред.Першим учасником Норвегії на конкурсі була Нора Брокстедт у 1960 р. з піснею «Voi Voi», яка зайняла 4-е місце. Брокстедт повернулася наступного року з «Sommer i Palma», на цей раз посівши 7-е місце. Потім Осе Клевеланд фінішувала третьою у 1966 році з «Intet er nytt under solen», після чого Норвегія не змогла досягти першої десятки з чотирнадцяти з наступних п'ятнадцяти спроб, за винятком сьомого місця Bendik Singers у 1973 році.
До 1985 року Норвегія лише за шість із двадцяти чотирьох спроб дісталася до десятки найкращих і стільки ж разів фінішувала останньою. У 1985 році Bobbysocks дав країні першу перемогу з піснею «La det swinge». За наступні десять років Норвегія досягла ще двох п’яти найкращих результатів: Кароліна Крюгер у 1988 році та Сільє Віге у 1993 році, які обидві фінішували.
Друга перемога Норвегії прийшла в 1995 році з етно-твором «Nocturne» Secret Garden, головним чином інструментальним кельтським стилем. У 1996 році Елізабет Андреассен, яка виграла конкурс у складі Bobbysocks, повернулася до конкурсу як сольна артистка, посівши друге місце. У 2003 році Йостейн Хасельгорд став четвертим.
Втретє Норвегія перемогла у 2009 році, коли Олександр Рибак надзвичайно успішно виконав пісню «Fairytale». Оцінка пісні в 387 балів була найвищою за весь час загальною перемогою за системою голосування 1975—2015 рр., а також досягла найбільшої перемоги в історії: 492 бали були розподілені між країнами-конкурентами у 2009 році, тобто «Fairytale» отримала 78,7% з балів, які можна було б винагородити. Згодом Рибак повернувся до конкурсу у 2018 році, виконавши «That's How You Write a Song»; він отримав найбільшу кількість голосів у другому півфіналі, але в підсумку став п'ятнадцятим.
У 2012 році Норвегія одинадцятий раз фінішувала останньою у фіналі. Норвегія має сумнівну відмінність, фінішувавши останньою у фіналі Євробачення більше, ніж будь-яка інша країна, і разом з Австрією чотири рази отримувала нуль балів: у 1963, 1978, 1981 та 1997 роках.
З моменту запровадження півфінального раунду у 2004 році Норвегія сім разів фінішувала в десятці найкращих. Wig Wam фінішував дев'ятим з «In My Dreams» у 2005 році, Марія Хаукаас Сторенг стала п'ятою у 2008 році з «Hold On Be strong», Олександр Рибак переміг у 2009 році, Маргарет Бергер стала четвертою у 2013 році з «I Feed You My Love», Карл Еспен фінішував восьмим у 2014 році у виконанні «Silent Storm», Мьорланд і Дебра Скарлетт — восьмими у 2015 році з «A Monster Like Me», JOWST та Александер Волманн зайняли десяте місце з «Grab the Moment» у 2017 році, а KEiiNO був шостим у 2019 році з «Spirit in the Sky», посівши перше місце в телеголосуванні. Загалом у конкурсі Норвегія має одинадцять Топ-5 та двадцять чотири Топ-10 фіналістів.
Учасники
ред.Умовні позначення
- Переможець
- Друге місце
- Третє місце
- Четверте місце
- П'яте місце
- Останнє місце
- Автоматичний фіналіст
- Не пройшла до фіналу
- Участь скасовано
- Не брала участі
Рік | Пісня | Виконавець | Фінал | Очок | Півфінали | Очок |
---|---|---|---|---|---|---|
1960 | Voi Voi | Нора Брокстедт | 4 | 11 | ||
1961 | Sommer I Palma | Нора Брокстедт | 7 | 10 | ||
1962 | Kom Sol, Kom Regn | Інгер Якобсен | 10 | 2 | ||
1963 | Solvherv | Аніта Таллауг | 13 | 0 | ||
1964 | Spiral | Арне Бендіксен | 8 | 6 | ||
1965 | Karusell | Кірсті Спарбое | 13 | 1 | ||
1966 | Intet Er Nytt Under Solen | Осе Клевеланд | 3 | 15 | ||
1967 | Dukkemann | Кірсті Спарбое | 14 | 2 | ||
1968 | Stress | Одд Бьорре | 13 | 2 | ||
1969 | Oj, Oj, Oj, Så Glad Jeg Skal Bli | Кірсті Спарбое | 16 | 1 | ||
1971 | Lykken Er | Ханне Крог | 17 | 65 | ||
1972 | Småting | Грете Каусланд & Бенні Борг | 14 | 73 | ||
1973 | It's Just A Game | Bendik Singers | 7 | 89 | ||
1974 | The First Day Of Love | Анне-Каріне Стрьом і Bendik Singers | 14 | 3 | ||
1975 | Touch My Life (With Summer) | Еллен Ніколайсен | 18 | 11 | ||
1976 | Mata Hari | Анне-Каріне Стрьом | 18 | 7 | ||
1977 | Casanova | Аніта Скорган | 14 | 18 | ||
1978 | Mil Etter Mil | Ян Тейген | 20 | 0 | ||
1979 | Oliver | Аніта Скорган | 11 | 57 | ||
1980 | Sámiid Ædnan | Сверре Х'єльсберг & Меттіс Хетта | 16 | 15 | ||
1981 | Aldri I Livet | Фінн Кальвік | 20 | 0 | ||
1982 | Adieu | Ян Тейген & Аніта Скорган | 12 | 40 | ||
1983 | Do Re Mi | Ян Тейген | 9 | 53 | ||
1984 | Lenge Leve Livet | Dollie de Luxe | 17 | 29 | ||
1985 | La det swinge | Bobbysocks | 1 | 123 | ||
1986 | Romeo | Кетіл Стоккан | 12 | 44 | ||
1987 | Mitt Liv | Кейт Гулбрандсен | 9 | 65 | ||
1988 | For Vår Jord | Кароліна Крюгер | 5 | 88 | ||
1989 | Venners Nærhet | Брітт Сінневе Йогансен | 17 | 30 | ||
1990 | Brandenburger Tor | Кетіл Стоккан | 21 | 8 | ||
1991 | Mrs. Thompson | Just 4 Fun | 17 | 14 | ||
1992 | Visjoner | Мерете Троан | 18 | 23 | ||
1993 | Alle Mine Tankar | Сільє Віге | 5 | 120 | ||
1994 | Duett | Елізабет Андреассен & Ян Вернер Даніельсен | 6 | 76 | ||
1995 | Nocturne | Secret Garden | 1 | 148 | ||
1996 | I Evighet | Елізабет Андреассен | 2 | 114 | ||
1997 | San Francisco | Тур Ендресен | 24 | 0 | ||
1998 | Alltid Sommer | Ларс А. Фредріксен | 8 | 79 | ||
1999 | Living My Life Without You | Стіг ван Ейк | 14 | 35 | ||
2000 | My Heart Goes Boom | Charmed | 11 | 57 | ||
2001 | On My Own | Галдор Легрейд | 22 | 3 | ||
2003 | I'm Not Afraid To Move On | Йостейн Хассельгорд | 4 | 123 | ||
2004 | High | Кнут Андерс Сорум | 24 | 3 | - | - |
2005 | In My Dreams | Wig Wam | 9 | 125 | 6 | 164 |
2006 | Alvedansen | Крістін Гульдбрандсен | 14 | 36 | - | - |
2007 | Ven A Bailar Conmigo | Гурі Шанке | Не вдалося кваліфікуватися | 18 | 48 | |
2008 | Hold On Be Strong | Марія Хаукаас Сторенг | 5 | 182 | 4 | 106 |
2009 | Fairytale | Олександр Рибак | 1 | 387 | 1 | 201 |
2010 | My heart is yours | Дідрік Соллі-Тенген | 20 | 35 | - | - |
2011 | Haba Haba | Стелла Мвангі | Не вдалося кваліфікуватися | 17 | 30 | |
2012 | Stay | Туджі | 26 | 7 | 10 | 45 |
2013 | I Feer You My Love | Маргарет Бергер | 4 | 191 | 3 | 120 |
2014 | Silent Storm | Карл Еспен | 8 | 88 | 6 | 77 |
2015 | A Monster Like Me | Мьорланд & Дебра Скарлетт | 8 | 102 | 4 | 123 |
2016 | Icebreaker | Agnete | Не вдалося кваліфікуватися | 13 | 63 | |
2017 | Grab the Moment | JOWST | 10 | 158 | 5 | 189 |
2018 | That's How You Write A Song | Олександр Рибак | 15 | 144 | 1 | 266 |
2019 | Spirit in the Sky | KEiiNO | 6 | 331 | 7 | 210 |
2020 | «Attention» | Ульрікке | Скасовано | |||
2021 | «Fallen angel» | Тікс | 18 | 75 | 10 | 115 |
2022 | «Give That Wolf a Banana» | Subwoolfer | 10 | 182 | 6 | 177 |
2023 | «Queen of Kings» | Алессандра | 5 | 268 | 6 | 102 |
2024 | «Ulveham» | Gåte | 25 | 16 | 10 | 43 |
2025 |
Проведення
ред.Рік | Місто | Місце розміщення | Ведучі |
---|---|---|---|
1986 | Берген | Grieg Hall | Осе Клевеланд |
1996 | Осло | Oslo Spektrum | Ingvild Bryn і Мортен Гаркет |
2010 | Берум | Telenor Arena | Nadia Hasnaoui, Haddy N'jie і Erik Solbakken |
Пісні Європи
ред.Рік | Місто | Місце розміщення | Ведучі |
---|---|---|---|
1981 | Мюсен | Momarken | Rolf Kirkvaag і Titten Tei |
Статистика голосувань (1975-2011)
ред.Норвегія дала найбільше очок:
ред.Місце | Країна | Очок |
---|---|---|
1 | Швеція | 243 |
2 | Данія | 170 |
3 | Ірландія | 151 |
4 | Франція | 134 |
5 | Велика Британія | 114 |
Норвегія отримала найбільше очок від:
ред.Місце | Країна | Очок |
---|---|---|
1 | Швеція | 157 |
2 | Ірландія | 117 |
3 | Ісландія | 112 |
4 | Бельгія | 105 |
5 | Данія | 103 |
Нагороди
ред.Marcel Bezençon Awards
ред.Рік | Категорія | Пісня | Композитор(и) слова (l) / музика (m) |
Виконавець | Фінал | Бали | Приймаюче місто | Ref. |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
2009 | Press Award | «Fairytale» | Олександр Рибак (m&l) | Олександр Рибак | 1 | 387 | Москва | |
2015 | Composer Award | «A Monster Like Me» | К'єтіл Мьорланд (m&l) | Мьорланд & Дебра Скарлетт | 8 | 102 | Відень |
Переможець від членів OGAE
ред.Рік | Пісня | Виконавець | Місце | Бали | Приймаюче місто | Ref. |
---|---|---|---|---|---|---|
2009 | «Fairytale» | Олександр Рибак | 1 | 387 | Москва |
Супервайзери
ред.Список супервайзерів Melodi Grand Prix, більш відомий як MGP-general чи GP-general в Норвегії:
- Per Sundnes (2007–2012)[4]
- Vivi Stenberg (2013–2015)[5]
- Jan Fredrik Karlsen (2016–2017)[6]
- Stig Karlsen (2018–дотепер)[6]
Галерея
ред.Примітки
ред.- ↑ Klier, Marcus (18 травня 2009). The Eurovision 2009 Marcel Bezençon Awards. esctoday.com. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 8 грудня 2019.
- ↑ Winners of the Marcel Bezençon Awards 2015. eurovision.tv. 25 травня 2015. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 8 грудня 2019.
- ↑ Cobb, Ryan (21 квітня 2017). Analysing ten years of OGAE voting: "Underneath the fan favourite bias is a worthwhile indicator". escxtra.com. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 8 грудня 2019.
- ↑ GP-general Per Sundnes slutter i NRK. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 27 травня 2021.
- ↑ – Skulle veldig gjerne hatt en seier i beltet før jeg gir meg. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
- ↑ а б Gir seg som MGP-general. Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 27 травня 2021.
Посилання
ред.- Офіційна сторінка конкурсу [Архівовано 25 травня 2019 у Wayback Machine.]