Новомиколаївка (Ізмаїльський район)

село Новомиколаївка
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Ізмаїльський район
Тер. громада	Вилківська міська громада
Код КАТОТТГ	UA51080010040088315
Основні дані
Засноване	1944
Колишня назва	Фрідрихсдорф, Режеле-Фердінанд (нім. Friedrichsdorf, рум. Regele-Ferdinand)
Населення	587
Площа	0,59 км²
Густота населення	994,92 осіб/км²
Поштовий індекс	68342
Телефонний код	+380 4843
Географічні дані
Географічні координати	45°36′36″ пн. ш. 29°30′7″ сх. д. / 45.61000° пн. ш. 29.50194° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	15 м
Місцева влада
Адреса ради	68355, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Вилкове, вул. Моряків-Десантників, 18, буд. 47а
Карта
	Новомиколаївка
	Новомиколаївка
Мапа

Новомикола́ївка (до 14.11.1945 Фрідріхсдорф^[1]) — село Вилківської міської громади в Ізмаїльському районі Одеської області, Україна. Населення становить 587 осіб.

Історія

З історії німецької колонізації Бессарабії Перші німці з'явилися на наших землях 200 років тому. Вони виїхали з землі Вюбртемберг. У ті часи ця німецька земля була дуже бідною. Люди не знали, як нагодувати свою землю. Земля приносила половину від того, що було необхідно. До цього додалися наслідки тридцятилітньої війни, як політичного, так і релігійного характеру. У цей час прийшло запрошення від царя Олександра І. Для нових російських земель потрібні були робочі руки. За 300 років Туреччини нічого для розвитку Бессарабії не зробило. Олександр І вже мав досвід з німцями на Кавказі. До того, між імператорською родиною та вюртембертським королівством були добрі родинні зв'язки: вони одружилися. В ті часи відношення між Вюртембергом та Росією були добрі і тому німці переселились до нових земель Росії, імператор надав колоністам пільги: безкоштовні землі, 6 років без податків, звільнення від військової служби та свободу релігії. За весь час німецької колонізації було засновано 25 материнський колоній та більш сотні дочірніх. Там проживали 8 тисяч колоністів. Але все для німців - колоністів закінчилось в 1940 році.

Як працювали німці - колоністи

В травні 1911 році німці заснували нове поселення на півдні Бессарабії - Фрідріхсдорф, сучасну Новомиколаївку. Засновники нашого села дуже багато працювали. Вони прибули туди де нічого не було. Перше, що почали робити німці, це будівлі. Були збудовані половники. Ці домівки могли простояти 40-50 років. Потім німці-колоністи будували літні кухні та житлові будинки. Вони були теплі та сухі. Ці будівлі в 1940 році німці залишили в доброму стані. Багато жителів Новомиколаївки і сьогодні там мешкають. В колонії працювали багато та наполегливо. Робота починалася зі сходом сонця і закінчувалася його заходом. Неділя завжди була вихідним днем. Основна праця в колонії- сільська робота. Пшениця, овес, кукурудза та виноград були основними культурами які вирощували колоністи.

В селі мешкало 132 колоніста. Це було молоде та маленьке поселення. Воно було першим в Ізмаїльському повіті. Фрідріхсдорф був гарним прикладом для інших населених пунктів. Німецькі колонії півдня Бессарабії мали непогану для того часу техніку: трактори (Фордсон), легкові автомобілі Форд, молотили. Майже кожна колонія мала устрій для спалювання падалі. Були також заводи, де розводили коней. Дуже був відомий на весь повіт млин в селі Миколаївка. Німці: Давид Нот, Якоб Неллер, Фрідріх Фослер, Вільгельм Вітт та Самуїл Шлапс привезли для нього сучасне обладнання. Один з млинів німців-колоністів працював і в Кілії.

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 586 осіб, з яких 270 чоловіків та 316 жінок.^[2]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 579 осіб.^[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[4]

Мова	Відсоток
російська	50,26 %
українська	39,86 %
молдовська	3,92 %
гагаузька	3,07 %
болгарська	2,39 %
вірменська	0,17 %

Примітки

↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 931, 1029.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.

Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 931, 1029.

[населення_1989-2] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.

[населення_2001-3] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.

[населення_2001_мова-4] Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.

[1]

[2]

[3]

[4]