Відкрити головне меню

Новодми́трівка (до 1923 року — Джимбулук) — село в Україні, в Генічеському районі Херсонської області, центр сільської ради. Розташоване за 22 км на захід від районного центру і за 8 км від залізничної станції Новоолексіївки на лінії Мелітополь—Джанкой[2]. Населення становить 1 141 осіб.

село Новодмитрівка
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район/міськрада Генічеський
Рада/громада Новодмитрівська сільська рада
Код КОАТУУ 6522181501
Облікова картка Новодмитрівка 
Основні дані
Засноване 1860
Населення 1141
Площа 68,543 км²
Густота населення 16,65 осіб/км²
Поштовий індекс 75566
Телефонний код +380 5534
Географічні дані
Географічні координати 46°12′24″ пн. ш. 34°30′48″ сх. д. / 46.20667° пн. ш. 34.51333° сх. д. / 46.20667; 34.51333Координати: 46°12′24″ пн. ш. 34°30′48″ сх. д. / 46.20667° пн. ш. 34.51333° сх. д. / 46.20667; 34.51333
Середня висота
над рівнем моря
м[1]
Відстань до
районного центру
22 км
Найближча залізнична станція Новоолексіївка
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради с. Новодмитрівка, вул. Шевченка, 26
Карта
Новодмитрівка. Карта розташування: Україна
Новодмитрівка
Новодмитрівка
Новодмитрівка. Карта розташування: Херсонська область
Новодмитрівка
Новодмитрівка

Історичні відомостіРедагувати

Село засноване у 1860 році[2]. Станом на 1886 рік у селі Ново-Троїцької волості Дніпровського повіту Таврійської губернії мешкало 642 особи, налічувалось 92 двори, існувала лавка[3].

Під час першої російської революції в селі відбувся виступ селян проти поміщика[2]. У січні 1918 року в селі розпочалась радянська окупація.

Під час німецько-радянської війни 226 жителів села воювали проти німецьких військ, з низ 54 чоловіка нагороджені орденами і медалями СРСР[2]. На вшанування пам'яті воїнів-земляків, що загинули, в селі споруджено пам'ятник.

На початку 1970-х років в селі було 292 двора і мешкало 1 156 осіб[2]. Працював колгосп «Червоний Сиваш», за яким було закріплено 6,6 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 6 тисяч га орної землі, 120 га саду і виноградника. Головними напрямами діяльності господарства були вирощування зернових культур, м'ясо-молочне тваринництво, виробництво вовни. На заплавних землях було організоване ставкове господарство, де розводили коропа, кефаль, білого амура. Також на той час працювали середня школа (330 учнів, 23 вчителя), будинок культури із залом на 450 місць, фельдшерсько-акушерський пункт із пологовим відділенням, два дошкільні дитячі заклади, бібліотека, відділення зв'зку, був проведений водопровід[2].

ПриміткиРедагувати

  1. Погода в селі Новодмитрівці
  2. а б в г д е Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)