Відкрити головне меню

Никодим (Микола Кротков) (рос. Николай Васильевич Кротков; 29 жовтня 1868 — 21 серпня 1938) — український і російський церковний діяч, архієпископ Костромський Російської Православної Церкви. Противник автокефалії українського православ'я. Репресований радянською владою. 2000 року зарахований Російською православною церквою до лику священномученик.

Архієпископ Никодим
Никодим (Кротков).jpg
Єпископ Аккерманський Никодим. Фото 1908 року.
 
Ім'я при народженні: рос. Николай Васильевич Кротков
Народження: 11 грудня 1868(1868-12-11)
Костромська губернія, Російська імперія
Смерть: 21 серпня 1938(1938-08-21) (69 років)
Ярославль
Чернецтво: 1899

БіографіяРедагувати

Народився в сім'ї російського священика Костромської єпархії. 1889 року закінчив Костромську духовну семінарію і призначений вчителем до парафіяльної школи.

1896 року вступив до Київської Духовної Академії. 13 серпня 1899 року, на 4-му курсі академії, пострижений в чернецтво. 1900 року закінчив академію зі ступенем кандитат богослов’я. 1905 року працював ректором Псковської духовної семінарії. 11 листопада 1907 року хіротонізований в єпископа Аккерманського, вікарія Кишинівської єпархії. З 16 листопада 1911 року — єпископ Чигиринський, вікарій Київської єпархії.

29 квітня 1918 року миропомазав Павла Скоропадського на гетьманство в Софійському соборі та провів молебень на Софійській площі в Києві. За гетьманства Скоропадського виступав проти ідеї надання українському православ'ю автокефалії. Пізніше позицію окреслював так:

« Я стояв за єдину неподільну Церкву і Батьківщину, попри те, яка в ній буде влада[1] »

З 1921 року — єпископ Таврійський і Сімферопольський. 1922 року — зведений в сан архієпископа. В 19221932 роках був ув'язнений в таборах. З 10 червня 1932 року призначений архієпископом Костромським. 2 січня 1937 року звільнений на спокій і репресований. Помер у в'язниці.

ОцінкаРедагувати

Павло Скоропадський. Спогади:

« Коли я повернувся додому, Безакі повідомили мені, що архієпископ Никодим, який заміняв митрополита після вбивства преосвященного Володимира, приїде ввечері. Дійсно, Никодим ввечері приїхав. Я його майже не знав і не мав поняття про його спрямування. Згодом, — маючи можливість на початку гетьманства бачити його досить часто, я шкодував, що, за його чернечих, можливо, чеснот, у нас на Україні на чолі церкви був цей архіпастир. Можливо, якби був інший, більш здатний розібратися в тій тяжкій драмі, яка у нас відбувалася в церковному житті, ми уникли б багато помилок. Я з ним довго розмовляв, присвятив його в сутність перевороту; він мене благословив »

ПриміткиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

  • Александр (Могилев), архиепископ. Священномученик Никодим. Жизнь, отданная Богу и людям. — Кострома, 2001.

ПосиланняРедагувати