Нижньоте́пле — село в Україні, адміністративний центр однойменної сільської громади Щастинського району Луганської області. Населення становить 2096 осіб.

село Нижньотепле
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Щастинський район
Громада Нижньотеплівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA44160010010027493
Основні дані
Засноване початок XVIII століття
Населення 2096
Площа 2,8 км²
Густота населення 748,57 осіб/км²
Поштовий індекс 93632
Телефонний код +380 6472
Географічні дані
Географічні координати 48°47′48″ пн. ш. 39°20′45″ сх. д. / 48.79667° пн. ш. 39.34583° сх. д. / 48.79667; 39.34583Координати: 48°47′48″ пн. ш. 39°20′45″ сх. д. / 48.79667° пн. ш. 39.34583° сх. д. / 48.79667; 39.34583
Середня висота
над рівнем моря
44 м
Водойми р. Тепла
Місцева влада
Адреса ради 93632, Луганська обл., Станично-Луганський р-н, с. Нижньотепле, вул. Центральна, 1
Карта
Нижньотепле. Карта розташування: Україна
Нижньотепле
Нижньотепле
Нижньотепле. Карта розташування: Луганська область
Нижньотепле
Нижньотепле
Мапа

ГеографіяРедагувати

Загальна площа села — 2,8 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 25 км від районного центру. Найближча залізнична станція — Городній, за 7 км[1]. Через село протікає річка Тепла.

ІсторіяРедагувати

Нижньотепле засноване на початку XVIII століття донськими козаками, селянами з Правобережної України та центральних губерній Російської імперії[1][2].

У другій половині XIX століття у Нижньотеплому мешкало 637 осіб (355 чоловіків та 282 жінки), налічувалось 257 дворових господарств[2].

1909 року споруджено церкву Апостола Іоанна Богослова. У 1988 році храм було відреставровано[3].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 74 людей[4].

Наприкінці 1960-х років у селі діяли центральна садиба радгоспу імені Артема, восьмирічна школа, бібліотека, клуб, 4 магазини та їдальня[1].

2 травня 2015 року у Нижньотеплому бійцями батальйону «Айдар» було повалено пам'ятник Леніну[5].

НаселенняРедагувати

За даними перепису 2001 року населення села становило 2096 осіб, з них 10,5 % зазначили рідною мову українську, 88,31 % — російську, а 1,19 % — іншу[6].

Пам'яткиРедагувати

На околиці Великої Чернігівки виявлено 2 поселення епохи бронзи, 2 курганних могильників із 18 курганами, один окремий курган[2].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область, 1968, с. 841.
  2. а б в Высоцкий В. И. (2003). Исторические аспекты топононимов Луганщины. Луганск. с. 196. 
  3. Церковь Апостола Иоанна Богослова, с. Нижнетёплое [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  4. Мартиролог. Луганська, ст. 537—538. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 19 квітня 2016. 
  5. Бійці «Айдару» на Луганщині знесли два пам'ятники Леніну. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 3 травня 2015. 
  6. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 березня 2014. 

ДжерелаРедагувати

  • Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 939 с.

ПосиланняРедагувати


https://www.facebook.com/profile.php?id=100015435030620