Нестоїта

село Куяльницької громади, Подільський район Одеської області

Нестої́та — село Куяльницької сільської громади в Подільському районі Одеської області, Україна. Населення становить 1698 осіб.

село Нестоїта
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Подільський
Громада Куяльницька сільська громада
Код КАТОТТГ UA51120110370078899
Основні дані
Засноване 1723
Населення 1698
Площа 3,91 км²
Густота населення 434,27 осіб/км²
Поштовий індекс 66332
Телефонний код +380 4862
Географічні дані
Географічні координати 47°46′00″ пн. ш. 29°21′21″ сх. д. / 47.76667° пн. ш. 29.35583° сх. д. / 47.76667; 29.35583Координати: 47°46′00″ пн. ш. 29°21′21″ сх. д. / 47.76667° пн. ш. 29.35583° сх. д. / 47.76667; 29.35583
Середня висота
над рівнем моря
138 м
Водойми р. Тростянець
Місцева влада
Адреса ради 66350, Одеська обл., Подільський р-н, с. Куяльник, вул. Куяльницька, буд. 26 А
Карта
Нестоїта. Карта розташування: Україна
Нестоїта
Нестоїта
Нестоїта. Карта розташування: Одеська область
Нестоїта
Нестоїта
Мапа
Мапа

Історія ред.

Згідно з працею «Приходы и церкви подольской Епархіи», що була надрукована у 1901 році, станом на 1898 р. час заснування села невідомий, але судячи з розповідей старожилів — більше 200 років

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 224 жителі села[1].

Колишній орган місцевого самоврядування — Нестоїтська сільська рада.

Населення ред.

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року (перепис населення Російської імперії 1897) населення села становило 2867 осіб[2].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2187 осіб, з яких 947 чоловіків та 1240 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1696 осіб.[4]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 79,27 %
молдовська 18,37 %
російська 2,24 %
болгарська 0,12 %

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Нестоіта. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  2. Под ред. Н.А. Тройницкого (1905). Города и поселения в уездах, имеющие 2000 и более жителей. (Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года) Т.2 (російською) . Санкт-Петербург: паровая типо-лит. Н.Л. Ныркина. {{cite book}}: Текст «isbn» проігноровано (довідка)
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.

Джерела ред.