Ненад Лалатович (серб. Nenad Lalatović / Ненад Лалатовић, нар. 22 грудня 1977, Белград) — сербський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Ф
Ненад Лалатович
Особисті дані
Народження 22 грудня 1977(1977-12-22) (46 років)
  Белград, СФРЮ
Зріст 189 см
Вага 83 кг
Громадянство  Сербія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
Югославія «Црвена Звезда»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1995–2002 Югославія «Црвена Звезда» 87 (4)
1995–1996   Югославія ОФК (Белград) 3 (0)
1997   Югославія «Раднички 1923» 12 (0)
1997–1999   Югославія «Міліціонар» 41 (0)
2003–2005 Україна «Шахтар» (Донецьк) 14 (0)
2003–2005   Україна «Шахтар-2» 7 (0)
2004   Німеччина «Вольфсбург» 0 (0)
2004     Німеччина «Вольфсбург II» 5 (0)
2006 Сербія та Чорногорія «Земун» 5 (0)
2007 Сербія ОФК (Белград) 10 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2000 Югославія Югославія 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2011 Сербія «Срем»
2011–2013 Сербія «Пролетер»
2013 Сербія «Вождовац»
2013 Сербія «Напредак» (Крушевац)
2014–2015 Сербія «Црвена Звезда»
2015 Сербія «Борац» (Чачак)
2015–2016 Сербія «Воєводина»
2016–2017 Сербія Сербія U20
2016–2018 Сербія «Чукарички»
2017 Сербія Сербія U21
2018–2019 Сербія «Раднички» (Ниш)
2019–2021 Сербія «Воєводина»
2019–2021 Саудівська Аравія «Аль-Батін»
2022 Сербія Раднички 1923
2022 Боснія і Герцеговина «Борац» (Баня-Лука)
2022–2023 Сербія «Раднички» (Ниш)
2023 Сербія «Младост» (Новий Сад)
2023 Україна «Зоря» (Луганськ)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра ред.

Народився 22 грудня 1977 року в місті Белград. Його дід, Мірко Лалатович, був льотчиком королівських ПС Югославії і загинув під час Другої світової війни. Вихованець футбольної школи клубу «Црвена Звезда» з рідного міста. Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1995 року в основній команді того ж клубу, в якій провів вісім сезонів, взявши участь у 87 матчах чемпіонату. Також протягом цього часу він здавався в оренду в коуби ОФК (Белград), «Раднички» (Крагуєваць) та «Міліціонар».

Під час зимової перерви в сезоні 2002/03 він перейшов в клуб української Вищої ліги «Шахтар», контракт був підписаний на три з половиною роки[1]. До кінця сезону 2002/03 серб зіграв за «гірників» 10 матчів у чемпіонаті, проте часто помилявся, зокрема в матчі проти «Волині» помилки Лалатовича призвели до поразки донеччан 1:3. Саме цей матч в результаті коштував гірникам золотих медалей[2]. Через це втратив місце в першій команді з наступного сезону став виступати за дубль у Першій лізі, а на початку 2004 року перейшов на правах оренди в німецький «Вольфсбург»[3], але також так і не зіграв за основу жодного матчу, виступаючи лише за другу команду.

Влітку 2004 року після повернення в «Шахтар» знову був включений в заявку першої команди, проте за наступний сезон зіграв лише у 4 матчах чемпіонату, хоча й дебютував з клубом у єврокубках.

29 жовтня 2005 року Лалатович, який знову того сезону не грав за першу команду, у поєдинку в складі «Шахтаря-2» проти клубу Першої ліги луганської «Зорі» після одного з ігрових моментів був незадоволений, що головний арбітр зустрічі Сергій Даньковський і один з його помічників зафіксували порушення правил з боку серба. Балканець вдарив в обличчя арбітра, за що і отримав відразу червону картку. Після цього арбітр відвернувся від захисника і Лалатович на шляху до роздягальні вдарив його ще й ногою[4]. За це сербський захисник був дискваліфікований на рік[5], а так як його особистий контракт з «Шахтарем» закінчувався через вісім місяців, вже під час зимового міжсезоння 2005/06 він покинув «Шахтар» і повернувся до Сербії, приєднавшись до «Земуна»[6].

Влітку 2006 року Ненад перейшов в інший клуб сербської Суперліги, ОФК (Белград), де грав в сезоні 2006/07, після чого завершив професійну кар'єру у віці 29 років.

Виступи за збірну ред.

13 грудня 2000 року він зіграв єдиний матч за збірної СР Югославії проти Греції, суперники розійшлися внічию 1:1[7].

Кар'єра тренера ред.

Після виходу у відставку він почав тренерську кар'єру[8], очоливши тренерський штаб клубу «Срем».

В подальшому очолював сербські команди «Пролетер», «Вождовац», «Напредак» (Крушевац), «Црвена Звезда»[9] та «Борац» (Чачак), проте в жодній з них надовго не затримувався.

11 листопада 2015 року Лалатович був призначений головним тренером «Воєводини»[10], з якою в тому сезоні зайняв четверте місце і вийшов в єврокубки, після чого контракт було продовжено ще на рік[11].

Досягнення ред.

Гравець
Тренер

Примітки ред.

  1. UA-Футбол. Ненад Лалатович — гравець «Шахтаря»
  2. 10 худших трансферов «Шахтера»
  3. UA-Футбол. «Шахтар» позбувається Лалатовича
  4. Двадцать третьего уничтожить. 6 случаев нападения на украинских арбитров. Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 30 вересня 2016.
  5. Лалатович дисквалифицирован на год
  6. Лалатович вернулся в Сербию
  7. Grčka 1-1 (0-1) Jugoslavija, Приступљено 23. 11. 2015.
  8. Кар'єра тренера на Srbijafudbal
  9. Večernje Novosti — Lalatović: Zvezda se neće ugasiti!, Приступљено 27. 6. 2014.
  10. NENAD LALATOVIĆ NOVI TRENER VOJVODINE (Serbian) . fkvojvodina.rs. 11 November 2015. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 4 September 2016.
  11. NENAD LALATOVIĆ PRODUŽIO UGOVOR SA VOJVODINOM (Serbian) . fkvojvodina.rs. 11 June 2016. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 4 September 2016.

Посилання ред.