Ненад Лалатович (серб. Nenad Lalatović / Ненад Лалатовић, нар. 22 грудня 1977, Белград) — сербський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Наразі очолює тренерський штаб команди «Воєводина».

Ф
Ненад Лалатович
Особисті дані
Народження 22 грудня 1977(1977-12-22) (44 роки)
  Белград, СФРЮ
Зріст 189 см
Вага 83 кг
Громадянство Flag of Serbia.svg Сербія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
Югославія «Црвена Звезда»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1994–2002 Югославія «Црвена Звезда» 87 (4)
1995–1996   Югославія ОФК (Белград) 3 (0)
1997   Югославія «Раднички 1923» 12 (0)
1997–1999   Югославія «Міліціонар» 41 (0)
2003–2005 Україна «Шахтар» (Донецьк) 14 (0)
2003–2005   Україна «Шахтар-2» 7 (0)
2004   Німеччина «Вольфсбург» 0 (0)
2004     Німеччина «Вольфсбург II» 5 (0)
2006 Сербія та Чорногорія «Земун» 5 (0)
2007 Сербія ОФК (Белград) 10 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2000 Югославія Югославія 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2010–2011 Сербія «Срем»
2011–2013 Сербія «Пролетер»
2013 Сербія «Вождовац»
2013 Сербія «Напредак» (Крушевац)
2014–2015 Сербія «Црвена Звезда»
2015 Сербія «Борац» (Чачак)
2015– Сербія «Воєводина»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єраРедагувати

Народився 22 грудня 1977 року в місті Белград. Його дід, Мірко Лалатович, був льотчиком королівських ВПС Югославії і загинув під час Другої світової війни. Вихованець футбольної школи клубу «Црвена Звезда» з рідного міста. Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1994 року в основній команді того ж клубу, в якій провів вісім сезонів, взявши участь у 87 матчах чемпіонату. Також протягом цього часу він здавався в оренду в коуби ОФК (Белград), «Раднички» (Крагуєваць) та «Міліціонар».

Під час зимової перерви в сезоні 2002/03 він перейшов в клуб української Вищої ліги «Шахтар», контракт був підписаний на три з половиною роки[1]. До кінця сезону 2002/03 серб зіграв за «гірників» 10 матчів у чемпіонаті, проте часто помилявся, зокрема в матчі проти «Волині» помилки Лалатовича призвели до поразки донеччан 1:3. Саме цей матч в результаті коштував гірникам золотих медалей[2]. Через це втратив місце в першій команді з наступного сезону став виступати за дубль у Першій лізі, а на початку 2004 року перейшов на правах оренди в німецький «Вольфсбург»[3], але також так і не зіграв за основу жодного матчу, виступаючи лише за другу команду.

Влітку 2004 року після повернення в «Шахтар» знову був включений в заявку першої команди, проте за наступний сезон зіграв лише у 4 матчах чемпіонату, хоча й дебютував з клубом у єврокубках.

29 жовтня 2005 року Лалатович, який знову того сезону не грав за першу команду, у поєдинку в складі «Шахтаря-2» проти клубу Першої ліги луганської «Зорі» після одного з ігрових моментів був незадоволений, що головний арбітр зустрічі Сергій Даньковський і один з його помічників зафіксували порушення правил з боку серба. Балканець вдарив в обличчя арбітра, за що і отримав відразу червону картку. Після цього арбітр відвернувся від захисника і Лалатович на шляху до роздягальні вдарив його ще й ногою[4]. За це сербський захисник був дискваліфікований на рік[5], а так як його особистий контракт з «Шахтарем» закінчувався через вісім місяців, вже під час зимового міжсезоння 2005/06 він покинув «Шахтар» і повернувся до Сербії, приєднавшись до «Земуна»[6].

Влітку 2006 року Ненад перейшов в інший клуб сербської Суперліги, ОФК (Белград), де грав в сезоні 2006/07, після чого завершив професійну кар'єру у віці 29 років.

Виступи за збірнуРедагувати

13 грудня 2000 року він зіграв єдиний матч за збірної СР Югославії проти Греції, суперники розійшлися внічию 1:1[7].

Кар'єра тренераРедагувати

Після виходу у відставку він почав тренерську кар'єру[8], очоливши тренерський штаб клубу «Срем».

В подальшому очолював сербські команди «Пролетер», «Вождовац», «Напредак» (Крушевац), «Црвена Звезда»[9] та «Борац» (Чачак), проте в жодній з них надовго не затримувався.

11 листопада 2015 року Лалатович був призначений головним тренером «Воєводини»[10], з якою в тому сезоні зайняв четверте місце і вийшов в єврокубки, після чого контракт було продовжено ще на рік[11].

ДосягненняРедагувати

Гравець
Тренер

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати