Відкрити головне меню

Романович-Ткаченко Наталя Данилівна

(Перенаправлено з Наталя Романович)

Наталя Данилівна Романович-Ткаченко (1884, Сквира, Київщина — 1933) — українська письменниця.

Романович-Ткаченко Наталя Данилівна
Романович Наталя.png
Народилася 1884
Сквира, Київська губернія, Російська імперія
Померла 1933
Київ, Українська СРР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1929-1937).svg Українська СРР
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність письменниця
Партія Революційна українська партія

ЖиттєписРедагувати

Живучи в Чигирині, брала участь у діяльності українських революційних гуртків. У 1903 — 1906 роках жила у Львові, де познайомилася з Іваном Франком, там почала (1905) друкувати оповідання в «ЛНВ», у якому були друковані й дальші її твори, зокрема трилогія «Мандрівниця» і подорожні записки з Галичини (1917—1918).

Під час Першої світової війни Наталя Данилівна розбудовувала на всій території України мережу притулків для сиріт та загублених дітей і разом з іншими жінками намагалася з'єднати роз'єднані родини.[1]

З 1923 року Романович-Ткаченко друкувала свої твори в журналі «Червоний Шлях». Збірка оповідань «Життя людське» (1918), «Несподіваний землетрус» (1928), «Чебрець-зілля» (1928). «Зінькова Зірка» (1929) і кн. «Нас кличуть гудки. Записки революціонерки 900-их pp.» (1931).

Член літературної організації «Плуг».

Її твори критикувалися за «висунення односторонньо ідеалізованих фігур народницьких інтелігентів-культуртрегерів замість показу справжніх, реальних комуністів».

Померла у Києві.

ПриміткиРедагувати

  1. Богачевська-Хомяк М. Білим по білому: Жінки в громадському житті України, 1884—1939 — К.: Либідь, 1995 — с. 175.

ЛітератураРедагувати