Нассау Сеніор (англ. Nassau William Senior, 26 вересня 1790(17900926), Комптон — 4 червня 1864, Кінгстон, Велика Британія) — англійський адвокат і економіст. Представник класичної політичної економії.

Нассау Сеніор
англ. Nassau William Senior
Народився 26 вересня 1790(1790-09-26)[1][2][…]
Compton[d], Західний Беркшир, Беркшир, Англія, Королівство Велика Британія
Помер 4 червня 1864(1864-06-04)[1][2][…] (73 роки)
Кенсінгтон, Мідлсекс, Англія, Сполучене Королівство[4]
Країна  Сполучене Королівство
Діяльність економіст
Alma mater Ітонський коледж
коледж Магдалени[d]
Заклад Університет Оксфорда
Батько John Seniord[5]
Мати Mary Duked[5]
У шлюбі з Mary Charlotte Seniord[6]
Діти Mary Charlotte Mair Seniord[6]
Nassau John Seniord[6]

CMNS: Нассау Сеніор у Вікісховищі

Життєпис ред.

Нассау Сеніор народився 26 вересня 1790 року в Англії м. Комптон, Беркшир, у сім'ї сільського священика. Здобував освіту в Ітонському коледжі, коледжі Магдалени та Оксфордському університеті. У 1821 році одружився з Мері Шарлотт. В шлюбі народилися син Джон Сеніор і дочка Маір Сеніор.

У двадцятих роках Сеніор поєднував адвокатську практику з викладанням і написанням статей з економіки, а в тридцяті роки його зацікавила політична діяльність. 1825 року після відкриття в Оксфорді кафедри політичної економії, Сеніор стає першим її головою (1825—1830). Пізніше він повторно обирається на новий термін 1847—1852 роки. У 1830—1847 роках Насау займав керівні посади в різних урядових комісіях з питань праці в промисловості. У 1830 році лорд Мельбурн запрошує Сеніора до участі в комісії з удосконалення законодавства про страйки. У 1832 році Сеніор входить до складу комісії з розробки законодавства про бідних, а в 1837 році — комісії з ткачів. У 1836 році при канцлері лорда Коттенхеме був призначений судовим виконавцем. Блауг називає Сеніора першим теоретиком-економістом, який протягом багатьох років надавав консультативні послуги політикам, а саме — членам партії вігів, як в офіційному так і в приватному порядку. У 1864 році Сеніор отримує призначення в комісію з питань дослідження стану народної освіти в Англії. В останні роки життя, під час поїздок по закордонних країнах, Сеніор уважно вивчає місцеве, політичне і соціальне життя людей. Видані згодом кілька томів його щоденникових записів містять чимало цікавих відомостей. Протягом багатьох років Сеніор публікував регулярні замітки в «Edinburgh Quarterly», «London Review» і «North British Review» пишучи на їхніх сторінках як на політичні, так і на економічні теми, зважаючи на літературно-критичні огляди. Помер Нассау Сеніор 4 червня 1864 в м. Кенсінгтоні.

Сеніор в політичній економії ред.

Сеніор є учнем Річарда Уотлі, який мав сильний вплив на його світогляд.

Нассау Сеніор став одним з перших теоретиків-економістів, які розробляли соціально-економічні програми провладних політичних партій, тим самим визначаючи стратегію економічного розвитку своїх країн. Він намагався зробити з політичної економії точну науку, тому, його вважають одним з фундаторів напряму чистої політичної економії.

Теорії Сеніора:

Методологія досліджень. Сеніор висуває один з варіантів суб'єктивістського тлумачення економічних явищів і процесів, що набуває концентрованого вираження в «теорії жертв». Згідно з даною теорією товарне виробництво є економічною системою, яка базується на взаємних «жертвах» робітників та підприємців.

Мюррей Ротбард про методологію Н. Сеніора[7]:

  Хоча праксеологічний метод, м’яко кажучи, не є популярним у сучасній економічній теорії та у соціальних науках взагалі й у філософії науки, це був основний метод ранньої Австрійської школи, а також значного сегменту початкової класичної школи, зокрема Ж. Б. Сея та Н. Сеніора.  

— Rothbard, Murray N. Praxeology: The Methodology of Austrian Economics

Теорія вартості й доходів. Сеніор вважає, що вартість — це витрати виробництва, в які входять два елементи − праця і капітал. Витрати праці й капіталу є «жертвами», які з одного боку — постають робітником який відмовляється від вільного часу, а з іншого — підприємцем, що утримується від особистого споживання капіталу. Винагородою за ці жертви робітника та підприємця є два види доходів − заробітна плата й прибуток.

Зокрема, заробітна плата, в уявленні Сеніора − це винагорода за жертви робітника, який втрачає свій вільний час і спокій, а прибуток − винагорода за жертви підприємця, який відмовляючись від особистого споживання капіталу вкладає його у виробництво.

Теорія капіталу. Капіталом учений називає утримання від споживання: «…замінюю слово капітал, що розглядається як засіб виробництва, словом „утримання“». Суспільний прогрес, на думку Сеніора, вимагає постійного збільшення утримання.

Як аргумент проти скорочення тривалості робочого дня з 11,5 до 10 годин, Сеніор висуває теорію відтворення заробітної плати і прибутку. Згідно з цією теорією протягом основного часу робочого дня (10,5 год.) створюється вартість, що покриває витрати капіталу, а решта часу роботи працівника йде на створення прибутку. Таким чином, на думку Сеніора, скорочення робочого дня до 10 годин може у підсумку призвести до повного зникнення прибутку.

Основні роботи ред.

  • Основні засади політичної економії (1836)
  • Листи про фабричне законодавство (1837)
  • Лекція про виробництво багатства (1847)
  • Чотири виступні лекції з політичної економії (1852)
  • Історико-філософські нариси (1-2., 1865)

Примітки ред.

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119192225 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Сениор Нассау Уильям // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. а б Legacies of British Slave-ownership — 2004.
  6. а б в Kindred Britain
  7. Rothbard Murray N. Praxeology: The Methodology of Austrian Economics. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.

Посилання ред.