Населення Сан-Томе і Принсіпі
Населення Сан-Томе і Принсіпі. Чисельність населення країни 2015 року становила 194,0 тис. осіб (186-те місце у світі)[1]. Чисельність остров'ян стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 34,23 ‰ (27-ме місце у світі), смертність — 7,24 ‰ (121-ше місце у світі), природний приріст — 1,84 % (61-ше місце у світі) 
.
Населення Сан-Томе і Принсіпі  | |
|---|---|
 Ріст чисельності населення країни | |
| Чисельність | 194,0 тис. осіб |
| Густота | 198,3 особи/км² |
| Коефіцієнт міграції | 8,63 ‰ |
| Природний рух | |
| Природний приріст | ▲1,84 % |
| Народжуваність | 34,23 ‰ |
| Фертильність | 4,54 дітей на 1 жінку |
| Смертність | 7,24 ‰ |
| Смертність немовлят | 47,88 ‰ |
| Вікова структура | |
| • до 14 років | 43,04 % |
| • 15–64 років | 54,08 % |
| • старіші за 65 років | 2,88 % |
| Середня тривалість життя | 64,58 року |
| • чоловіків | 63,27 року |
| • жінок | 65,92 року |
| Статева структура | |
| загалом | 1 чол./жін. |
| при народженні | 1,03 чол./жін. |
| до 15 років | 1,04 чол./жін. |
| 15–64 років | 0,9 чол./жін. |
| після 65 років | 0,81 чол./жін. |
| Мови | |
| Офіційна | португальська |
Природний рух ред.
Відтворення ред.
Народжуваність в Сан-Томе і Принсіпі, станом на 2015 рік, дорівнює 34,23 ‰ (27-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 4,54 дитини на одну жінку (26-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 38,4 % (станом на 2009 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 19,4 року, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2009 рік)[1].
Смертність в Сан-Томе і Принсіпі 2015 року становила 7,24 ‰ (121-ше місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,84 % (61-ше місце у світі)[1].
Вікова структура ред.
Середній вік населення Сан-Томе і Принсіпі становить 18,2 року (215-те місце у світі): для чоловіків — 17,8, для жінок — 18,6 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 64,58 року (178-ме місце у світі), для чоловіків — 63,27 року, для жінок — 65,92 року[1].
Вікова структура населення Сан-Томе і Принсіпі, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
- діти віком до 14 років — 43,04 % (42 460 чоловіків, 41 036 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 20,03 % (19 692 чоловіка, 19 159 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 30,47 % (28 985 чоловіків, 30 125 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 3,59 % (3 173 чоловіка, 3 787 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 2,88 % (2 508 чоловіків, 3 081 жінка)[1].
| Населення заглом | У віці до 14 років (%) | У віці 15—64 років (%) | У віці за 65 років (%) | |
|---|---|---|---|---|
| 1950 | 60 000 | 32,9 | 63,1 | 4,0 |
| 1955 | 59 000 | 32,9 | 63,1 | 4,0 |
| 1960 | 64 000 | 32,9 | 63,2 | 4,0 |
| 1965 | 65 000 | 41,1 | 56,3 | 2,6 |
| 1970 | 74 000 | 46,7 | 48,4 | 4,9 |
| 1975 | 82 000 | 47,0 | 49,1 | 3,9 |
| 1980 | 95 000 | 46,6 | 48,6 | 4,8 |
| 1985 | 104 000 | 46,6 | 48,8 | 4,7 |
| 1990 | 116 000 | 46,6 | 49,0 | 4,4 |
| 1995 | 128 000 | 44,8 | 50,8 | 4,4 |
| 2000 | 141 000 | 42,6 | 53,1 | 4,3 |
| 2005 | 153 000 | 41,6 | 54,0 | 4,4 |
| 2010 | 165 000 | 40,3 | 55,8 | 3,9 |
| Вік | Чоловіки | Жінки | Разом | % |
|---|---|---|---|---|
| 0-4 | 12 001 | 11 675 | 23 675 | 15,58 |
| 5-9 | 10 268 | 10 156 | 20 424 | 13,44 |
| 10-14 | 9 447 | 9 051 | 18 498 | 12,18 |
| 15-19 | 8 979 | 8 637 | 17 615 | 11,60 |
| 20-24 | 8 053 | 8 109 | 16 162 | 10,64 |
| 25-29 | 6 336 | 6 688 | 13 024 | 8,57 |
| 30-34 | 4 290 | 4 628 | 8 918 | 5,87 |
| 35-39 | 3 322 | 3 770 | 7 091 | 4,67 |
| 40-44 | 2 796 | 3 410 | 6 206 | 4,09 |
| 45-49 | 2 363 | 2 820 | 5 183 | 3,41 |
| 50-54 | 1 799 | 2 026 | 3 825 | 2,52 |
| 55-59 | 1 322 | 1 514 | 2 836 | 1,87 |
| 60-64 | 998 | 1 157 | 2 154 | 1,42 |
| 65-69 | 1 093 | 1 239 | 2 332 | 1,54 |
| 70-74 | 801 | 867 | 1 668 | 1,10 |
| 75-79 | 527 | 625 | 1 152 | 0,76 |
| 80+ | 483 | 663 | 1 147 | 0,76 |
| Разом | 74 876 | 77 036 | 151 912 | 100 |
Шлюбність — розлучуваність ред.
Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 23,8 року, жінки — 18,8 року, загалом — 21,3 року (дані за 2008 рік)[2].
Розселення ред.
Густота населення країни 2015 року становила 198,3 особи/км² (71-ше місце у світі)[1].
Урбанізація ред.
Сан-Томе і Принсіпі високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 65,1 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,58 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Сан-Томе (столиця) — 71,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
Міграції ред.
Річний рівень еміграції 2015 року становив 8,63 ‰ (212-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Сан-Томе і Принсіпі є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].
Расово-етнічний склад ред.
Головні етноси країни: метиси, анголари (нащадки темношкірих рабів з ангольської колонії Португалії), форруш (нащадки рабів), сервікас (наймані працівники з колишніх португальських колоній, гастарбайтери), тонгас (діти гастарбайтерів, що народились на острові), португальці, китайці.
Українська діаспора ред.
Мови ред.
Офіційна мова[4]: португальська — володіє 98,4 % населення держави. Інші поширені мови й діалекти: форро — 36,2 %, кабовердіану — 8,5 %, французька — 6,8 %, анголар — 6,6 %, англійська — 4,9 %, лунгуї — 1 %, інші — 2,4 % (оцінка 2012 року).
Релігії ред.
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: католицтво — 55,7 %, адвентизм — 4,1 %, Асамблея Бога — 3,4 %, Новоапостольська церква — 2,9 %, мана — 2,3 %, Царство Боже — 2 %, свідки Єгови — 1,2 %, інші — 6,2 %, не сповідують жодної — 21,2 %, не визначились — 1 % (станом на 2012 рік)[1].
Освіта ред.
Рівень письменності 2015 року становив 74,9 % дорослого населення (віком від 15 років): 81,8 % — серед чоловіків, 68,4 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 3,9 % ВВП країни, станом на 2014 рік (6-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 13 років, для хлопців — до 13 років, для дівчат — до 13 років (станом на 2012 рік).
Середня і професійна ред.
Вища ред.
Охорона здоров'я ред.
Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 8,4 % ВВП країни (60-те місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 47,88 ‰ (41-ше місце у світі); хлопчиків — 49,85 ‰, дівчаток — 45,85 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 156 випадків на 100 тис. народжень (88-ме місце у світі)[1].
Сан-Томе і Принсіпі входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання ред.
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, шистосомози (станом на 2016 рік)[1].
2014 року було зареєстровано 1,0 тис. хворих на СНІД (119-те місце в світі), це 0,78 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (52-ге місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (129-те місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 10,6 % (132-ге місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 8,8 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Санітарія ред.
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 98,9 % населення в містах і 93,6 % в сільській місцевості; загалом 97,1 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 40,8 %, в сільській місцевості — 23,3 %, загалом по країні — 34,7 % (станом на 2015 рік)[1].
Соціально-економічне становище ред.
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 84,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 78,5 %; частка осіб похилого віку — 5,7 %, або 17,6 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2009 року перебувало 66,2 % населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].
Станом на 2013 рік, у країні 100 тис. осіб не має доступу до електромереж; 59 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 70 %, у сільській місцевості — 40 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 50 тис. унікальних інтернет-користувачів (186-те місце у світі), що становило 25,8 % загальної кількості населення країни[1].
Трудові ресурси ред.
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 68,640 осіб (187-ме місце у світі)[1]. Дані по структурі зайнятості економічно активного населення у господарстві країни відсутні. Населення держави переважно займається сільськими господарством, риболовлею; кількість професійних робочих незначна[1]. 3,2 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (8 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 13,5 % працездатного населення, 2013 року — 13,7 % (145-те місце у світі)[1].
Кримінал ред.
Торгівля людьми ред.
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Сан-Томе і Принсіпі докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[5][6].
-
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.) -
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Гендерний стан ред.
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,84 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,81 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Демографічні дослідження ред.
| Населення Сан-Томе і Принсіпі | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1950 | 60 000 000 | — |
| 1960 | 64 000 000 | +6.7% |
| 1970 | 74 000 000 | +15.6% |
| 1980 | 95 000 000 | +28.4% |
| 1990 | 116 000 000 | +22.1% |
| 2000 | 141 000 000 | +21.6% |
| 2010 | 165 000 000 | +17.0% |
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ.
Переписи ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат Sao Tome and Principe : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 19 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
Література ред.
Українською ред.
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
Російською ред.
- (рос.) Сан-Томе и Принсипи // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Сан-Томе и Принсипи // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1987. — Т. 2. — 671 с.
- (рос.) Сан-Томе и Принсипи // Страны и народы. Африка. Западная и Центральная Африка / Редкол. : М. Б. Горнунг, Г. Б. Старушенко (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1979. — 301 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Сан-Томе і Принсіпі |
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. Sao Tome and Principe : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Сан-Томе і Принсіпі.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: Sao Tome and Principe. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей Сан-Томе і Принсіпі.
- Sao Tome and Principe. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Сан-Томе і Принсіпі.
- Sao Tome and Principe. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Сан-Томе і Принсіпі від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Sao Tome and Principe : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.